01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Балаклицький А.І.
10 березня 2020 року Справа № 320/5245/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Поло» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі
за позовом Головного управління Державної служби України
з надзвичайних ситуацій у Київській області
до товариства з обмеженою відповідальністю
«Марко Поло»
про застосування заходів реагування,
Історія справи.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Поло» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі ТОВ «Марко Поло» за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Золотоворітська, буд. 91 шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 06.09.2019 № 362.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дійсно допущено порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу для життя та здоров'я людей, а також з того, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів усунення всіх виявлених позивачем порушень.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ним частково усунуто виявлені позивачем порушення, що об'єкт, на якому проводилася перевірка перебуває в оренді різних суб'єктів господарювання і саме в день проведення перевірки відбувалася зміна орендарів, а також наполягає на тому, що порушення, виявлені позивачем, не створюють прямої загрози для життя та здоров'я людей.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати і ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні скарги відповідача та залишити без змін рішення суду першої інстанції, наполягаючи на безпідставності доводів апелянта, наводячи обґрунтування небезпечності кожного з виявлених (всього 57) порушень відповідачем правил пожежної і техногенної безпеки та їх загрози для життя та здоров'я людей, а також наголошуючи на тому, що відповідачем не було подано ані до ГУ ДСНС, ані до суду жодних доказів усунення виявлених в нього порушень.
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020, занесено до протоколу судового засідання.
Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2019 ГУ ДСНС України у Київській області прийнято наказ № 858 (з основної діяльності) про проведення планових перевірок, яким вирішено провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, будівлі ТОВ «Марко Поло» за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Золотоворітська, 91.
На підставі зазначеного наказу ГУ ДСНС України у Київській області видано посвідчення від 14.08.2019 № 8314 на проведення планової перевірки ТОВ «Марко Поло» на ім'я начальника групи запобігання НС 4-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області (м. Обухів) капітана служби цивільного захисту Іщенка В.В. та провідного інспектора ВПБ УЗНС ГУ ДСНС України у Київській області капітана служби цивільного захисту Ніколаєнка Ю.А.
У період з 02.09.2019 по 06.09.2019 ГУ ДСНС у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена планова перевірка щодо додержання (виконання) ТОВ «Марко Поло» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 06.09.2019 № 362.
У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у Київській області встановлено наступні порушення вимог пожежної і техногенної безпеки:
- пункт 8 розділу II ППБУ - територія об'єкта, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - територію закладу не забезпечено протипожежним запасом води для цілей пожежогасіння;
- пункт 1.3 глави 1 розділу III ППБУ - проїзди й проходи до будівлі закладу, пожежних вододжерел (басейн, штучна водойма) утримуються захаращеними;
- пункт 1.3 глави 1 розділу III ППБУ - допускається зменшення ширини проїздів для пожежних автомобілів;
- пункт 1.18 глави 1 розділу III ППБУ - не забезпечено відстань, не менше 5 метрів, від будівлі закладу до місця для приготування їжі на відкритому вогні;
- пункт 1 розділу II ППБУ - керівником підприємства не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;
- пункт 1 розділу II ППБУ - керівником підприємства не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;
- пункт 4 розділу II ППБУ - для кожного приміщення об'єкта не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;
- пункт 3 розділу II ППБУ - на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим (у відповідності до вимог розділу VIII ППБУ), який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;
- пункт 15 розділу II ППБУ - з працівниками закладу не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";
- пункт 20 розділу II ППБУ - до роботи допускаються особи, які не пройшли протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки;
- пункт 2.2 глави 2 розділу III ППБУ - керівником об'єкта не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування;
- абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев'яні елементи перекриття (крокви, лати) закладу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";
- пункт 2.1 глави 2 розділу IV ППБУ - не проводяться перевірки опалювальних пристроїв із фіксацією у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису;
- пункт 2.3 глави 2 розділу IV ППБУ - керівником об'єкта не визначено осіб, відповідальних за топлення котла;
- пункт 2.3 глави 2 розділу IV ППБУ - топлення котла на підприємстві проводитися особами, які не пройшли протипожежний інструктаж;
- пункт 2.17 глави 2 розділу IV ППБУ - до роботи із котлом допускаються особи, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень;
- пункт 2.5 глави 2 розділу IV ППБУ - на підприємстві не проводиться очищення димоходу та печі (каміну) від сажі із фіксацією у відповідному журналі;
