03 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11988/19
Суддя І інстанції - Кадникова Г.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Мост»
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «Мост» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача: Приватне підприємство «Гідросфера» про визнання незаконною та скасування постанови, -
Приватне підприємство фірма «Мост» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- визнати незаконною та скасувати постанову від 27 серпня 2019 року про стягнення в рамках ВП 58881260 виконавчого збору у сумі 11500,62 грн., винесену державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства фірми «Мост» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача: Приватне підприємство «Гідросфера» про визнання незаконною та скасування постанови, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснено позивачу, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до суду господарської юрисдикції.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство фірма «Мост» подало апеляційну скаргу, згідно з якою просить її скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Розгляд справи судом, до юрисдикції якого її розгляд не відноситься, є порушенням положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується постанова державного виконавця від 27 серпня 2019 року про стягнення в рамках ВП 58881260 виконавчого збору у сумі 11500,62 грн.
З наведеного вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував та не в повному обсязі дослідив фактичні обставини, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про те, що подана заява не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 310, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Мост» - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник