05 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2444/19 пров. № А/857/667/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.
представника відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 500/2444/19 (рішення ухвалено в м. Тернополі, головуючий суддя Чепенюк О.В., повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, правонаступником якої є Галицька митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 23.10.2019 звернулася в суд із адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС, правонаступником якої є Галицька митниця Держмитслужби, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019.
В обґрунтування позову зазначає, що нею було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані декларантом до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів. Так, подані декларантом документи повністю підтверджують фактурну вартість, яка й сплачена за даний автомобіль.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Галицька митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містили розбіжності, оскільки оплата за придбаний товар проводилась не відповідно до виставленого продавцем рахунку-фактури (інвойсу) № б/н від 03.09.2019, а на підставі рахунків (інвойсів) №№ 10031 та 10032, які ні до митного оформлення, ні додатково на вимогу митниці не надавались. Вказує, що в зв'язку із ненаданням митному органу рахунків-фактур (інвойсів) за №№ 10031 та 10032, на підставі яких проводилась оплата, в митниці і виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої позивачем митної вартості.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила вимоги наведені в апеляційній скарзі та просила залишити її без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 03.09.2019 ОСОБА_1 придбала у компанії VD Auto AS (Королівство Норвегія, Осло) легковий автомобіль марки TOYOTA, модель RAV4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) б/н від 03.09.2019 (а.с.21, 22). Згідно із зазначеним рахунком вартість придбаного позивачем автомобіля становила 65 000 крон, що еквівалентно 7205,00 доларів США.
Попередньо компанією VD Auto AS на покупця ОСОБА_2 виписувалися рахунки-проформи (інвойси) від 27.08.2019 № 10031 на суму 5000,00 доларів США та №10032 на суму 2250,00 доларів США із зазначенням тих же відомостей про покупця і продавця та предмета поставки, що й в рахунку-фактурі, та з зазначенням платіжних реквізитів продавця.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 27.08.2019 ОСОБА_1 було перераховано 5000,00 доларів США на рахунок компанії VD Auto AS NO1515060956291 за придбання автомобіля марки TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 на підставі інвойсу 10031.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 28.08.2019 ОСОБА_1 було перераховано 2250,00 доларів США на рахунок компанії VD Auto AS NO1515060956291 в якості депозиту за придбання автомобіля марки TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 на підставі інвойсу 1003.
Перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок продавця компанії VD Auto AS у сумах 5000,00 та 2250,00 доларів США за придбання автомобіля TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями кредитного авізо від 27.08.2019 та від 28.08.2019 на відповідні суми.
З метою митного оформлення придбаного у Королівстві Норвегія та ввезеного на територію України автомобіля марки TOYOTA RAV4 ОСОБА_1 03.09.2019 уклала договір із СМП “Райвест” про надання послуг митного оформлення (декларування) вантажів від імені позивача.
19.09.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 для здійснення митного оформлення транспортного засобу TOYOTA RAV4 подано Тернопільській митниці ДФС в електронній формі МД №UA403030/2019/017098 на ввезений транспортний засіб.
Згідно з графою 31 митної декларації №UA403030/2019/017098 до митного оформлення заявлений товар “автомобіль легковий, який був у використанні; марка: TOYOTA ; модель: НОМЕР_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; модельний рік: 2016; календарний рік: 2016; тип двигуна: бензиновий, додатково обладнаний електродвигуном; об'єм двигуна: 2494 куб.см.; потужність: 114 кВт., загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; колір: білий. Торгова марка: TOYOTA. Виробник: TOYOTA/JP”. Одержувачем товару вказано ОСОБА_4 (графа 8 митної декларації). Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 (графа 9 митної декларації).
Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації “ціна товару” зазначено 7250,00 доларів США, що еквівалентно 178 856,43 грн (графа 45 митної декларації).
До митної декларації №UA403030/2019/017098 від 19.09.2019 декларантом долучено наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) б/н від 03.09.2019; декларація про походження товару № 201612137933 від 31.05.2016; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/234945 від 09.09.2019; внутрішній договір (контракт) доручення - довіреність № НОА582623 від 03.09.2019; договір про надання послуг митного брокера б/н від 03.09.2019; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні №002610338 від 27.11.2018; фінансова гарантія у вигляді грошової застави № 0.0.1454125152.1 від 03.09.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.101294-19 від 16.09.2019; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України, FK 011886 від 16.11.2017.
Згідно витягу з автоматизованої системи митного оформлення “Інспектор”, під час здійснення митного контролю імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД №UA403030/2019/017098 відбулось спрацювання профілів ризику: 103-1 “Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби”; 105-2 “Контроль правильності визначення митної вартості товарів”; 106-2 “Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів”; 210-1 “Проведення митного огляду транспортного засобу”; 911-1 “Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки”. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодом JTMWRREV80D005674, валюта - EUR, вартість - 17500,00.
Відповідач, вважаючи, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, а саме: “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN- кодом JTMWRREV80D005674, валюта - EUR, вартість - 17500” та згідно з розпорядженням ДФС України від 28.11.2018 №24-р, направив до Відділу адміністрування митних платежів Тернопільської митниці ДФС запит №1218 від 19.09.2019 щодо визначення митної вартості транспортного засобу, що імпортувався позивачем.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом.
Уповноваженій особі декларанта 19.09.2019 направлено електронне повідомлення наступного змісту: “У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією”.