- пункт 2.6 глави 2 розділу IV ППБУ - підлогу під топковими дверцятами (топковим отвором), опалювального приладу (камін) розміщеного в залі, не захищено металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі;
- наказ МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ - не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності відповідно до Розділу ІІІ п. 7 Наказу МНС № 140;
- пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - у приміщенні закладу, біля ППКП не вивішено інструкцію про порядок дій персоналу-працівників на випадок появи сигналів про пожежу або про не справність в СПЗ відповідно до Дод. Ж п. 6.6 ДБН В.2.5-56:2014;
- пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - відсутні журнали (форм Ж 2, Ж 3, Ж 5, Ж 4) відповідно до вимог Дод. Ж п. 6.3, 6.4, 6.5 ДБН В.2.5-56:2014;
- пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ - не проведено інструктажі і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;
- пункт 8 частини 1 статті 20 КЦЗУ - керівний склад та працівники не пройшли навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;
- пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев'яні елементи стелі закладу не оброблені вогнезахисним розчином, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ, пункт 6.5.4 ДСТУ-Н CEN-TS 54-14:2009 - ручний пожежний сповіщувач, встановлений на 2-му поверсі залу для відвідувачів (банкетний зал) захаращено;
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - на шляху евакуації із закладу не встановлено світловий покажчик "Вихід" (над центральним виходом із залу 1-го поверху);
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - на шляху евакуації із закладу не встановлено світловий покажчик "Вихід" (над виходом із залу для гостей 2-го поверху);
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - на шляху евакуації із закладу не встановлено світловий покажчик "Вихід" (над виходом із 1-го поверху в об'ємі сходової клітки);
- пункт 22 розділу II ППБУ - між сходовими маршами не забезпечено проміжок не менше 75 мм відповідно до вимог п. 8.11 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 22 розділу II ППБУ - двері із підвального поверху влаштовано шириною менше 0,75 м відповідно до вимог п. 7.2.12 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 22 розділу II ППБУ - двері виходів що ведуть до сходових кліток не обладнано пристроями для самозачинення відповідно до вимог п. 7.2.11 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 22 розділу II ППБУ - ширину коридору 2-го поверху, що являється шляхом евакуації, не забезпечено на ширину найширшого дверного полотна (розташування дверей з одного боку коридору) відповідно до вимог п. 7.3.7 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 22 розділу II ППБУ - вестибюль закладу (1-й поверх) через який влаштовано вихід на зовні зі сходової клітки не відокремлено від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттям 3-го типу відповідно до вимог п.7.3.11 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - приміщення кухні 2-го поверху, яке використовується як переодягальня, не обладнано СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014;
- пункт 22 розділу II ППБУ - вікна встановлені в сходових клітках не обладнано пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок відповідно до вимог п. 7.3.26 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - приміщення котельні не обладнано системою автоматичного пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014;
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - компоненти СПЗ, встановлені в котельні на газовому паливі, не виконані у вибухобезпечному виконанні;
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - приміщення кухні, де розміщено зону з кухонним обладнанням, не захищено автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014;
- пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки;
- пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - приміщення закладу не обладнано системою оповіщення 2-го типу відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014;
- пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;
- пункт 22 розділу II ППБУ - приміщення котельні на газовому паливі не відокремлено від побутових приміщень та залу для гостей протипожежними дверима 2-го типу відповідно до вимог п. 6.17 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 1.2 глави 1 Розділу IV ППБУ - над дверима приміщень закладу не встановлено виносні пристрої оптичної сигналізації для індикації кімнати, в якій спрацював пожежний сповіщувач;
- пункт 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - для приміщень складського призначення не визначене категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки;
- пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - наявні системи протипожежного захисту утримуються в несправному стані;
- пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не проводяться робити щодо підтримання експлуатаційної придатності СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";
- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - наявну СПЗ не виведено на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";
- пункт 22 розділу II ППБУ - приміщення електрощитової, влаштованої в приміщенні закладу, не відділено протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу відповідно до вимог п. 6.31 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - наявний пожежний щит не укомплектовано: вогнегасникам - 3 шт., ящиком з піском - 1 шт., протипожежним покривалом - 1 шт., багром або ломом та гаком - 2 шт., лопатами - 2 шт., сокирами - 2 шт.;
