03 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1424/19
Суддя І інстанції - Врона О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства «САНСЕРВІС» Криворізької міської ради
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «САНСЕРВІС» Криворізької міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
КП «САНСЕРВІС» Криворізької міської ради звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19 жовтня 2018 року № 0535321306 яким підприємству нараховано грошове зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 905812,14 грн. за порушення термінів сплати податку на доходи фізичних осіб.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19 жовтня 2018 року № 0535321306 яким підприємству нараховано грошове зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 905812,14 грн. за порушення термінів сплати податку на доходи фізичних осіб.
В той же час ухвалою суду від 10 вересня 2019 року відмовлено у прийняті додаткового судового рішення у стягненні на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 15000грн.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу КП «САНСЕРВІС» Криворізької міської ради подало апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення яким стягнути з відповідача документально підтверджені понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом не взято до уваги подання позивачем доказів щодо надання правничої допомоги та розрахунок таких витрат, які є співмірними із складністю справи, ціною позову та якістю написання позовної заяви. Вказує, що посилання суду першої інстанції на недоведеність понесених витрати на правничу допомогу є таким що спростовується наданими позивачем доказами.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що в жодному з наданих документів не доведено співрозмірності витраченого часу адвоката та суми гонорару, оскільки викладені в них обставини надання правової допомоги складені формально, суперечать одне одному та фактично сума гонорар ару не залежить від витраченого часу ані на надання консультацій, ані на складання позовної заяви, ані на представництво інтересів клієнта в суді, оскільки були складені після формування гонорару адвоката без урахування годин, витрачених адвокатом, а зміна кількості годин, витрачених на надання правової допомоги в ході розгляду справи, не вплинула на розмір гонорару.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У ситуації, що розглядається, адвокат Німець Юлія Станіславівна надавала послуги з професійної правничої допомоги позивачу у розгляді цієї справи на підставі договору від 01 лютого 2019 року про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є надання правової допомоги, а саме представлення інтересів клієнта як позивача у справі за позовом КП “Сансервіс” КМР до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0535321306 від 19.10.2018 року на суму 905812,14 грн.
Пунктом 2.1 договору визначено, що правова допомога включає в себе: консультації, підготовка позовної заяви, складення інших процесуальних документів, заяв по суті тощо; участь в судових засіданнях, з урахуванням часу прибуття до суду та повернення; інші види правової допомоги.
Згідно з п. 1.3 договору перелік фактично наданих послуг зазначається у підписаних сторонами актах наданих послуг, які є невід'ємною частиною договору.
На підставі п.3.2 договору розмір гонорару погоджується сторонами за взаємною згодою та є договірним. Вартість послуг за даним договором в частині надання правової допомоги клієнту в суді першої інстанції - Дніпропетровському окружному адміністративному суді, складає 15000 грн.
Адвокатом надано обґрунтований розмір гонорару (вартості послуг) адвоката за договором на суму 15000 грн., який включає в себе:
- консультація з приводу оскарження до суду податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0535321306 від 19.10.2018 року на суму 905812,14 грн. - 1 година, вартість 1 години 1000 грн., загальна сума 1000 грн.;
- складення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0535321306 від 19.10.2018 року на суму 905812,14 грн. - 4 години, вартість 1 години 1000 грн., загальна сума 4000 грн.;
- представництво інтересів в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (враховуючи час прибуття до суду та повернення) - з розрахунку не менше двох судових засідань - вартість 1 години 10000 грн., загальна сума 10000 грн.
Актом наданих послуг №1 від 30.08.2019 року до договору про надання правової допомоги №010219 від 01.02.2019 року підтверджується надання наступних послуг:
- консультації з приводу оскарження до суду податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0535321306 від 19.10.2018 року на суму 905812,14 грн. - 1 година, вартість 1 години 1000 грн., загальна сума 1000 грн.;
- складення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0535321306 від 19.10.2018 року на суму 905812,14 грн. - 4 години, вартість 1 години 1000 грн., загальна сума 4000 грн.;
- представництва інтересів в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (враховуючи час прибуття до суду та повернення) - з розрахунку не менше двох судових засідань, всього засідань: 23.04.2019 року, 21.05.2019 року, 18.06.2019 року, 20.08.2019 року, 29.08.2019 року - 6 годин кожне судове засідання (враховуючи час проїзду), загальна сума 10000 грн.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивача за Договором, надано рахунок, платіжні доручення №9805 від 17.04.2019 року та №9860 від 24.04.2019 року про сплату 5000 грн. та 10000 грн. відповідно, в яких йде посилання на укладений між сторонами договір від 01.02.2019 року №010219 і висновки суду першої інстанції щодо не зазначення у вказаних документах номеру справи та сплату вказаних коштів пізніше ніж зазначено в договорі не може свідчити про відсутність понесених витрат або не пов'язаність цих витрат із наданими послугами.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому колегія суддів вважає безпідставним включення позивачем до витрат на професійну правничу допомогу витрат пов'язаних із прибуттям до суду оскільки такі витрати відносяться до окремого виду судових витрат (п. 2 ч.3 ст. 132 КАС України) які повинні бути доведені відповідними доказами.
Проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок та надані заперечення на нього, а також враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо часткового задоволення витрат на правову допомогу.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у судовому засіданні із розрахунку - 500 грн. за один судодень (5 судових засідань), надання консультацій - 500 грн. за годину (1 година), складення адміністративного позову - 500 грн., за годину(4 години).
З урахуванням усіх вищезазначених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за доцільним стягнути з бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в сумі 5 000 грн., керуючись таким розрахунком: 2500 грн. (5 судових засідання по х 500 грн.,) + 2000 грн. (4год.х500 грн.)написання позовної заяви + 500 грн. (1 год.х500) консультації - всього 5 000 грн.
Враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення цієї частини вимог у розмірі 5 000 грн.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «САНСЕРВІС» Криворізької міської ради - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову якою вимоги щодо стягнення правничої допомоги задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «САНСЕРВІС» Криворізької міської ради сплачені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. (п'ять тисяч грн.)
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 04 березня 2020 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова