04 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1522/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кушнір В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Губенко Ю.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Кирилюк Т.В.,
представника відповідача Верешка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, -
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 13 листопада 2019 року №697 "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушення вимог пунктів 1,4,6,11,13,14,15 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1.2 розділу ІІ, п.3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, п.7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, що, у свою чергу, є невиконанням вимог п.1.2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію";
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 28 листопада 2019 року №188 о/с про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 28 листопада 2019 року сержанта поліції ОСОБА_1 (0077456) поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області;
- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 (0077456) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з 29 листопада 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним наказом від 28.11.2019р. №188 о/с його було звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач вважає указаний наказ неправомірним, а його звільнення незаконним з тих підстав, що службове розслідування, на його думку, проведено без додержання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України. Так, позивач вказує, що дисциплінарною комісією неповно та не об'єктивно з'ясовано усі обставини подій і конкретну вину позивача, не встановлено тяжкість проступку та розміру заподіяної шкоди, наявність або відсутність в діяннях позивача дисциплінарного проступку, причинно-наслідкового зв'язку між виною позивача та наслідками.
Позивач зазначає, що дисциплінарна комісія в ході службового розслідування дійшла висновку, що ОСОБА_1 , разом з іншими поліцейськими, які 02.11.2019р. були задіяні для забезпечення публічного порядку та безпеки у селі Михальча Сторожинецького району Чернівецької області з приводу міжконфесійного конфлікту, всупереч обов'язків поліцейського, безвідповідально поставившись до виконання службових обов'язків, разом з ОСОБА_2 самовільно залишили місце несення служби та вжили алкогольні напої. Також, встановлено, що ОСОБА_1 разом з поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , крім вживання алкогольних напоїв на службі та самовільного залишення місця служби, вчинили дисциплінарний проступок, який виразився у тому, що вони, достеменно знаючи, що ОСОБА_2 вчинені адміністративні проступки, не вжили заходів щодо стримування його від вчинення правопорушень, не сприяли у забезпеченні службової дисципліни.
Однак, позивач вважає, що висновок службового розслідування про те, що він до виконання службових обов'язків поставився безвідповідально, самовільно залишив місце несення служби є необґрунтованим та безпідставним. Позивач заперечує щодо висновку комісії про те, що під час перебування в селі Михальча він та інші поліцейські, які значаться у висновку службового розслідування, вживали алкогольні напої і були у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, позивач вказує, що не перебував офіційно на службі та не перебував при виконанні службових обов'язків поліцейського по забезпеченню публічної безпеки та порядку у селі Михальча Сторожинецького району в період з 23-00год. 01 листопада до 09-00год. 02 листопада 2019 року.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що 02.11.2019р. згідно усної вказівки керівництва Управління превентивної діяльності ГУНП та вимог доручення Глибоцького відділення поліції ГУНП, ряд поліцейських Глибоцького ВП, в тому числі і позивач, були задіяні до несення служби по забезпеченню публічного порядку та безпеки у с.Михальча Сторожинецького району під час міжконфесійного конфлікту, який набув значного суспільного резонансу на теренах Чернівецької області. У зв'язку із цим, поліцейські, задіяні на охорону публічного порядку, до моменту закінчення несення служби, були зобов'язані не допустити будь-якого ускладнення ситуації, що склалась у зазначеному населеному пункті між конфліктуючими конфесійними групами. Однак, відповідач вказує, що всупереч обов'язків поліцейського, позивач, який входив до складу однієї з груп Глибоцького відділення поліції, разом з іншими поліцейськими групи, до виконання службових обов'язків поставились безвідповідально. А саме, на автомобілі марки "BMW Х-5", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням старшого групи ОСОБА_2 покинули місце несення служби та вжили алкогольні напої.
Зазначає, що згодом поліцейськими Управління патрульної поліції в Чернівецькій області по вул.О.Гончара, 15 м.Чернівці, за порушення пункту 9.5 Правил дорожнього руху, зупинено вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 та при спілкуванні встановлено, що останній мав ознаки алкогольного сп'яніння. Також встановлено, що в салоні зупиненого автомобіля знаходились позивач та поліцейські ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , які також за всіма зовнішніми ознаками перебували у стані алкогольного сп'яніння. Під час оформлення адміністративних матеріалів за ст.І25, 126 та ст.130 КУпАП поліцейським ОСОБА_5 , В , було вчинено спробу втекти з місця події у зв'язку із чим, відносно нього було складено адміністративний протокол за ст.185 КУпАП.
Відповідач зазначає, що на підставі указаного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач та інші поліцейські групи, крім вживання алкогольних напоїв на службі та самовільного залишення місця служби, вчинили дисциплінарний проступок, який виразився у тому, що вони, достеменно знаючи, що ОСОБА_2 вчинені адміністративні проступки, не вжили заходів щодо стримування його від вчинення правопорушень, не виконали наказу керівника, не вжили заходів щодо негайного усунення причин, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та негайно не проінформували про це керівника, не сприяли керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не проінформували його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншим поліцейським, що свідчить про ігнорування ними вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Крім того, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що перебуваючи в автомобілі, яким керував ОСОБА_2 позивач та інші не могли не знати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З наведених підстав, відповідач вважає, що дисциплінарна комісія прийшла до обґрунтованого висновку про наявність у діях позивача порушення службової дисципліни, звільнення його зі служби в поліції було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, при визначенні міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено, а тому оскаржувані накази, на думку відповідача, є законними.
У відповіді на відзив, поданій 28.01.2020р., представник позивача заперечив щодо обґрунтувань відповідача, наведених у відзиві, та, зокрема, вказував на те, що встановлені в ході службового розслідування обставини не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою суду від 27.12.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
У судовому засіданні 14.02.2020р. представник позивача та позивач виступили із вступним словом, в якому підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача у вступному слові зазначив, що ГУНП в Чернівецькій області при винесенні оскаржуваного наказу дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
04.03.2020р. в судовому засіданні в якості свідків допитано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які входили до складу групи Глибоцького відділення поліції, яка несла службу в с.Михальча з 01.11.2019р. на 02.11.2019р., обставини, що яких також досліджувалися в ході спірного службового розслідування.
Також в судовому засіданні 04.03.2020р. в якості свідків допитано поліцейських Глибоцького відділення поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Суд, заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції України, з 15.06.2017р. - на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (т.1 а.с.44-45).
Згідно доручення т.в.о. начальника Глибоцького відділення поліції ОСОБА_9 - заступнику начальника Глибоцького ВП ОСОБА_10 було доручено: забезпечити прибуття 01 листопада 2019 року на 23-00 годину на інструктаж до села Михальча Сторожинецького району 10 працівників підпорядкованого особового складу відділення у однострої, серед яких поліцейського СРПП №1 ОСОБА_1 ; старшим групи визначено ст.ДОП СП Глибоцького ВП майора поліції ОСОБА_11 , з яким провести інструктаж та о 22-00 годині 01.11.2019р. у приміщенні Глибоцького ВП видати 10 комплектів спец.засобів (гумовий кийок, кайданки, газ дратівливої дії); наголосити задіяним працівникам, що у селі Михальча контроль за несенням служби працівниками поліції, інструктаж та розстановку сил і засобів будуть проводити т.в.о. начальника УПД ГУНП в Чернівецькій області полковник поліції ОСОБА_21, начальник ВОПП ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_22 та т.в.о. начальника Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_12 (т.1 а.с.73-74).)
02.11.2019р. заступником начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М.Горбаном складено доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Чернівецькій області А.Дмитрієва, за фактом події за участю окремих поліцейських Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, серед яких, ОСОБА_1 . У вказаній записці, зокрема, зазначено, що під час проведення попередньої перевірки встановлено, що останні були задіяні для охорони публічної безпеки та правопорядку під час проведення заходів щодо пошкодження представниками Православної церкви України (ПЦУ) вхідних дверей Свято-Успенської Церкви УПЦ, що в с.Михальча Глибоцького району, однак, самовільно залишили місце несення служби. З метою проведення перевірки на стан алкогольного сп'яніння поліцейських ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , останнім було запропоновано проїхати до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру, на що вони погодились. Однак, ОСОБА_1 раптово втік, сівши за кермо автомобіля, а інші в присутності керівництва відмовились від проходження медичного огляду. У зв'язку з наведеним, з метою надання правової оцінки діям вказаних поліцейських, запропоновано призначити службове розслідування (т.1 а.с.71-72).
