Справа № 640/13032/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.
11 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Суркової Д.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Кривошей Г.В.,
від відповідача - адвокат Іванова О.В.,
від третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась у суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни (далі - відповідачі, апелянт, Уповноважена особа ФГВФО Біла І.В.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо формування повного переліку рахунків вкладників ПАТ «КБ «Надра» в частині невключення до нього рахунку позивача для відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення інформації про банківський вклад позивача до повного переліка рахунків, за якими владники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО та зобов'язано відповідача подати до ФГВФО інформацію щодо рахунку позивача для відшкодування коштів за рахунок ФГВФО на загальну суму 72504,00 грн.
Висновок суду про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, та не встановлено, що саме операція щодо перерахування коштів на рахунок позивачу, має ознаки нікчемності.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд не надав належної правової оцінки тому, що платіжна операція має ознаки нікчемності на тій підставі, що є нетиповою та мала на меті отримати задоволення вимог кредитора не від банка і не за рахунок банка, а від ФГВФО.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що в апеляційній скарзі не зазначено у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. До того ж відповідач не заперечує, що позивач має відкритий в ПАТ «КБ «Надра» поточний рахунок, що підтверджує статус вкладника цього банка.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що 15 січня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю Деко-Сіті (надалі - ТОВ «Деко-Сіті») та позивачем укладено договір №3-ВФП про надання безпроцентної позики (фінансової допомоги), відповідно до умов якого ТОВ «Деко-Сіті» передало у власність позивача грошові кошти на безпроцентній основі, а остання зобов'язалась повернути позику в порядку та на умовах, визначених цим договором. Розмір позики, відповідно до пункта 2 договору, склав 74000,00 грн.
У відповідності до пункта 3 договору позика надається шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника протягом календарного місяця після підписання цього договору.
Як убачається з наданої суду копії виписки-повідомлення до анкети-заяви від 03 лютого 2015 року до договору комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Надра», позивачем відкрито поточний рахунок №82830861.
Згідно з копіями платіжних доручень №472 від 04 лютого 2015 року, №473 від 04 лютого 2015 року, №474 від 04 лютого 2015 року та №475 від 04 лютого 2015 року на рахунок позивача від ТОВ «Деко-Сіті» надійшли грошові кошти на загальну суму 74000,00 грн з призначенням платежу: поповнення поточного (карткового) рахунку № 82830861. Надання фінансової допомоги згідно договору від 15 січня 2015 року.
На підставі постанови правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року №83 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 лютого 2015 року №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра», згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено строком на три місяці з 06 лютого 2015 року по 05 травня 2015 року включно.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Надра» від 16 березня 2015 року №264 призначено провести в строк до 23 березня 2015 року (включно) перевірку документів, пов'язаних з укладанням банком протягом шести місяців до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року №85 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» продовжено здійснення тимчасової адміністрації по 05 червня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни по 05 червня 2015 року (включно).
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.
28 квітня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» строком на два роки до 04 червня 2018 включно. Як убачається з наданої суду копії рішення Комісії, створеної у відповідності до наказу №264 від 16 березня 2015 року з метою перевірки вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» від 18 травня 2016 року, комісією вирішено звернутися до дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо зняття обмежень на виплату грошових коштів, у тому числі, позивача.
19 травня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра Стрюковою І.О. на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб направлено доповнення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у зв'язку з отримання постанов про закриття кримінальних проваджень по закінченню перевірки заяв банку щодо кримінальних правопорушень за фактами умисного дроблення коштів на поточних рахунках фізичних та юридичних осіб та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року. Серед вказаного переліку також міститься інформація про позивача на суму 72504,00 грн.
28 липня 2016 року позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра з заявою, в якій просила надати інформацію у письмовому вигляді з зазначенням дати та вихідного реєстраційного номеру листа ПАТ «КБ «Надра» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вхідного реєстраційного номеру даного листа Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в якому зазначається інформація про внесення позивача до списку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на виплату коштів з її карткового рахунку або причини відсутності такої інформації в Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом від 18 серпня 2018 року уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що за результатами перевірки правоохоронними органами операцій по рахунках, відкритих на ім'я Ткаченко А.А. в банку, прийнято рішення про включення останньої до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування. Змінена інформація була передана до Фонду для подальшого опрацювання та внесення змін до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
03 листопада 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» строком на два роки до 03 червня 2020 включно.
Рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра Білої І.В. від 05 березня 2019 року №1 правочини, наведені в додатку №1 до акта фіксації ознак та нікчемності правочинів №1 від 04 березня 2019 року, серед яких також й правочин за участю позивача, віднесено до категорії нікчемних.
07 березня 2019 року позивач звернулась до відповідача з письмовим зверненням, в якому просила розблокувати кошти, які розміщені на її рахунку, відкритому у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра».
Листом від 08 квітня 2019 року позивача повідомлено про те, що рішенням уповноваженої особи Фонду №1 від 05 березня 2019 року проведену за участі позивача операцію віднесено до категорії нікчемних як таку, що за наявними ознаками відповідає критеріям нікчемності, наведеним в пункті 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також роз'яснено положення статті 216 Цивільного кодексу України.
При цьому, у відповідності до довідки №29/05 від 29 травня 2019 року, виданої ТОВ «Деко-Сіті», вбачається, що у позивача відсутня заборгованість за договором №3-ВФП про надання безпроцентної позики (фінансової допомоги) від 15 січня 2015 року.
В той же час, матеріалами справи підтверджується, що на рахунку, відкритому на ім'я позивача у публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Надра», розміщені грошові кошти у розмірі 72504,00 грн.
Уважаючи протиправною бездіяльність та дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, остання звернулась до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №4452-VI) визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 названого Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону України №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
До того ж, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року по справі №826/1476/15 суд зазначив, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України №4452-VI.
У цьому рішенні суд також зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України №4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 ЦК України та частина 3 статті 38 Закону України №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» - 05 лютого 2015 року, на поточному рахунку позивача, відкритому відповідно до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 03 лютого 2015 року, знаходилась сума 74000,00 грн.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до статті 34 цього Закону не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Згідно із статтею 36 Закону України №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон України №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у Акті №1 від 04 березня 2019 року відповідач, як на підставу нікчемності правочинів (операцій) по зарахуванню коштів на рахунок позивача у сумі 74000,00 грн, посилається на статтю 38 Закону України №4452-VI.
Однак, у наведеній правовій нормі зазначено декілька підстав для віднесення правочинів до нікчемних. З яких саме підстав правочин позивача віднесено до нікчемних відповідач не назвав.
Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тоді, як застосовуючи частину 3 статті 38 Закону України №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання статті 38 Закону України №4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору про комплексне банківське обслуговування та здійснення транзакції ПАТ «КБ «Надра» щодо зарахування суми коштів на рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 38 Закону України №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 216 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України №4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі №826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі №802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі №821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у даній справі.
Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 216 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійснення власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України №4452-VI.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не доведено наявності правових підстав вважати правочин (операцію) по зарахуванню коштів на рахунок позивача від 04 лютого 2015 року на суму 74000,00 грн. нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного правочину, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто уповноважена особа Фонду, як суб'єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України №4452-VI, договір комплексного банківського обслуговування, укладений 03 лютого 2015 року, а транзакція щодо зарахування коштів на рахунок позивача здійснена до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України №4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Надра» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з цим, суд враховує те, що відповідно до пункта 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення) перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Положеннями пункта 6 Положення визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зокрема, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
З огляду на ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати додаткову інформацію стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Надра» за рахунок Фонду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 820/167/16.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька
(Повний текст постанови складений 12 березня 2020 року.)