ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 березня 2020 року м. Київ № 826/6089/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач), в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд:
- визнати протиправними дії та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.04.2018 №887/Г-664 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 13.02.2018, в розмірі виходячи із розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку згідно з довідкою від 12.02.2018 №18-14зп, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи, без обмеження її максимального розміру.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) задоволено частково. Визнано протиправними дії та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.04.2018 №887/Г-664 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» з 13.02.2018 (з дня звернення). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року - без змін.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що під час звернення до суду ним було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., однак судом присуджено до стягнення на користь позивача з відповідача суму судового збору у розмірі 704,80 грн. Також зазначає, що ним під час сплати судового збору було сплачено комісію банку у сумі 28,70 грн., яку позивач також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Розглянувши заяву та надані документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сплаченої позивачем комісії банку при сплаті судового збору у розмірі 28,70 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Наявними у матеріалах справи квитанціями підтверджено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду з вказаними позовом сплатив судовий збір у загальному розмірі 1409,60 грн. Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Враховуючи вищевикладене, а також, те що рішенням було вирішено питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити .
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко