10 березня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/76/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі - відповідач, ДСНС), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення на підставі отриманих від ГУДСНС у Полтавській області документів щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності;
зобов'язати відповідача розглянути отримані документи та прийняти відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, пункту 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.07 №908.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що позивач визнаний особою з інвалідністю ІІ групи, причина інвалідності - травма та її наслідки, одержана у результаті нещасного випадку, пов'язаного з проходженням служби. Позивач, на підставі частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" від 11.07.07 №908 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги. Проте, відповідач належним чином не розглянув заяву позивача та рішення щодо виплати йому зазначеної допомоги не прийняв.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 22-32/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що з огляду на відсутність бюджетних асигнувань документи позивача не вносились на розгляд Комісії ДСНС для прийняття відповідного рішення, оскільки з дня прийняття ДСНС рішення про таку виплату протягом двох місяців ГУ ДСНС України у Полтавській області мають бути збільшені кошторисні призначення, за рахунок яких позивачу буде виплачено суму одноразової грошової допомоги. Відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У відповіді на відзив та запереченні на відповідь учасниками справи підтримано раніше висловлену позицію з приводу позовних вимог.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 8.01.20 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
У судове засідання 25.02.20 учасники справи не з'явились.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с. 175/.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, причин неявки уповноваженого представника не сповістив, заяв чи клопотань до суду не надав.
Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
А відповідно до частини дев'ятої зазначеної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Позивач є ветераном служби цивільного захисту, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 /а.с. 14/.
20.09.19 Миргородською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією загального профілю Північного госпітального округу прийнято рішення про встановлення ОСОБА_1 з 1.10.19 другої групи інвалідності, причина інвалідності - травма та її наслідки, одержана у результаті нещасного випадку, пов'язаного з проходженням служби, що підтверджено копією довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0020831 /а.с. 7/.
1.10.19 позивач подав до Головного управління ДСНС у Полтавській області заяву разом з необхідними документами для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, що відповідач не заперечує.
Листом від 18.12.19 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що належним чином оформлені матеріали його справи надійшли на адресу ДСНС 9.10.19, Центральною лікарсько-експертною комісією матеріали розглянуті та встановлено причинно-наслідковий зв'язок отриманої інвалідності /а.с. 8-9/. Однак, з огляду на відсутність у 2019 році бюджетних асигнувань для виплати одноразової грошової допомоги надані позивачем документи на розгляд Комісії ДСНС не вносились, а прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості після збільшення видатків на такі цілі.
Не погодившись з такою позицією ДСНС, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.07 №908 (далі - Порядок №908), визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
За змістом пункту 6 Порядку №908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Оцінка судом обставин справи
Суд враховує, що між сторонами відсутній спір з приводу наявності у позивача права отримання одноразової грошової допомоги на підставі частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, адже відповідач таке право не заперечує.
Натомість, спірні відносини виникли з огляду на невиконання відповідачем обов'язку щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, що мотивована відсутністю необхідних бюджетних асигнувань для здійснення фактичної виплати такої допомоги.
Проаналізувавши наведені вище норми Порядку №908, суд дійшов висновку, що у разі наявності в особи права на отримання одноразової грошової допомоги та надходження висновку щодо можливості такої виплати, ДСНС зобов'язана прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Наявність бюджетних асигнувань може вплинути на факт повної виплати одноразової грошової допомоги та не впливає на обов'язок прийняти рішення щодо вказаних питань.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у Рішенні у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету. Однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд зазначає, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
У цій справі відповідач отримав заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги разом з висновком Головного управління ДСНС у Полтавській області про наявність підстав для її виплати 9 жовтня 2019 року, однак на дату ухвалення цього рішення дана заява по суті не розглянута, що, на переконання суду, є порушенням принципу належного урядування та становить непропорційне втручання у право позивача на розгляд його звернення у розумний строк.
Доводи відповідача про ведення ДСНС реєстру осіб, які звернулись за призначенням одноразової грошової допомоги, та можливість розгляду звернення позивача лише у порядку черговості, суд визнає безпідставними, оскільки такий порядок дій органу державної влади у спірних відносинах не передбачений законом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Разом з цим, суд враховує, що позивачем у прохальній частині не зазначено спосіб відновлення порушеного права, а тому, керуючись приписами частини другої статті 9, статті 245 КАС України, суд визнає за доцільне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення на підставі отриманих від Головного управління ДСНС у Полтавській області документів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності, зобов'язавши ДСНС розглянути по суті отримані від Головного управління ДСНС у Полтавській області документи щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є особою з інвалідністю другої групи.
Разом з цим, позивачем подано заяву про стягнення з ДСНС витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн /а.с. 160-162/.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 18.10.18 у справі №813/4989/17, від 2.10.19 у справі 807/736/18, від 11.12.19 у справі №545/2432/16-а, від 20.02.20 у справі №813/2729/16.
Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів оплати позивачем послуг адвоката.
Верховний Суд дотримується позиції, що необхідною умовою для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (постанови від 31.01.19 у справі №19/64/2012/5003, від 5.01.19 у справі №906/194/18, від 19.02.19 у справі №917/1071/18). Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.
Крім того, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 27.06.18 у справі №826/1216/16, згідно з якою склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За таких обставин, оскільки відшкодуванню підлягають саме фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності у матеріалах справи належним чином складених фінансових документів про оплату позивачем вартості послуг адвоката, підстави для відшкодування судових витрат у цій частині наразі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 134, 241-246, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття рішення на підставі отриманих від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області документів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності.
Зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій розглянути по суті отримані від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Боржник: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849; вул. О. Гончара, 55а, м. Київ, 01601).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба