м. Черкаси
12 березня 2020 року Справа № 580/654/20
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні в залі суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тимошенко В.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування вимог,
встановив:
21.02.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2017 № Ф-7219-23 в сумі 801 грн 21 коп.;
2) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2018 № Ф-7219-23 в сумі 2509 грн 27 коп.
26.02.202 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху.
11.03.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду через відділ документального забезпечення (канцелярії) надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід судді.
Заява мотивована тим, що у зв'язку з тим, що рішення судді Тимошенко В.П. від 16.08.2019 у справі №580/1486/19 скасовано Шостим апеляційним адміністративним судом у судді з'явився мотив упереджено розглядати даний позов, про що свідчить ухвала про залишення позовної заяви без руху. Заявник вважає, що суддя Тимошенко В.П. упереджено перешкоджає йому в доступі до правосуддя.
Вирішуючи заявлений відвід, суд зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Враховуючи те, що КАС України не встановлює визначення терміну "розгляд справи" яке б дало змогу дійти висновку щодо стадії перебування адміністративної справи після її надходження, на якій можливо розглянути заяву про відвід судді, суд доходить висновку про можливість розгляду заяви про відвід до відкриття провадження у справі.
Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі вищевказаного, виходячи з аналізу обставин, за яких суддя підлягає самовідводу, визначених статтями 36, 37 КАС України, суд доходить висновку про відсутність підстав для самовідводу.
Стосовно посилання позивача на сумніви у можливості головуючого судді Тимошенко В.П. розглядати справу у зв'язку з упередженістю, що є підставою для відводу судді за пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р.) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", "кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом".
Так йдеться про визначення наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися у безсторонності судді, позиція особи заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення матиме можливість вважати сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Суддя звертає увагу, що доводи та міркування, наведені у заяві про відвід судді, зводяться до припущень заявника та не доводять наявності обставин, що реально викликали би сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у ході здійснення розгляду справи з метою забезпечення здійснення правосуддя.
Крім того, як вбачається суддею з аналізу заяви про відвід судді, мотивом звернення позивача із зазначеною заявою слугує незгода позивача із висновками суду викладеними в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2020, щодо питання звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом та вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, суд зазначає, що незгода позивача з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 не може бути підставою для відводу.
За вказаних обставин, суд вважає, що заява про відвід судді є необґрунтованою.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене, суд передає матеріали даної заяви для визначення судді, яким буде здійснюватись розгляд заяви про відвід судді, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тимошенко В.П.
Відповідно до ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід головуючому судді Тимошенко В.П. в адміністративній справі №580/654/20 для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення у порядку, визначеному ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.П. Тимошенко