11 березня 2020 р. Справа № 520/6947/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 03.02.20 року по справі №520/6947/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод"
до Державної фіскальної служби України
про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207462/32760126;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207463/32760126;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207464/32760126;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207465/32760126;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207467/32760126;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207466/32760126;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №5, 6, 7, 8, 9, 11 від 02.05.2019р.
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі. Скасовано рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. №1207462/32760126. Скасовано рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. №1207463/32760126. Скасовано рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. №1207464/32760126. Скасовано рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. №1207465/32760126. Скасовано рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. №1207467/32760126. Скасовано рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207466/32760126. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 5, 6, 7, 8, 9, 11 від 02.05.2019 р. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" суму сплаченого судового збору у розмірі 11 526, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Державна фіскальна служба України, не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вищевказане рішення суду першої інстанції, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 по справі № 520/6947/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі №520/6947/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Державна фіскальна служба України повторно звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, скаржником було подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 року відмовлено в задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження. Визнано неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі №520/6947/19. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі №520/6947/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі №520/6947/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
11.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" звернулося Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.382, 383 КАС України, в якій просило суд визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у невиконанні рішення суду по справі №520/6947/19. Постановити окрему ухвалу в порядку ст.249 КАС України щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та направити її у Державну фіскальну службу України. Винести ухвалу, якою зобов'язати Державну фіскальну службу України подати протягом трьох робочих днів з дати прийняття ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/6947/19.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року у задоволенні заяви представника позивача в порядку ст.ст.382, 383 КАС України у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод", не погодившись з вказаною вище ухвалою, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції:
- змінити мотивувальну частину ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 р. по справі № 520/6947/19, виключивши з неї аргументацію, що встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі суд може лише під час прийняття рішення по суті справи;
- ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року по справі № 520/6947/19 в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка полягає у невиконанні рішення суду по справі № 520/6947/19, - скасувати. В цій частині прийнявши нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у невиконанні рішення суду по справі № 520/6947/19.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає зміні у відповідних частинах. Зазначає, що суд застосував норму права ст. 382 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а також неправильно застосував положення ст.383 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині аргументації відмови у задоволенні вимоги представника позивача в порядку ст. 382 КАС України, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, лише під час прийняття рішення по суті справи є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає зміні в цій частині. Зауважує, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово доходив висновку про можливість встановлення судового контролю вже після ухвалення рішення у справі. Зауважує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині аргументації відмови у задоволенні вимоги представника позивача в порядку ст.383 КАС України прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та такою, що підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, оскільки в разі невідповідності заяви позивача вимогам ч.5 ст. 383 КАС України вона б мала б бути ухвалою суду повернута заявнику, тобто не зазначення певних відомостей в заяві може мати наслідком лише повернення заяви заявникові, а не відмова в задоволенні заяви, крім того постановлення ухвали про повернення заяви дало б можливість усунути її недоліки та повторно звернутися до суду
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим, не з'явився в судове засідання.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви представника позивача в порядку ст.382, 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення вказаної заяви.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до змісту ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч.1-2 ст.55 Конституції України, ст.ст. 2,5 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року було задоволено в повному обсязі адміністративний позов про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказане рішення суду першої інстанції, відповідно до ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 року, якою апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на вищевказане рішення суду першої інстанції було повернуто скаржнику, набуло законної сили 21.11.2019 р.
Відповідно до листа Державної податкової служби України від 03.01.2020 р. №357/6/99-00-089-04-01-06, адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод", останнього, зокрема повідомлено, що тривають заходи щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі №520/6947/19 (а.с. 34).
Колегія суддів зауважує, що аналіз норм КАС України свідчить про те, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України).
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 03.04.2019 р. по справі №820/4261/18, від 27.12.2019 р. по справі №580/988/19.