Наказом від 04.11.2019р. №1363 начальника ГУНП в Чернівецькій області призначено службове розслідування за фактом, викладеним у доповідній записці, утворено дисциплінарну комісію та затверджено її склад (т.1 а.с.68-69).
Дисциплінарною комісією здійснено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, за наслідком якого 12.11.2019р. складено висновок службового розслідування (далі - висновок від 12.11.2019р.). (т.1 а.с.49-67).
Згідно висновку від 12.11.2019р., проведеного комісією встановлено, зокрема, що 02.11.2019р., згідно усної вказівки керівництва Управління превентивної діяльності ГУНП та вимог доручення Глибоцького відділення поліції ГУНП "Про забезпечення публічної безпеки та порядку біля культової споруди у с. Михальча Сторожинецького району" від 01.11.2019 №10271, ряд поліцейських Глибоцького відділення поліції, серед яких, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були задіяні до несення служби по забезпеченню публічного порядку та безпеки у с. Михальча Сторожинецького району під час міжконфесійного конфлікту, який набув значного суспільного резонансу на теренах Чернівецької області. У зв'язку із цим, поліцейські, задіяні на охорону публічного порядку, до моменту закінчення несення служби, були зобов'язані не допустити будь-якого ускладнення ситуації, що склалась у зазначеному населеному пункті між конфліктуючими конфесійними групами. Однак, всупереч обов'язків поліцейського, ОСОБА_2 , який був визначений старшим однієї з груп Глибоцького відділення поліції, що несла службу в с.Михальча, до складу якої входили позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до виконання службових обов'язків поставились безвідповідально. На автомобілі марки "BMW Х-5", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 покинули місце несення служби та вживали алкогольні напої (т.1 а.с.60,61).
Комісією встановлено, що 02.11.2019р. о 06год. 35хв., поліцейськими УПП в Чернівецькій області по вул.О.Гончара, 15 м.Чернівці, за порушення пункту 9.5 Правил дорожнього руху щодо заборони подання звукових сигналів у населених пунктах, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді, зупинено вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , який перебував на службі, у змішаній формі одягу, без вогнепальної зброї. При спілкуванні поліцейських УПП з поліцейським ОСОБА_2 було встановлено, що останній мав явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). Під час оформлення адміністративних матеріалів за ст.125, 126 та ст.130 КУпАП поліцейським ОСОБА_2 було вчинено спробу втекти з місця події у зв'язку із чим, відносно нього було складено адміністративний протокол за ст.185 КУпАП. Перебуваючи у громадському місці (вул. О. Гончара, 15 м. Чернівці) ОСОБА_2 , будучи невдоволений діями працівників УПП, неодноразово висловлювався на їхню адресу нецензурною лайкою, що у свою чергу містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі пояснень командира роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області Скрипника М.В., а також інспектора взводу №1 роти №1 Красовського М.В., які, зокрема, брали участь у документуванні обставин зупинки автомобіля марки "BMW Х-5", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та складанні адміністративних матеріалів стосовно останнього, пояснень начальника сектору кадрового забезпечення Сторожинецького ВП ОСОБА_8 , а також, за наслідком перегляду відеозаписів з бодікамер поліцейських УПП дисциплінарна комісія також встановила, що під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2 в його салоні знаходились ще троє поліцейських - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які також за всіма зовнішніми ознаками перебували у стані алкогольного сп'яніння.