- абзац другий пункту 2.26 глави 2 розділу IV ППБУ - підключення побутових кондиціонерів в приміщеннях закладу не виконано через окремий автомат захисту від струмів короткого замкнення;
- пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ - не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до вимог пункту 1 розділу 4 ПКМУ №1200 розділу III пункту 2 ПТБ;
- стаття 40 КЦЗУ - не встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту та не здійснено його наповнення навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях;
- пункт 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - не зазначено на переносних вогнегасниках облікові (інвентарні) номери за прийнятою на підприємстві системою нумерації;
- пункт 3.9 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення закладу не забезпечено необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 №151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153;
- пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ДСТУ 12.4.026-76 "Кольори сигнальні та знаки безпеки". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями за потреби);
- пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
- пункт 22 розділу II ППБУ - вентиляційні канали, що проходять через протипожежні перешкоди (стіни) закладу, в котрих влаштовані частини приміщення різного призначення не забезпечують нормований клас вогнестійкості протипожежних перешкод (стін) відповідно до вимог пунктів 6.12, 6:17 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 22 розділу II ППБУ - у вентиляційних каналах, що проходять через протипожежні перешкоди (стіни) закладу, в котрих влаштовані частини приміщення різного призначення не влаштовано автоматичні пристрої, що попереджують поширення продуктів горіння відповідно до вимог пунктів 6.12, 6.17, 6.30 ДБН В. 1.1-7:2016;
- пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - на об'єкті відсутній 10% резервний запас пожежних сповіщувачів відповідно до вимог п. 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014.
Акт перевірки від 06.09.2019 № 632 був направлений на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 06.09.2019 за кодом поштового ідентифікатора № 0407136072784 та отриманий останнім 13.09.2019, що підтверджується відомостями з сайту Укрпошти за кодом поштового ідентифікатора - 0407136072784.
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною першою статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У пунктах 1, 2 частині першій, частині другій статті 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки, проведеної ГУ ДСНС у Київській області у приміщеннях ТОВ «Марко Поло» за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Золотоворітська, 91, підтверджується факт допущення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Доводи апелянта про те, що ним частково було усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як було правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та вбачається безпосередньо з доводів самого ж апелянта, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено, а порушення, що залишилися, є небезпечним для життя і здоров'я людей.
При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ТОВ «Марко Поло».
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.
Більш того, апеляційний суд відзначає й те, що апелянтом не надано належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували його доводи навіть щодо часткового усунення порушень, встановлених позивачем.
Твердження апелянта про те, що порушення, виявлені позивачем, не створюють прямої загрози для життя та здоров'я людей, є необґрунтованими з огляду на їх характер, сутність та ймовірні наслідки.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 3 Основного закону України визначено, що людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Крім того, у рішенні від 29.04.2002 р. по справі «Прітті проти Сполученого Королівства» Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що перше речення статті 2 (1) Конвенції зобов'язує державу не лише утримуватися від умисного та незаконного позбавлення життя, а й уживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто перебуває під її юрисдикцією. Зобов'язання держави у цьому відношенні виходить за межі її основного обов'язку із захисту права на життя, зі статті 2 Конвенції може також випливати позитивний обов'язок органів влади вживати превентивних оперативних заходів із захисту людини.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Доводи апелянта про те, що об'єкт, на якому проводилася перевірка, перебуває в оренді різних суб'єктів господарювання і саме в день проведення перевірки відбувалася зміна орендарів, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, такі обставини також не підтверджені відповідними доказами і, крім іншого, не спростовують факту виявлених порушень, необхідності їх повного усунення та обов'язку відповідача дотримуватися правил пожежної і техногенної безпеки.
Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Таким чином, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.
Враховуючи вищевикладене та переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, як того вимагає ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Поло» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Поло» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 10 березня 2020 року.
Головуючий суддя
Судді: