Справа № 357/13176/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кошель Б.І.
12 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 5876/20500/18 від 24.10.2018 р. та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала про те, що 13.02.2019 року вона здійснила митне оформлення транспортного засобу «ToyotaRAV4», номер кузова НОМЕР_1 за правилами визначеними у п.9-3 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України і розраховувала на звільнення від сплати штрафу.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 січня 2020 року позов задоволено частково. Постанову Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №5876/20500/18 від 24 жовтня 2018 року за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу 8 500,00 грн. - скасовано.
В апеляційній скарзі Волинська митниця Державної митної служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Зокрема апелянт зазначає, що декларація Форми МД-2 про митне оформлення транспортного засобу датується 13.02.2019 р., при цьому постанова складена 24.10.2018 р. Отже, позивач не звільняється від сплати штрафу передбаченого ч. З ст.470 Митного кодексу України. оскільки митне оформлення даного транспортного засобу здійснено після набрання юридичної сили даної постанови.
Таким чином, посадова особа Волинської митниці ДФС при розгляді справи про порушення митних правил №5876/20500/19 та винесенні постанови від 24.10.2018 р. діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Крім того, відповідачем заявлене клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 утворено Волинську митницю Держмитслужбу, реорганізувавши Волинську митницю ДФС шляхом приєднання до Волинської митниці Держмитслужби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» затверджено Положення про Державну митну службу України та проведена реорганізація органів Державної фіскальної служби.
Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 15.11.2019 р. проведена державна реєстрація як юридичної особи - Волинської митниці Держмитслужби.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Волинської митниці ДФС на Волинську митницю Держмитслужби.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2018 р. через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, громадянкою України ОСОБА_1 було ввезено легковий автомобіль марки «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 . Транспортний засіб слідував з метою транзиту на митну територію України, відповідно до ч.1 ст.381 МК України. В порушення вимог ст.95 МК України, автомобіль не вивезено та в інший митний режим не заявлено.
В подальшому, рекомендованим листом ФОП-8270/20/03-70-61/36 від 04.07.2018 р. позивача було викликано на митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС.
Проте, ОСОБА_1 на митний пост не прибула. Також, посадовими особами відповідача встановлено, що позивачем перевищено передбачений ст.95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля марки «ToyotaRAV4», номер кузова НОМЕР_1 .
В результаті чого, відповідачем відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №5876/20500/18 від 04.10.2018 р. за ч.3 ст.470 МК України. Розгляд справи було призначено на 24.10.2018 року на 10.00 год., за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, Волинська митниця ДФС.
24.10.2018 р. за результатами розгляду справи, винесено постанову №5876/20500/18, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, заяв чи клопотань не надсилала.
Копію постанови від 24.10.2018 р. було направлено супровідним листом від 24.10.2018 р. №ФОП-14852/20/03-70-20-03.
Постанову передано для примусового виконання до ДВС.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.
Так, частиною 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені строки для транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч. З статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Водночас частиною 1 статті 494 Митного кодексу України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Разом з тим, частиною 1 статті 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, зазначена норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.
Разом з тим, позивачем не було надано жодних документів, які підтверджували б факт обставин непереборної сили або аварії чи протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Пунктом 5 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Статтею 192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
З аналізу зазначених вище норм вбачаться, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків:документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
Разом з тим, позивачем не було повідомлено про наявність таких обставин.
Відповідно до частини першої статті 464 Митного кодексу України штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.
Санкції статті 470 Митного кодексу України передбачають різні розміри штрафів - десяти (частина перша), двохсот (частина друга) та п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (частина третя).
Тобто добровільна сплата коштів не є штрафом і її розмір є відмінним від розмірів штрафів.
Таким чином, якщо особа була притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 470 Митного кодексу України, і постанова в справі про порушення митних правил набрала законної сили, однак транспортний засіб продовжує перебувати на території України, а строки та умови (вимоги) митного режиму «транзит» не дотримуються, митне оформлення такого транспортного засобу для вільного обігу на митній території України можливе лише за умови добровільної сплати коштів. При цьому факт митного оформлення транспортного засобу із добровільною сплатою коштів не звільняє від обов'язку сплатити штраф за вчинене правопорушення.
За приписами Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 МК України, органу доходів і зборів призначення повинні бути представленні товар, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 МК України (частина п'ята статті 102 МК України).
Абзацом другим пункту 9-3 передбачено становити, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету Фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Таким чином, митне оформлення засобу із добровільною сплатою до державного бюджету коштів на суму 8500 гри, не звільняє особу від обов'язку сплатити штраф накладений за вчинення правопорушень, передбачених статтями 470, 481 МК України, якщо постанова у справі про порушення митних правил набрала законної сили до дати митного оформлення транспортного засобу в режимі імпорту.
Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що відповідачем були дотримані наведені вище законодавчі приписи.
Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 звільнена від адміністративної відповідальності за ст.470 Митного кодексу України на підставі абзацу другого п.9-3 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України.
Також не заслуговує на увагу посилання позивача на ту обставину, що вона здійснила митне оформлення транспортного засобу «ToyotaRAV4», номер кузова НОМЕР_1 за правилами визначеними у п.9-3 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України та може розраховувати на звільнення від сплати штрафу, оскільки безпосередньо позивач взяв на себе обов'язки «транзиту» 08.06.2018 р., однак розмитнення автомобіля було здійснено 13.02.2019 р.
Враховуючи наведене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 286, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя М.І.Кобаль
суддя В.П.Мельничук