Комісією також встановлено, що вказані поліцейські, в тому числі і позивач, крім вживання алкогольних напоїв на службі та самовільного залишення місця служби, вчинили дисциплінарний проступок, який виразився у тому, що вони, достеменно знаючи, що ОСОБА_2 вчинені адміністративні проступки (під час всього перебігу подій перебували на місці події), не вжили заходів щодо стримування його від вчинення правопорушень, не виконали наказу керівника, не вжили заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та негайно не проінформували про це керівника, не сприяли керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не проінформували його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншим поліцейським, що свідчить про ігнорування ними вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Крім того, надаючи пояснення у ході службового розслідування, з метою приховування реального перебігу подій щодо фактів порушення службової дисципліни указані поліцейські, в тому числі і позивач, надали завідомо неправдиві пояснення чим перешкоджали проведенню службового розслідування.
Аналізуючи матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія також дійшла висновку, що перебуваючи в автомобілі, яким керував ОСОБА_2 , позивач та інші поліцейські не могли не знати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Однак, всупереч вимогам ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та обов'язкам поліцейського, не припинили протиправні дії ОСОБА_2 , тобто не сприяли у забезпеченні службової дисципліни.
Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування є такими, що підтвердились. Згідно пункту 5 висновку від 12.11.2019р. дисциплінарна комісія вважала, що за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушенні вимог п.п.1,4,6,11,13,14,15 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, п.1,2 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, п.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань, що у свою чергу є невиконанням вимог п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т.1 а.с.66).
Згідно з п.3 наказу ГУНП в Чернівецькій області від 13.11.2019р. №697 за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушенні вимог пунктів 1,4,6,11,13,14,15 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1,2 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, п.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. № 893, що, у свою чергу, є невиконанням вимог п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (т.2 а.с.2-6).
Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області Дмитрієва А. №188о/с від 28.11.2019р. "По особовому складу", за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), звільнено зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 - поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, з 28.11.2019р. (т.1 а.с.46).
Позивач вважає, що його звільнено незаконно, у зв'язку з чим звернувся до суду з указаним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).
В силу ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із ч.1 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).
У відповідності до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Таким чином, за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.
Між тим, в силу ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У зв'язку з цим, відповідно до ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ №893 від 07.11.2018р. (далі - Порядок №893).
Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 4 розділу ІІ Порядку №893 передбачено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
У відповідності до пунктів 1-3 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що відповідачем дотримано процедури призначення та проведення службового розслідування, зокрема, в частині підстав та строку його проведення.
З приводу посилань представника позивача, викладених в додаткових поясненнях щодо правомочності дисциплінарної комісії суд зазначає наступне.
Так, представник позивача вважає, що включені до складу комісії ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були зацікавлені у результатах службового розслідування, оскільки, доповідна записка щодо необхідності призначення службового розслідування була складена ОСОБА_13 , а ОСОБА_14 складав акти щодо відмови від проходження медичного освідування щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно з ч.4 Дисциплінарного статуту забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Однак, в ході судового розгляду не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що указані члени комісії є зацікавленими у результатах розслідування. Натомість, факт складання ОСОБА_13 доповідної записки, а ОСОБА_14 актів щодо відмови від проходження медичного освідування щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свідчать лише про виконання своїх службових обов'язків.
В силу п.6 ч.1 ст.77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За змістом ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службовою дисципліною згідно вимог статті 1 Дисциплінарного статуту - є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статут встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського (окрім іншого): 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Судом встановлено, що оскаржувані накази, на підставі яких до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення та звільнено зі служби в поліції, прийняті на підставі висновку службового розслідування, згідно з яким дисциплінарною комісією встановлено, що позивачем допущено дисциплінарний проступок, а саме порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушенні вимог пунктів 1,4,6,11,13,14,15 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1,2 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, п.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. № 893, що, у свою чергу, є невиконанням вимог п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", за що до нього слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
В свою чергу, обґрунтовуючи заявлені вимоги та неправомірність свого звільнення позивач у позові та в ході судового розгляду в засіданнях зазначав про те, що він не перебував офіційно на службі, не був офіційно при виконанні службових обов'язків поліцейського по забезпеченню публічної безпеки та порядку біля культової споруди у селі Михальча в період з 23-00 години 01 листопада до 09-00 години 02 листопада 2019 року. Відповідачем належний інструктаж не проводився, спеціальні засоби, зброя також не видавалась, а під час перебування в селі Михальча ні позивач особисто, ні інші поліцейські, які значаться у висновку службового розслідування, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не вживали алкогольні напої і не перебували в стані алкогольного сп'яніння.
