Справа № 826/10069/16
10 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Гайворонського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року, суддя Шрамко Ю.Т., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурної інспекції України, в якому просив:
1) визнати незаконною відмову ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, викладену в листі №10/26-120/3112/10 від 31.12.2015 року, у прийнятті в експлуатацію об'єкта, а саме: садового будинку (літ. "В"), прибудова (Літ. "в"), відкрита веранда (Літ. "в1"). мансарда над літ. "В", гараж (Літ. "Г"), сарай (Літ. "Д"), сарай (Літ. "Е1"), вбиральня (Літ. "Е") за адресою: вул. Садова, 32, буд. 15, садове товариство "Берковець-1" у Святошинському районі міста Києва, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт, згідно поданої заяви позивача від 30.04.2013 року декларації;
2) зобов'язати ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві повторно розглянути Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що подана 08.12.2015 року позивачем разом із заявою від 30.04.2013 року, прийнявши рішення згідно з визначеними законодавством повноваженнями;
3) стягнути з ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
19.10.2016 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог вх. №79798/16, згідно якої уточнено другу позовну вимогу, а саме, позивач просив зобов'язати ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві повторно розглянути Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, подану позивачем разом із заявою від 30.04.2013 року, прийнявши рішення згідно з визначеними законодавством повноваженнями.
У судовому засіданні 22 лютого 2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва залучено до участі у справі в якості співвідповідачів - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України у прийнятті в експлуатацію об'єкта, викладену в листі №10/26-120/3112/10 від 31.12.2015 року. Зобов'язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, подану ОСОБА_1 разом із заявою від 30.04.2013 року. Позов в іншій частині залишити без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Крім того, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачем - Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція) із заявами від 19.09.2010 року №б/н, від 07.11.2012 року №б/н, від 29.12.2012 року №б/н, від 22.02.2013 року №б/н та від 30.04.2013 року №б/н про прийняття в експлуатацію об'єкта, а саме: садового будинку (літ. "В"), прибудова (Літ. "в"), відкрита веранда (Літ. "в1"), мансарда над літ. "В", гараж (Літ. "Г"), сарай (Літ. "Д"), сарай (Літ. "Е1"), вбиральня (Літ. "Е") за адресою: АДРЕСА_1.
Разом із заявою від 30.04.2013 року №б/н позивач додав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, засвідчені копії державного акту про право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_1 та технічний паспорт на садовий будинок, виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації від 15.02.2013 року.
Під час перевірки декларації про готовність об'єкта до експлуатації Інспекцією виявлено, що її оформлено з порушенням вимог, передбачених Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 19.03.2013 року №95.
Інспекція листом від 24.05.2013 року №7/26-43/2405/10 повернула позивачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме, садовий будинок (літ. "В"), прибудова (Літ. "в"), відкрита веранда (Літ. "в1"), мансарда над літ. "В", гараж (Літ. "Г"), сарай (Літ. "Д"), сарай (Літ. "Е1"), вбиральня (Літ. "Е") за адресою: АДРЕСА_1
Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015 року, в адміністративній справі №826/10229/13-а за позовом ОСОБА_1 визнано незаконним рішення Інспекції, викладене у листі від 24.05.2013 року №7/26-43/2405/10 щодо повернення позивачу Декларації про готовність об'єкта до експлуатації без державної реєстрації, яким зобов'язано позивача: забезпечити здійснення повторного технічного обстеження Об'єкта на предмет його відповідності вимогам надійності і безпечної експлуатації на підставі якого виготовити новий технічний паспорт на Об'єкт (виготовляє Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна); скласти звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж Об'єкта (складає Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна); та рішення щодо проведення перевірки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".
У подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України з листом "Про прийняття в експлуатацію об'єкта згідно заяви від 30.04.2013 року та відповідно до рішень судів" від 08.12.2015 року, яким, посилаючись на прийняті в адміністративній справі №826/10229/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015 року, надіслав заяву від 30.04.2013 року про прийняття в експлуатацію об'єкта та просив зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що подавалася вказаною заявою.
За результатами розгляду вказаного вище листа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України листом від 31.12.2015 року №10/26-120/3112/10 повідомив ОСОБА_1 , що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2014 року в адміністративній справі №826/10229/13-а відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині щодо зобов'язання Інспекції зареєструвати подану позивачем заявою від 30.04.2013 року декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а тому відсутні підстави для прийняття в експлуатацію об'єкта відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви від 30.04.2013 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж безоплатно приймають в експлуатацію протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва (в т.ч. індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року) збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.