При цьому визначені цією статтею КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, що може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова норма КАС України (ст.382 КАС України) має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами застосування, вказаного вище виду судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 20.02.2019 р. по справі №806/2143/15.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до висловленої правової позиції Верховного Суду, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення згідно ст.382 КАС України можливо як під час ухвалення судового рішення, так і вже після ухвалення рішення по справі, що підтверджується ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. по справі №800/592/17 та від 05.07.2018 р. по справі №206/3911/17 та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 р. по справі №286/766/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, колегія суддів зауважує, що наведене, а саме можливість встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень згідно ст.382 КАС України, як під час ухвалення судового рішення, так і вже після ухвалення рішення по справі не призвело до прийняття неправильного по суті рішення судом першої інстанції (оскаржуваної ухвали суду першої інстанції).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції зазначив і іншу підставу відмови, відповідно до ст.382 КАС України, а саме, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яка в апеляційній скарзі не оскаржується.
Отже, вищезазначена процесуальна помилка суду першої інстанції не призвела до невірного вирішення питання по суті, що є підставою для застосування другого абз.2 ч.2 ст.317 КАС України.
Приписами ст. 383 КАС України врегульовано питання щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Частиною 1 вказаної статті КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Колегія суддів зауважує, що в судовому засіданні представник позивача надав пояснення, з яких вбачається, що станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 р. є вже виконаним відповідачем по справі.
Як вбачається зі змісту заяви позивача в порядку ст.382, 383 КАС України та пояснень представника позивача, наданих в суді апеляційної інстанції, питання щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 р. по справі №520/6947/19 в частині стягнення судових витрат позивач не ставить.
Однак, вирішуючи справу по суті, а саме щодо наявності чи відсутності підстав у апеляційного суду визнати протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні рішення суду по справі №520/6947/19, як просить скаржник, колегія суддів зазначає наступне.
Приписи ст.ст. 382, 383 КАС України за своєю суттю направлені на забезпечення виконання рішення суду, тобто є заходами забезпечення виконання рішення суду, а тому застосування їх положень можливо лише в разі невиконання рішення суду на момент вжиття заходів, передбачених цими статтями, навідміну від вимог про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку позовного провадження.
Таким чином, з урахуванням наданих представником позивача пояснень представником позивача, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 р. по справі №520/6947/19 є вже виконаним, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги щодо визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у невиконанні рішення суду по справі №520/6947/19.
Щодо посилання скаржника на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині аргументації відмови у задоволенні вимоги представника позивача в порядку ст.383 КАС України прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та такою, що підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, оскільки в разі невідповідності заяви позивача вимогам ч.5 ст. 383 КАС України вона б мала б бути ухвалою суду повернута заявнику, тобто не зазначення певних відомостей в заяві може мати наслідком лише повернення заяви заявникові, а не відмова в задоволенні заяви, крім того постановлення ухвали про повернення заяви дало б можливість усунути її недоліки та повторно звернутися до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, суд першої інстанції відхиляючи заяву позивачу в порядку ст.382, 383 КАС України (щодо визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у невиконанні рішення суду по справі №520/6947/19; постановлення окремої ухвали в порядку ст.249 КАС України щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та направлення її у Державну фіскальну службу України) посилається на недоліки вказаної заяви, проте суд апеляційної інстанції погоджується з думкою представника позивача зазначеній в апеляційній скарзі, що це є підставою повернення вказаної заяви.
При цьому, суд першої інстанції, розглядаючи заяву по суті повинен був виходити виключно із обґрунтованості чи необґрунтованості заявлених вимог даної заяви, тобто наявності чи відсутності об'єктивних підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні рішення суду по справі №520/6947/19 та постановлення окремої ухвали в порядку ст.249 КАС України щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та направлення її у Державну фіскальну службу України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції відомості про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 р. по справі №520/6947/19 у суду першої інстанції були відсутні.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року по справі №520/6947/19 підлягає зміні в частині мотивів і підстав її прийняття, а в іншій частині вказана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням приписів ч.ч.2,3 ст.328 КАС України дана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року по справі №520/6947/19 - змінити з мотивів та підстав її прийняття.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року по справі №520/6947/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 12.03.2020 року