З приводу об'єктивності, достовірності, а відтак і правомірності зазначеного вище висновку службового розслідування в частині залишення позивачем місця служби, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону №580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Одним із обов'язків поліцейського, передбачених статтею 18 Закону №580 є професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За правилами статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 02.11.2019р. згідно вказівки УПД ГУНП в Чернівецькій області та вимог Доручення Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП від 01.11.2019 року №10271, яке усно було доведено працівникам поліції, в тому числі позивачеві, останній був задіяний до несення служби по забезпеченню публічної безпеки та порядку в с.Михальча, під час міжконфесійного конфлікту, який набув значного суспільного резонансу на теренах Чернівецької області.
Згідно зазначеного доручення було визначено працівників, в тому числі і позивача, які мали забезпечувати охорону публічної безпеки та громадського порядку біля культової споруди в с. Михальча Сторожинецького району. Старшим групи було призначено старшого дільничного офіцера поліції ОСОБА_11 , якому видали для всієї групи 10 комплектів спецзасобів (гумові кийки, кайданки, газ дратівливої дії).
З матеріалів справи слідує, що усний наказ щодо збору особового складу Глибоцького ВП з обов'язковою явкою протягом години та по формі був відправлений поліцейським технічними засобами, а саме за допомогою програми-месенджеру "Вайбер". Згідно роздруківок чату Глибоцького ВП після указаного повідомлення поліцейські проставляли позначку "+" про ознайомлення, в тому числі і позивач (т.1 а.с.79).
Допитані в якості свідків поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказували на те, що не перебували на службі, з ними не проводився інструктаж, не видавалися спеціальні засоби.
Натомість, допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_9 - начальник СРПП №3 Глибоцького ВП, зазначив, що інструктаж з поліцейськими було проведено в с.Михальча т.в.о. начальника УПД ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_15 Ю.В., однак, спецзасоби не видавалися особисто кожному, у зв'язку з чим запис в журналі не робився.
У письмових поясненнях заступника начальника Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_10 останній повідомив, що близько 22-00год. він прибув до відділення Глибоцького ВП, де ОСОБА_9 та ОСОБА_16 провели з задіяними поліцейськими інструктаж та стройовий огляд. Після цього, отримали 10 комплектів спецзасобів по черговій частині і поїхали до с.Михальча, де був проведений інструктаж ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Під час інструктажу останні поділили задіяних на дві групи та визначили двох старших - ОСОБА_11 та ОСОБА_2 . До групи ОСОБА_2 , зокрема, входили поліцейські ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Інструктаж тривав приблизно 25 хвилин, після чого всі розійшлися по місцях несення служби (т.1 а.с.96-98).
В ході розгляду справи судом досліджені письмові пояснення ОСОБА_1 від 04.11.2019р., зі змісту яких слідує, що 01.11.2019р. близько 22:00год. прийшло повідомлення на його мобільний телефон в месенджер "Вайбер" про те, що відбувається збір особового складу в Глибоцькому ВП. Прибувши на місце, їх зібрали в класі та повідомили те, що вони в складі 10 чоловік виїжджають в с.Михальча Сторожинецького району. Прибувши в с.Михальча їм повідомили, що останні залишаються до ранку до 09:00год. У зв'язку з погодними умовами, мінусовою температурою, пішов до автомобіля, грітися та заснув. Приблизно о 5год. ранку прокинувся в м.Чернівці, коли автомобіль був зупинений патрульними поліцейськими. На його запитання йому повідомлено, що до нього питань немає. Його колега зателефонував своєму знайомому, який відвіз їх на своєму автомобілі в с.Михальча, де він перебував до 09-00год. Спиртних напоїв не вживав, їхати до Чернівецького обласного наркодиспансеру йому ніхто не пропонував. Після цього він поїхав додому (т.1 а.с.92-95).