У відповідності до ч.ч. 1, 4, 6 ст. 39 Закону №3038-VI (в редакції станом на час прийняття Інспекцією рішення, викладеного в листі від 24.05.2013 року №7/26-43/2405/10), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Отже, за результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів зобов'язаний прийняти відповідне рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно пункту 3.2 Порядку замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта.
Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).
Відповідно до 3.3 Порядку Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 3.1 цього розділу.
Також пунктом 3.4. Порядку передбачено, що дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2014 року у справі №826/10229/13-а за позовом ОСОБА_1 визнано незаконним рішення Інспекції, викладене у листі від 24.05.2013 року №7/26-43/2405/10 щодо повернення позивачу Декларації про готовність об'єкта до експлуатації без державної реєстрації.
Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, орган державного архітектурно-будівельного контролю мав повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття в експлуатацію об'єкта від 30.04.2013 року та прийняти відповідне рішення.
Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач 08.12.2015 року звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України з листом, яким, посилаючись на прийняті в адміністративній справі №826/10229/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015 року, надіслав заяву від 30.04.2013 року про прийняття в експлуатацію об'єкта та просив зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що подавалася вказаною заявою.
За результатами розгляду вищезазначеного листа позивача Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві листом від 31.12.2015 року №10/26-120/3112/10 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для прийняття в експлуатацію об'єкта.
Відповідачем також зазначено, що оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2014 року в адміністративній справі №826/10229/13-а відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Інспекції зареєструвати подану позивачем заявою від 30.04.2013 року декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, тому підстав для прийняття в експлуатацію даного об'єкта немає.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що зобов'язання відповідача зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації є виключними дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, про що було зазначено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2014 року в адміністративній справі №826/10229/13-а.
Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві порушено вимоги ч.ч. 4, 6 ст. 39 Закону №3038-VI, оскільки відповідачем не було прийнято відповідного рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації за результатами розгляду вказаної вище декларації про готовність об'єкта до експлуатації, поданої разом із заявою від 30.04.2013 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України у прийнятті в експлуатацію об'єкта, викладена в листі №10/26-120/3112/10 від 31.12.2015 року, є протиправною, а тому позов в даній частині підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).
Згідно ст. 32 Закону № 3038-VI, усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
У відповідності до ст. 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно з ч. 2, 4, 5, 6 ст. 39 цього Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Департамент, у межах делегованих Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - Держархбудінспекція).
Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Держархбудінспекції, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Положенням.
Підпунктом 2 п. 4 Положення № 294 передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначений положеннями ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461).
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Так, відповідно до вимог п. 17-19 Порядку №461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації: щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; щодо об'єктів, які належать до I - III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку; щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.
У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
При цьому, згідно з п. 2 Порядку № 461, повнота даних - інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації.
Разом з тим, відповідно до п.п. 3, 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 р. №978, основним завданням органу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є: 1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; 2) виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; 3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.
Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).
При цьому, п. 2 постанови Кабінет Міністрів України "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю" від 19.08.2015 року №671 установлено, що:
- органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- до завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд першої інстаенції дійшов вірного висновку про зобов'язання Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України розглянути Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, подану ОСОБА_1 разом із заявою від 30.04.2013 року та прийняти відповідне рішення відповідно до норм чинного звконодавства.
Дооводи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про те, що позивач має звернутися до Департаменту з дотриманням процедури встановленої Порядком № 158 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки даний порядок було прийнято лише у 2018 році, тоді як листом выдповыдача №10/26-120/3112/10 від 31.12.2015 року позивачу відмовлено у прийнятті в експлуатацію об'єкта.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнути з ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмови в у її задоволенні з огляду на наступне.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В той же час, з наявної в матеріалах справи вбачається, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів того, що протиправною відмовою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України у прийнятті в експлуатацію об'єкта, викладеною в листі №10/26-120/3112/10 від 31.12.2015 року, завдано позивачу душевних страждань, а також доказів того, що зазначені позивачем хвороби виникли саме у зв'язку з такою протиправною відмовою.
Наведене ставить під сумнів твердження позивача, що йому завдано моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з протиправними діями відповідача. Позивачем не визначено, якими доказами підтверджується завдання йому моральної шкоди, а також не доведено, з чого він виходив при зазначенні її розміру, тому дана вимога позивача є необґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Посилання представника відповідача на ту обставину, що на даний час позивачу видано декларацію про готовність об'єкта, колегія суддів вважає, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки суд переглядає законність судового рішення, ухваленого за позовними вимогами, що заявлені позивачем щодо незаконності відмови у прийнятті в експлуатацію будинку, зобов'язання повторно розглянути Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.
Повний текст виготовлено: 11 березня 2020 року.