про перехід із спрощеного провадження до загального
12 березня 2020 року справа № 580/214/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення;
- зобов'язати управління встановити позивачці статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та видати посвідчення встановленого зразка.
Ухвалою суду від 21.01.2020 відкрито спрощене провадження у справі за даним позовом, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи підстави та предмет спору, суд зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС. Згідно з довідкою до Акта огляду МСЕК серії 10 ААА №246953 від 08.06.2010 позивачці встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Судом встановлено, що позивачка у 1986 році працювала на посаді фармацевта Чорнобильської Центральної районної аптеки № 16.
Відповідно до діючого на той час Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів № 1111 від 18.03.1976 року, наказу начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 року на базі медичних установ Київської області створена медична служба Цивільної оборони та невоєнізовані формування Цивільної оборони медичної служби.
Згідно з наявним в матеріалах справи наказом № 12 по Чорнобильській Центральній районній аптеці № 16 від 26.04.1986 року на підставі розпорядження начальника Цивільної оборони району “Про забезпечення препаратами йодованої профілактики населення району” та на виконання наказу начальника штаба медичної служби Цивільної оборони № 112 від 27.04.1986 починаючи з 27.04.1986 року по 04.05.1986 року позивачка була залучена до термінової роботи по виготовленню та розфасовці препаратів йодної профілактики.
З огляду на наведене та посилаючись на норми ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивачка вказує, що належить до числа інвалідів війни.
Однак Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області відмовило позивачці у встановленні статусу інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) та видачі посвідчення інваліда війни.
Суд зауважує, що Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 № 1111 та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 № 90, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.
З огляду на наведене, відомості про те, чи брала позивачка участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування медичної служби Цивільної оборони Чорнобильського району та чи була залучена до медичного забезпечення заходів Цивільної оборони мають істотне значення для об'єктивного вирішення даної адміністративної справи, суд висновує про необхідність витребування узагальненого списку співробітників медичних установ Київської області, які приймали участь у складі невоєнізованих формувань цивільної оборони в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Враховуючи, що вказані відомості мають істотне значення для об'єктивного вирішення даної адміністративної справи та неможливість самостійного подання таких доказів позивачем, суд висновує про необхідність витребування цих доказів у Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до ст. 270 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Суд звертає увагу, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню відповідно до ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Згідно з ч. 2 цієї статті ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Як встановлено статтею 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи підстави та предмет спору, суд дійшов до висновку, що дану справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного провадження, а слід перейти до загального провадження.
Тому керуючись приписами п. 3 ч. 2 ст. 173 КАС України, суд для об'єктивного розгляду та вирішення справи із прийняттям у ній законного і обґрунтованого рішення вважає за необхідне перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
На підставі вищенаведеного та враховуючи, що справа знаходиться на стадії підготовчого провадження, а визначений частиною четвертою статті 173 КАС України строк спливає, суд приходить до висновку продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та призначити підготовче судове засідання на 13.04.2020 о 10 год. 30 хв.
Керуючись статтями 12, 72, 80, 173, 241, 242, 256, 260 КАС України, суд
Розгляд адміністративної справи № 580/214/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Продовжити процесуальний строк підготовчого провадження у справі № 580/214/20 на 30 днів.
Призначити підготовче засідання на 13.04.2020 о 10 год. 30 хв., що буде проводитись одноособово суддею Кульчицьким С.О. у приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117, із повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Зобов'язати Департамент охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації надати суду до 13.04.2020 завірені належним чином копії та оригінали для огляду судом доказів, які містять відомості про те, чи брала Романенко Любов ОСОБА_2 участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування медичної служби Цивільної оборони Чорнобильського району та чи була ОСОБА_1 залучена до медичного забезпечення заходів Цивільної оборони, а також узагальненого списку співробітників медичних установ Київської області, які приймали участь у складі невоєнізованих формувань цивільної оборони в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році.
Зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій надати суду до 13.04.2020 завірені належним чином копії та оригінали для огляду судом доказів, які містять відомості про те, чи брала Романенко Любов Адамівна участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування медичної служби Цивільної оборони Чорнобильського району та чи була ОСОБА_1 залучена до медичного забезпечення заходів Цивільної оборони, а також узагальненого списку співробітників медичних установ Київської області, які приймали участь у складі невоєнізованих формувань цивільної оборони в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році.
Інформацію у справі, що розглядається учасники справи можуть отримати за веб-адресою: http://adm.ck.court.gov.ua/sud2370.
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Згідно п. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Копію ухвали направити учасникам справи, Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації (04053, м.Київ, вул.Артема, 45) та Державній службі України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О.Гончара 55а).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя С.О. Кульчицький