Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
04 березня 2020 р. справа №520/12915/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,
за участю: представника позивача - Нежельської О.С.,
представника відповідача - ГУ ДПС у Харківській області - Фіщук О.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" до Головного управління ДПС України у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові в реєстрації розрахунків коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.2019 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- скасувати податкове повідомлення рішення №0051155805 від 22.08.2019;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунки коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.19 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Ухвалою суду від 04.03.2020 замінені відповідачі - Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, а також Державна фіскальна служба України на її правонаступника - Державну податкову службу України .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем за результатами господарської діяльності були складені податкові накладні, які були направлені та зареєстровані у ЄРПН, згодом після повернення позивачем попередньої оплати, складені та направлені до ЄРПН відповідно до положень ст. 192 ПК України розрахунки коригувань до вказаних податкових накладних, однак у їх реєстрації було відмовлено у зв'язку зі закінченням строку 1095 днів з дня реєстрації податкових накладних, до яких такі розрахунки коригування виписані. З вказаними обставинами позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Також позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке позивач вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки не реєстрація розрахунків коригувань до вказаних податкових накладних, відбулась не з вини позивача, а у зв'язку з відмовою у такій реєстрації податкового органу.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ГУ ДПС у Харківській області - Фіщук О.В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавствам.
Представник позивача - Нежельська О.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Фіщук О.В. в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в письмовому відзиві на позов.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" (далі - ТОВ "Технопідйом") зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Харківській області як платник податків, є платником ПДВ.
Судом встановлено, що між ТОВ "Технопідйом" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець), укладено договір поставки від 04.03.2016 № 105/PS/2016 (а.с.13-14). Згідно умов вказаного договору поставки - постачальник зобов'язаний був поставити телескопічний навантажувач Manitou МТ1440 SLT 2007 року виробництва, а покупець сплатити 860 000,00 грн на умовах попередньої оплати.
Попередня оплата була здійснена 16.03.2016 та 21.03.2016 у сумі 860 600,00 грн шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника (позивача), що підтверджується чеками №0.0.521090975.1. та 0.0.524402783.1 (а.с.42-43).
ТОВ "Технопідйом" були виписані та зареєстровані податкові накладні на адресу неплатника ПДВ ФОП ОСОБА_1 податкові накладні №13 від 21.03.2016, №9 від 16.03.2016 (а.с.57-58, 60-61).
Також судом встановлено, що 01 березня 2019 року ТОВ "Технопідйом", укладено з ФОП ОСОБА_1 додаткову угоду №2 до договору 105/PS/2016 (зворотна сторона а.с.15), відповідно до якої сторони визначили про повернення постачальником отриманої попередньої оплати за договором в наступному порядку: 1) 400000,00 грн - до 30.05.2019; 2) 460600,00 грн - до 30.06.2019.
На підтвердження повернення попередньої оплати покупцеві позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення №81 від 21.05.2019 на суму 140000,00 грн, №82 від 21.05.2019 на суму 55000,00 грн, №83 від 21.05.2019 на суму 124000,00 грн, №84 від 22.05.2019 на суму 100000,00 грн, №85 від 22.05.2019 на суму 56000,00 грн, №86 від 22.05.2019 на суму 140000,00 грн, №87 від 22.05.2019 на суму 140000,00 грн, №88 від 22.05.2019 на суму 105600,00 грн.
Також судом встановлено, що між ТОВ "Технопідйом" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець), укладено договір поставки від 01 квітня 2016 року №107/PS/2016 (а.с.16-17). За умовами вказаного договору поставки - поставити телескопічний навантажувач Haulotte, модель HLT 4014 2009 року виробництва б/у, покупець сплатити 1 200 000,00 грн на умовах попередньої оплати.
Попередня оплата була здійснена 05.04.2016, 11.04.2016, 10.05.2016, 16.05.2016, 23.05.2016 шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника (позивача), що підтверджується чеками № 0.0.531208863.1, №0.0.533683074.1, №0.0.548484042.1, №0.0.551903920.1, №0.0.556844604.1 (а.с.37-41).
ТОВ "Технопідйом" були виписані та зареєстровані податкові накладні на адресу неплатника ПДВ ФОП ОСОБА_1 податкові накладні № 2 від 05.04.2016 та №5 від 11.04.2016 (а.с. 51-52, 54-55).
Також судом встановлено, що 07 березня 2019 року ТОВ “Технопідйом”, укладено з ФОП ОСОБА_1 додаткову угоду №2 до договору 107/PS/2016 (зворотна сторона а.с. 18), відповідно до якої сторони визначили про повернення постачальником отриманої попередньої оплати за договором в наступному порядку: 1) 400 000,00 грн - до 30.05.2019; 2) 400 000,00 грн - до 30.06.2019; 3) 499 000,00 грн - до 30.07.2019.
На підтвердження повернення попередньої оплати покупцеві позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення №76 від 16.05.2019 на суму 200 000,00 грн, №77 від 20.05.2019 на суму 140 000,00 грн, №79 від 20.05.2019 на суму 140 000,00грн, №80 від 20.05.2019 на суму 85000,00 грн, №456 на суму 130 000,00 грн від 07.05.2019, № 458 на 129 000,00 грн від 08.05.2019, №457 на 120 000,00 грн від 08.05.2019, №55 на 130 000,00 грн від 08.05.2019, №56 на 120 000,00 грн від 08.05.2019, № 57 на 105 000,00 грн від 08.05.2019.