На вказаний запит уповноваженою особою декларанта надано відповідачу платіжні доручення в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 та від 28.08.2019, а також копію митної декларації країни відправлення № NEX21031184 від 07.09.2019.
Листом від 25.09.2019 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що всі документи подані до митного оформлення, інших додати не може і протягом 10 днів не надасть.
Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA403030/2019/017098 від 19.09.2019 та доданих до неї документів, здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 18513,7753 доларів США (USD).
В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: “митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, а саме: рахунок-фактуру складено 03.09.2019, однак згідно відомостей із закордонного паспорта виїзд за кордон датовано 06.09.2019, що не підтверджує достовірність відомостей зазначених у рахунку-фактурі.
Подано банківські платіжні документи в яких наявні розбіжності щодо призначення платежу, в даних документах містяться посилання на інвойс 10031, однак такий документ до митного оформлення не подавався, також дані платежі від 27.08.2019 та 28.08.2019, однак рахунок виставлений продавцем від 03.09.2019, що не дає змоги ідентифікувати їх з даною поставкою та відповідно дані документи не підтверджують заявлену митну вартість.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що за інформацією, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом.
У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2019/01256.
26.09.2019 декларантом позивача подану МД №UA403030/2019/017615, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД), у графі 43 Код МВВ вказано метод визначення митної вартості, який застосовано декларантом, - 1 за основним методом, та метод визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів, - 6 резервний.
Після випуску автомобіля у вільний обіг ОСОБА_1 звернулась до судового експерта для проведення авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу автомобіля TOYOTA, за результатами проведення якого видано висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта ОСОБА_5 №422/19 від 30.09.2019, у якому вказано, що вартість транспортного засобу ввезеного на митну територію України позивачем TOYOTA RAV4 2.5 4х4 HYBRID Executive становить 149119,67 грн (5662,50 EUR (євро)).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 18 513,7753 доларів США та підстав такого коригування ним митної вартості за резервним методом, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом позивача та підтверджених документами, наданими митниці.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Зі змісту ст. 19 Конституції України видно, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із частиною першою статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.
За приписами частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.ч. 2-3 ст. 54 МК України).
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Водночас частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 надала наявні у неї документи для підтвердження митної вартості транспортного засобу, зокрема:
-рахунок-фактура (інвойс) б/н від 03.09.2019;
-декларація про походження товару № 201612137933 від 31.05.2016;
-акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205010/2019/234945 від 09.09.2019;
-внутрішній договір (контракт) доручення - довіреність № НОА582623 від 03.09.2019;
-договір про надання послуг митного брокера б/н від 03.09.2019;
-паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні №002610338 від 27.11.2018;
-фінансова гарантія у вигляді грошової застави № 0.0.1454125152.1 від 03.09.2019;
-сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.101294-19 від 16.09.2019;
-паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України, FK 011886 від 16.11.2017.
Окрім цього, на запит митного органу уповноваженою особою декларанта надано відповідачу платіжні доручення в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 та від 28.08.2019, а також копію митної декларації країни відправлення № NEX21031184 від 07.09.2019.
При цьому, як встановлено судом, вищевказані документи містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного ОСОБА_1 транспортного засобу.
Колегія суддів зазначає, що позивачем здійснювалась попередня оплата за придбаний транспортний засіб у сумі 5000,00 доларів США 27.08.2019 та у сумі 2250 доларів США 28.08.2019, вказані суми були сплачені ОСОБА_1 на підставі рахунків (інвойсів) від 27.08.2019 № 10031, № 10032. Вказані рахунки, хоча не були подані представником позивача до митного оформлення, однак були досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.
Водночас, відповідно до цих платіжних доручень в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 та від 28.08.2019, а також банківських виписок по рахунку продавця (кредитних авізо від 27.08.2019 та від 28.08.2019) ОСОБА_1 було переведено кошти на рахунок фірми Vd Auto As у загальній сумі 7250,00 доларів США, у вказаних платіжних дорученнях та кредитних авізо вказано деталі оплати, зокрема 27.08.2019 “оплата за автомобіль TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 , рахунок (інвойс) 10031”, 28.08.2019 “депозит за експорт TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 , рахунок (інвойс) 10032”. Такий платіж ідентифікується та відповідає відомостям зазначеним у рахунку-фактурі від 03.09.2019 із зазначенням відомостей про покупця і продавця, предмет поставки (вказано марку, модель, рік випуску та ідентифікаційний номер транспортного засобу).
Відтак, колегія суддів вважає, що у відповідача було достатньо документів на підтвердження ціни придбаного транспортного засобу у сумі 7250,00 доларів США.
На переконання колегії суддів, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Зокрема, встановлено, що митну вартість автомобіля визначено за ціною договору, яка визначена у рахунку-фактурі б/н від 03.09.2019 та складала 65 000 крон, що еквівалентно 7205,00 доларів США.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019 митну вартість автомобіля визначено за резервним методом у розмірі 18513,7753 доларів США (USD), з підстав того, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу.
Джерелом інформації для визначення митної вартості, використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу, визначену за результатами спрацювання АСАУР.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
На переконання колегії суддів позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури (інвойс) б/н від 03.09.2019, який містить необхідні відомості про продавця, його адресу, номер підприємства, реєстраційний номер платника єдиного податку, тощо.
Відтак, у органу доходів і зборів була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу.
Окрім цього, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Колегія суддів звертає увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості даного позову.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження апелянта про законність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 500/2444/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 11.03.2020