12 березня 2020 р.Справа № 554/9985/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 10.02.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Струков О.М.) по справі № 554/9985/19
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Пупка Сергія Андрійовича , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1658786 від 23.10.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.;
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 10.02.2020 року в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з'ясуванні обставин справи та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції взято до уваги в якості належного доказу вчинення позивачем правопорушення відеозапис, оскільки він фіксує лише частину розгляду справи про адміністративне правопорушення, крім того судом не враховано наявність розбіжності в часі відеозйомки розгляду справи ( з 14:47:07 по 14:48:14), винесенням постанови (14:55:03) та відеофіксації правопорушення (з 14:59:25 по 14:59:47). Також вказує, що висновки суду про те, що конструкцією транспортного засобу МАЗ 650С5, яким керував позивач передбачено встановлення задніх бризковиків не ґрунтуються на жодних доказах, зазначає, що заводом виробником вказаного транспортного засобі встановлені задні захисні щитки, внаслідок чого встановлення на них додатково бризковиків не є конструктивно доцільним. Крім того, зазначає, що в п. 9 оскаржуваної постанови відсутнє посилання на технічний засіб та відеозапис, яким зафіксовано правопорушення.
Поліцейський Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Пупко С.А. (далі - відповідач 1) та Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач 2) не надали відзив на апеляційну скаргу.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23.10.2019 року поліцейським Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Пупком С.А. винесено постанову серії ЕАК № 1658786, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 8-9).
Згідно постанови 23.10.2019 року о 14:55 год. у м. Чутове а/д М-03 Київ-Харків- Довжанський 395 км, водій, керував транспортним засобом МАЗ 650С5, д.н.з НОМЕР_1 , у якого були відсутні передбачені конструкцією задні бризковики, чим порушив п.п. 31.4.7. «е» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 121 КУпАП .
Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем ПДР є доведеним, а тому рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП є правомірним.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР).
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В п. 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п. 31.4.7 «е» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з п.2 ч.1 ст.40 Закону України « Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п.п.9 ч.1 ст.31 Закону України « Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
Вирішуючи спір суд першої інстанції в підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності судом взято до уваги DVD-RW диск з відеозаписами, на якому зафіксовано відсутність задніх бризговиків на транспортному засобі МАЗ 6501С5 д.н.з НОМЕР_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач перед виїздом не перевірив наявність на автомобілі задніх бризковиків, отже його автомобіль не відповідав вимогам конструкції автомобіля, тому експлуатація зазначеного транспортного засобу заборонена.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що притягнення особи до відповідальності за порушення п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху можливе у випадку, коли наявні технічні несправності транспортного засобу в тому числі - відсутні передбачені конструкцією транспортного засобу бризковики.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, поліцейським Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Пупком С.А. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке полягає у відсутності передбачених конструкцією транспортного засобу бризговиків.
Також висновок суду про відсутність передбачених конструкцією транспортного засобу бризговиків не ґрунтується на жодних доказах.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час судового розгляду справи відповідач не був позбавлений можливості надати до суду докази того, що конструкція даного транспортного засобу передбачає наявність бризговиків, які не були встановлені всупереч вимогам чинного законодавства та державних стандартів, проте таких доказів не надав, а судом не встановлено.
Крім того, відповідачем не зазначено тип кузова автомобіля, яким керував позивач, що не дає суду змоги встановити вказані обставини.
Враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції, щодо доведеності відповідачем факту вчиненого правопорушення, зафіксованого відеозаписом, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з наданих доказів не можливо встановити обов'язковість наявності бризговиків на транспортному засобі позивача.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в п. 9 оскаржуваної постанови посилання на технічний запис, яким здійснювалась фіксація правопорушення та відеозапис колегія суддів вважає помилковими, оскільки в п. 6 постанови зазначено, назву та номер засобу, на який здійснювалась така фіксація (бодікамера ВІ 0067). Разом з тим, зазначені доводи не впливають на висновки суду, зроблені під час розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції виходить з того, що факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідачем не доведено, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 23.10.2019 року підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.3 ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 272, 286, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 10.02.2020 року по справі № 554/9985/19 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1658786 від 23.10.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій