11 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/898/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 05 березня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, починаючи з 05 березня 2010 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 27 листопада 2019 року;
- зобов'язання здійснити розрахунок, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010 за період з 05 березня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, починаючи з 05 березня 2010 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 27 листопада 2019 року;
- стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 2102,00 грн /а.с.1-5/.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010 відповідачем здійснено перерахунок пенсії та виплачено позивачу перераховану пенсію 27 листопада 2019 року у сумі 101946,09 грн. Позивач звернулася до відповідача із заявою від 17 січня 2020 року про нарахування та виплату їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно із рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010 за період з 05 березня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, починаючи з 05 березня 2010 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 27 листопада 2019 року. Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №101-136/Б-03/8-1600/20 від 31 січня 2020 року позивачу повідомлено, що судове рішення виконане відповідно до покладених зобов'язань, а тому підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні. З діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів позивач не погоджується та вважає, що відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року, вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії з вини відповідача. Внаслідок такої відмови відповідача позивачу завдано моральних страждань, а тому на її користь підлягають стягненню грошові кошти у сумі 2102,00 грн за завдану моральну шкоду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 23-25/ зазначив, що рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010 виконано повністю у межах покладених на відповідача зобов'язань. Виплата нарахованих сум унеможливлювалась у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету та проводилася відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №440 від 03 вересня 2014 року органом держказначейства. Крім того, виплата пенсії за рішенням суду має разовий характер, а тому така виплата не є доходом у розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строку сплати якої нараховується компенсація.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с.45, 47/.
Відповідно до рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010 /а.с.43-44/ позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано неправомірними дії щодо відмови Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 05 березня 2010 року та провести відповідні виплати, а також зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 05 березня 2010 року та провести відповідні виплати.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25 квітня 2011 року рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010 залишено без змін /а.с.12-13/.
На виконання вказаного судового рішення управлінням ПФУ 07 жовтня 2011 року здійснено відповідний перерахунок пенсії /а.с.45/ та 27 листопада 2019 року проведено фактичну виплату такої пенсії у сумі 101946,09 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №H0F49FPV0UQ8ER2A від 18 грудня 2019 року /а.с. 7/.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою від 17 січня 2020 року (вх. №136/Б-1600-20 від 24 січня 2020 року) /а.с. 46/, в якій просила нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно із рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010, за період з 05 березня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, починаючи з 05 березня 2010 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 27 листопада 2019 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №101-136/Б-03/8-1600/20 від 31 січня 2020 року /а.с.47/ ОСОБА_1 повідомлено, що згідно рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010 їй проведено перерахунок пенсії та за період з 05 березня 2010 року по 31 жовтня 2011 року нараховано загальну суму доплати 101946,09 грн відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язань щодо нарахування компенсації втрати частини доходу судом не встановлено, а тому підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні.
Не погодившись з діями щодо відмови відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року /далі - Закон №2050-ІІІ/ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Статями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктом 1 Порядку №159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсій.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати доходів проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування відповідного доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №127/829/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18 та від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а.
У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму пенсії, яка виплачена їй на підставі рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010, що набрало законної сили.
Беручи до уваги те, що суму пенсії, нараховану на виконання судового рішення, вчасно не виплачено, суд доходить висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Таким чином, дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, які знайшли своє відображення у листі №101-136/Б-03/8-1600/20 від 31 січня 2020 року, є протиправними.
Перевіривши обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за можливе задовольнити відповідну вимогу позивача та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010, за період з 05 березня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, починаючи з 05 березня 2010 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 27 листопада 2019 року.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення на користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 2102,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.
Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 2102,00 грн, позивач посилалася на те, що протиправні дії щодо відмови відповідача з виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії завдали їй моральних страждань.
Суд зауважує, що позивач не зазначила у чому саме виражались її моральні страждання та завдання моральної шкоди, а також не довела наявності безпосереднього причинного зв'язку такої шкоди із діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів. Доказів на підтвердження існування моральних страждань та визначеного позивачем розміру моральної шкоди суду не надано.
Враховуючи відсутність у матеріалах адміністративної справи доказів на підтвердження заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру та причинного зв'язку між діями відповідача і отриманням моральної шкоди, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 2102,00 грн.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 363/3520/16-а та від 21 лютого 2020 року у справі №628/3028/16-а.
Отже, позов слід задовольнити частково.
Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не понесла, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-728/2010, починаючи з 05 березня 2010 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 27 листопада 2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк