12 березня 2020 р.Справа № 536/259/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідач: Бенедик А.П.,
Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Рогового Романа Григоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.10.2019 року по справі №536/259/19
за позовом ОСОБА_1
до інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Рогового Романа Григоровича, треті особи Батальйон патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про поновлення строку та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.10.2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Рогового Романа Григоровича, треті особи Батальйон патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про поновлення строку та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
На зазначене рішення суду інспектор 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Роговий Роман Григорович подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, серед іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Згідно положень ч. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд клопотання проведено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення, у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області проголошено 30.10.2020 року у відкритому судовому засіданні.
Із апеляційною скаргою інспектор 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Роговий Роман Григорович звернувся 03.03.2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (а.с. 72-79).
В такому випадку скаржником пропущено встановлений ст. 286 КАС України строк звернення із апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В обґрунтування поважності пропуску строку звернення із апеляційною скаргою скаржник вказує, що апелянт був відсутній у судовому засіданні 30.10.2020 року. Копію оскаржуваного рішення отримано відповідачем засобами поштового зв'язку 27.02.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 71) та наданою копію супровідного листа суду від 19.02.2020 року із штампом вхідної кореспонденції Батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 78).
Колегія суддів зазначає, що однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
У пунктах 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, у абзаці 7 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012 Суд зазначав, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.
Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі “Скорик проти України” Суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі “Зубак проти Хорватії” ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином, ЄСПЛ роз'яснив, що положення ст. 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
Колегія суддів зазначає, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Враховуючи, що апелянт був відсутній у судовому засіданні, копію рішення скаржник отримав 27.02.2020 року, колегія суддів дійшла висновку, що початок відліку строку на апеляційне оскарження розпочинається з 27.02.2020 відповідно до частини першої статті 295 КАС України, тобто з дня отримання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подана 03.03.2020 року, тобто в межах 10-денного строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 286 КАС України.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.11.2019 року по справі №461/5908/18.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, у відповідності до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Враховуючи вказані скаржником обставини та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів дійшла висновку, що застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення його права на апеляційне оскарження рішення суду, тобто права на справедливий суд.
Наведене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 року по справі № 804/243/16, відповідно до якого, вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, виходячи із необхідності дотримання принципу забезпечення апеляційного оскарження судових рішень, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження було пропущено з поважних причин, тому надане клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Рогового Романа Григоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.10.2019 року по справі №536/259/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис)Донець Л.О. Гуцал М.І.