Справа № 640/19654/18
12 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Гайворонського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року, Шрамко Ю.Т., у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9262681309 від 12.09.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0262681309 від 12.09.2018 рокута стягнуто на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 7865,78 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Разом з тим, представником позивача подано до суду письмову заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/19654/18, оскільки у судовому рішенні не вирішено питання про судові витрати.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 24-А; код ЄДРПОУ: 05472637) судові витрати у розмірі 50000,00 грн (п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, Шолуденка, 33/19; код ЄДРОПУ: 39439980).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач Головне управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
У прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника.
Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Як убачається із матеріалів справи вбачається, представник позивачач просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" надано до суду: договір про надання правової допомоги Адвокатським об'єднанням "А.С.А. Груп" №1801 від 19 листопада 2018 рок; Додаткову угоду №1 від 19 листопада 2018 року до договору №1801; Акт надання послуг №19112018 від 19 листопада 2018 року; Звіт про надані послуги відповідно до Додаткової угоди №1; рахунок на оплату № від 19 листопада 2018 року на суму 50000,00 грн. та платіжне доручення №3468 від 20 листопада 2018 року на суму 50000,00 грн.
Згідно п. 1.1 Договору, Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво інтересів клієнта або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Додатковими угодами до цього договору, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Відповідно до п.п. 1, п.п. 2.1 Додаткової угоди №1, сторони узгодили надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги з наступних питань: комплексне юридичне супроводження спору в суді першої інстанції. Звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0262681309 від 12.09.2018 року ГУ ДФС у м. Києві (формування правової позиції; підготовка та подача в суд позову; контроль ходу розгляду справи, включаю процесуальні строки; підготовка необхідних процесуальних документів (заяви, клопотання); підготовка письмових пояснень (посилення правової позиції з огляду на хід розгляду справи в суді); окремі пояснення обставин справи на вимогу суду; заперечення на відзиви та письмові пояснення Відповідача; представництво інтересів Клієнта в суді (участь в судових засіданнях).
За надання правової допомоги, передбаченої в п.п.1 Додаткової угоди - гривневий еквівалент 1800,00 доларів США (USD) по курсу НБУ на день оплати, протягом трьох робочих днів з дня підписання даної Додаткової угоди, на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до Акту акту виконаних робіт, позивачу було надано юридичні послуги, а саме: комплексне юридичне супроводження спору в суді першої інстанції; формування правової позиції; підготовка та подача в суд позову; контроль ходу розгляду справи, включаю процесуальні строки; підготовка необхідних процесуальних документів (заяви, клопотання); підготовка письмових пояснень (посилення правової позиції з огляду на хід розгляду справи в суді); окремі пояснення обставин справи на вимогу суду; заперечення на відзиви та письмові пояснення Відповідача; представництво інтересів Клієнта в суді (участь в судових засіданнях).
Також, згідно переліку наданих послуг зазначених у звіті, АО "А.С.А. Груп" надано послуги, зокрема: правовий аналіз матеріалів справи з вивченням документів, зокрема рішення ГУ ДФС у м. Києві №0262681309 від 12.09.2018 року - 3 години; Формування правових висновків щодо правомірності винесення рішення ГУ ДФС у м Києві №0262681309 від 12.09.2018 року -3 години; складання скарги №385 від 26.09.2018 року до Державної фіскальної служби України на рішення ГУ ДФС у м. Києві №0262681309 від 12.09.2018 року - 4 години; складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві №0262681309 від 12.09.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - 4 години; складання заяви про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням осіб - 1 година; складання заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - 1 година; складання звіту про надані послуги - 1 година.
Загальний обсяг наданих послуг в годинах становить 20 годин, де година послуг Адвоката становить 2500,00 грн.
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 вартість наданих послуг визначається в розмірі, що становить 50000,00 грн.
Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Колегія суддів звертає увагу, що у звіті про надання послуги міститься послуга «складання скарги № 385 від 26.09.2018 року до Державної фіскальної служби України на рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0262681309 від 12.09.2018 року» (обсяг 4 години, вартість 10 000 грн), що в розумінні ч. 3 статті 132 КАС України не відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Крім того, у звіті міститься послуга «складання звіту про надані послуги» (обсяг 1 година, вартість 2 500 грн), що не віднесена до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Доводи апелянта, що звіт про надання послуги відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.11.2018 року до Договору про надання правової допомоги № 1801 від 18.11.2018 року та акт надання послуг № 19112018 від 19 листопада 2018 року не мають жодного посилання на адміністративну справу в межах якої надона адвокатські послуги та те, що рахунок на оплату № 3 від 19 листопада 2018 року та платіжне доручення від 20 листопада 2018 року з призначенням платежу «за юридичні послуги згідно Договору № 1801 від 19.11.2018 року дод. Угода №1 від 19.11.2018 року» підтверджують оплату не ідентифікованих послуг правової допомоги на загальну суму 50 000 грн, тому вказане платіжне доручення не може слугувати належним доказом щодо підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою понесеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" саме в адміністративній справі №640/19654/18, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до п.1.1. Додаткової угоди № 1 від 19.11.2018 року до Договору про надання правової допомоги № 1801 від 18.11.2018 року Адвокатське об'єднання «А.С.А. ГРУП» надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" комплексне юридичне супроводження в судді першої інстанці, зокрема звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9262681309 від 12.09.2018 року, що є предметом розгляду у даній справі.
Щодо співмірністі розміру судових витрат, пов'язаних із наданням адвокатом послуги у зв'язку з розглядом даном справи, колегія суддів зазначає наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів зазначає, що дана справа розглядалась Окружним адміністративним судом м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до статті 257 КАС України, оскільки справа № 640/19654/18 є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також, колегія суддів звертає увагу, що предмет спору у даній справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 7000,00 гривень. Вказаний розмір витрат обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи №640/19654/18 у суді першої інстанції, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду даної справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні додаткового судового рішення не дослідив належним чином наявні у справі докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, не надав належну оцінку обставинам справи щодо понесених витрат, що вказує на наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття постанови про часткове задоволення заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 24-А; код ЄДРПОУ: 05472637) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, Шолуденка, 33/19; код ЄДРОПУ: 39439980).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.