Зважаючи на покази свідків, пояснення самого позивача та зміст документів, що становлять матеріали службового розслідування, суд, встановлюючи фактичні обставини справи, дійшов висновку, що позивач достеменно знав та усвідомлював, що прибув у с.Михальча Сторожинецького району з метою забезпечення охорони публічної безпеки та громадського порядку біля культової споруди, зокрема для несення служби. Доводи позивача про те, що він офіційно не перебував на службі не підтвердились в ході розгляду справи, відтак є безпідставними.
З приводу посилань позивача на те, що їм старшим групи не було видано спеціальні засоби, що, на його думку, спростовує факт перебування на службі, суд зазначає, що пояснення свідків та письмові пояснення, що містяться в матеріалах службового розслідування свідчать про те, що спецзасоби були видані старшому ДОП СП Глибоцького ВП ОСОБА_11 в кількості 10 комплектів на всю групу.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив указані вище обставини та пояснив, що спецзасоби не видавалися особисто кожному поліцейському для того, щоб не провокувати конфлікт між вірянами.
Крім того, в журналі міститься підпис ОСОБА_11 про отримання 10 комплектів спецзасобів 02.11.2019р. (т.1 а.с.149).
Також суд звертає увагу, що факт не проведення доплати за службу у нічний час, не спростовує того факту, що позивач перебував на службі.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що висновок службового розслідування в цій частині є обґрунтованим та правомірним.
Щодо доводів позивача про те, що під час перебування в с.Михальча він та інші поліцейські, які значаться у висновку службового розслідування, в тому числі ОСОБА_2 не перебували в стані алкогольного сп'яніння, суд зазначає наступне.
Так, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, за висновками проведеного службового розслідування, був факт вчинення останнім дисциплінарного проступку, який полягає у залишенні самовільно місця несення служби, вживання алкогольних напоїв на службі, а також вчинення інших дисциплінарних проступків, зокрема, які виразились у тому, що позивач усвідомлюючи, що ОСОБА_2 вчинені адміністративні проступки, не вжились заходи щодо стримування його від вчинення правопорушень, не виконано наказу керівника, наданого йому в межах повноважень та відповідно до закону, не вжито заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та негайного інформування про це керівника, не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни.
В ході розгляду справи досліджувались відеозаписи з бодікамер поліцейських Управління патрульної поліції, на яких зафіксовано обставини затримання останніми ОСОБА_2 . На указаних відеозаписах також зафіксовано присутність позивача.
Зі змісту письмових пояснень начальника сектору кадрового забезпечення Сторожинецького ВП ОСОБА_8 встановлено, що за вказівкою заступника начальника управління-начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП, 02.11.2019 близько 08:20 год. прибув в с.Михальча для перевірки на стан алкогольного сп'яніння трьох поліцейських Глибоцького ВП., в тому числі і позивача. Під час розмови із ними переконався, що за зовнішніми ознаками (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови) вони перебували у стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с.88-91).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що в ході перевірки на стан алкогольного сп'яніння трьох поліцейських Глибоцького ВП - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , він достеменно відчував від них запах алкоголю, однак для точного визначення від кого саме та документального оформлення такого факту інспектор ОСОБА_14 запропонував проїхати до ЧОНД для проходження медичного огляду. Однак, ОСОБА_1 вже не було.
Про ознаки алкогольного сп'яніння трьох осіб, яких затримано разом з ОСОБА_2 , в тому числі, ОСОБА_1 йдеться також в письмових поясненнях поліцейських ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які оформляли адміністративні документи щодо ОСОБА_2 (т.1 а.с.99-101, 109-110).