31 травня 2019 року ТОВ “Технопідйом” були подані на реєстрацію розрахунки коригування на суму повернення попередньої оплати за договором 107/PS/2016 від 01.04.2016, укладеним між ТОВ “Технопідйом” та ФОП ОСОБА_1 : №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016; №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, а також були подані на реєстрацію розрахунки коригування на суму повернення попередньої оплати за Договір № 105/PS/2016 від 04.03.2016, укладеним між ТОВ “Технопідйом” та ФОП ОСОБА_1 : №43 від 22.05.19 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016.
Проте, згідно квитанцій, вказані розрахунки коригування не прийнято у зв'язку з порушенням вимог ст. 102 ПК України та п.6 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010 №1246, а саме: дата складання розрахунків коригування не може перевищувати біль ніж на 1095 календарних днів дати складання податкових накладних, до яких складено такі розрахунки коригування (а.с.9-12).
З вказаними діями позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Пунктом 192.1. статті 192 ПКУ передбачено, що у випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи:
- наступний за постачанням перегляд цін,
- перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або - при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг,
суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми
компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до пп. 192.1.1. п. 192.1 ст.192 ПКУ якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Аналіз наведених норм свідчить про право позивача на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в ЄДРПН, у зв'язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.
Суд зауважує, що коригування податкового зобов'язання здійснено позивачем в межах строку дії договірних відносин у податковому (звітному) періоді, в якому такі зміни відбулися фактичною.
Отже, доводи відповідача щодо того, що у разі , якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товрів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені зобов'язання з ПДВ, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми п. 192.1 ст.192 ПК України і коригувати податкові зобов'язання з ПДВ, ґрунтуються на помилковому тлумаченні зазначених норм ПК України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, під час вирішення аналогічних справ, зокрема, в постановах від 07.11.2018 по справі №816/1403/17, від 19.04.2018 по справі №810/30/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, а також положення п. 192.1 ст.192 ПК України, суд дійшов висновку про те, що дії ДФС України, які полягають у відмові в реєстрації розрахунків коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.2019 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є необґрунтованими та протиправними, через що у задоволенні позовних вимог в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати розрахунки коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.19 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Згідно положень п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.
З огляду на наведене, враховуючи те, що судом визнано протиправними дії ДПС України дії, які полягають у відмові в реєстрації розрахунків коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.2019 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є про зобов'язання відповідача - ДФС України зареєструвати розрахунки коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.19 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зареєструвати вказані розрахунки коригування до зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних саме датою їх подання на реєстрацію, не підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання вчинити дії у минулому часі є об'єктивно неможливим.
Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС України у Харківській області №0051155805 від 22.08.2019, суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи, податковим органом проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2019 року підприємства ТОВ “Технопідйом”.
За результатами вказаної камеральної перевірки контролюючим органом складено акт від 19.07.2019 №3247/20-40-58-05-10/37094529, у висновках якого податковим органом визначено, що ТОВ “Технопідйом” порушено п. 192.1 ст.192 , п.200.1, 200.4 ст.200, п.201.1 ст.200, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України внаслідок чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2019 року на 233099,99грн.
На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у Харківській області податкове повідомлення - рішення №0051155805 від 22.08.2019, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 234600 грн.
Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки, підставою для вказаного висновку став факт відсутності реєстрації спірних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто результат протиправних дії ДФС України (правонаступником яких є ДПС України), які полягають у відмові в реєстрації розрахунків коригування.
Враховуючи те, що дії ДФС України, які полягають у відмові зареєструвати перелічені вище розрахунки коригування до раніше зареєстрованих податкових накладних позбавили ТОВ “Технопідйом” можливості зменшити податкові зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2019 року на суму 234600,00 грн, такі дії і призвели до зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2019 року на вказану суму, що є протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, а також те, що в ході даного судового розгляду визнано дії ДФС України, які полягають у відмові в реєстрації розрахунків коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.2019 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача є скасування податкового повідомлення-рішення №0051155805 від 22.08.2019, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Таким чином, позов ТОВ "Технопідйом" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" до Головного управління ДПС України у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові в реєстрації розрахунків коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.2019 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунки коригування: №37 від 17.05.2019 до податкової накладної № 2 від 05.04.2016, №38 від 20.05.2019 до податкової накладної №5 від 11.04.2019, №43 від 22.05.19 до податкової накладної № 13 від 21.03.2016, №40 від 21.05.2019 до податкової накладної №9 від 16.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС України у Харківській області №0051155805 від 22.08.2019, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за звітний період травень 2019 року у розмір 234600 грн (двісті тридцять чотири тисячі).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" (код ЄДРПОУ 37094529, поштовий індекс 61100, м. Харків, вул. Танкопія, буд.14п, кв.70) у розмірі 1921 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Стягнути з Головного управління ДПС України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" (код ЄДРПОУ 37094529, поштовий індекс 61100, м. Харків, вул. Танкопія, буд.14п, кв.70) у розмірі 3510 грн (три тисячі п'ятсот десять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12 березня 2020 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.