Крім того, в судовому засіданні досліджувались відеозаписи з бодікамер поліцейських Управління патрульної поліції, на яких зафіксовано обставини затримання останніми ОСОБА_2 . Дослідивши указані записи, суд вважає, що у поліцейських УПП та згодом у дисциплінарної комісії були об'єктивні підстави вважати, що позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки, на записі чітко видно поведінку позивача (нечітка хода, мова, крім того, позивач був без верхнього одягу, хоча був мороз, на що в судовому засіданні позивач пояснив, що йому було спекотно), яка ставить під сумнів його доводи щодо не вживання алкогольних напоїв.
Також, враховуючи надані в судовому засіданні пояснення учасників справи та встановлені обставини справи, суд вважає, що позивач фактично допустив до керування транспортним засобом особу, а саме ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та не вжив належних заходів, обов'язок по здійсненню яких покладено вимогами Дисциплінарного статуту, Присягою працівника поліції та статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію".
При цьому суд вважає, що позивач не міг не помітити стан, у якому перебував ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом, оскільки, він перебував поруч з ним в салоні автомобіля та у безпосередній близькості, що надавало йому об'єктивну можливість виявити ознаки алкогольного сп'яніння у останнього (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тощо).
Натомість, позивач не вжив заходів щодо недопущення керування транспортним засобом цією особою, не запобіг вчиненню правопорушення, про вказане не доповів безпосередньому або старшому прямому начальникові, що є прямим свідченням порушення ним вимог Дисциплінарного статуту, Присяги та Закону України "Про Національну поліцію".
Водночас, посилання позивача на те, що він спав в салоні автомобіля не можуть обґрунтовувати не вжиття ним відповідних заходів. Так, на записах бодікамер чітко видно, що на час документування працівниками УПП обставин зупинки ОСОБА_2 , позивач не спав, однак, протягом зазначеного періоду (складання адміністративних протоколів), не повідомив керівника щодо вказаного факту. Крім того, пояснення надані під час службового розслідування щодо того, що він спав у машині, на думку суду, є сумнівними, оскільки, як свідчать пояснення в судовому засіданні ОСОБА_3 , вони втрьох з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по прибуттю в м.Чернівці снідали у ОСОБА_2 вдома.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновку службового розслідування у наведеній вище частині.
Визначаючись щодо підстав звільнення зі служби в поліції суд виходить з наступного.
Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
З тексту Присяги, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання поліцейського.
Порушення Присяги слід розуміти, як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Таким чином, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Враховуючи наведені вище висновки, суд вважає, що дисциплінарна комісія, дослідивши матеріали службового розслідування, дійшла обґрунтованого висновку про те, що позивачем допущено порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушенні вимог ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1,2 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських.
З приводу визначення виду дисциплінарної відповідальності, а саме, звільнення зі служби суд зазначає наступне.
Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 13 Дисциплінарного статуту, а саме, зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
З наведеного переліку слідує, що найсуворішим видом серед дисциплінарних стягнень є звільнення із служби в поліції.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як видно із висновку службового розслідування дисциплінарною комісією при визначені дисциплінарного стягнення було враховано сукупність дій позивача, які кваліфіковано як дисциплінарний проступок, а саме те, що позивач покинув місце служби під час міжконфесійного конфлікту, не сприяв у дотриманні службової дисципліни та не припинив протиправні дії ОСОБА_2 , та вчинення дисциплінарного проступку в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, судом встановлено, що висновок службового розслідування, складений з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, відтак, суд погоджується з висновками відповідача про те, що оскаржувані накази є правомірними, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідає вчиненому позивачем проступку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому.
Таким чином, позов в частині визнання протиправними та скасування наказів від 13 листопада 2019 року №697 та від 28 листопада 2019 року №188 о/с не підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Враховуючи те, що судом встановлено, що позивача звільнено зі служби правомірно, позов в частині поновлення на службі в поліції не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що такі вимоги є похідними від визнання протиправним наказу про звільнення позивача.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність прийнятого рішення в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та законність його звільнення. Натомість позивачем на підтвердження заявлених вимог доказів не надано. Доводи позивача та надані ним матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.
Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 березня 2020 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентиф.код НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (вул.Головна, 24, м.Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 40109079)
Суддя В.О. Кушнір