справа №380/1269/20
10 березня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
від позивачів не прибув,
від відповідача не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження (з повідомленням (викликом) сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування повідомлень, поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, -
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому просять:
- визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідача) щодо неналежного проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №53226067, виконавчого провадження ВП №53226124;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідача) здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії для виконання: виконавчого документу (листа) №813/1462/16 виданого 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_1 у ВП №53226067; виконавчого листа №813/1462/16 виданого 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_2 у ВП №53226124. Захистити порушені конституційні права та законні інтереси позивачів та зобов'язати відповідача виконати: виконавчий лист №813/1462/16 виданий 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_1 ; виконавчий лист №813/1462/16 виданий 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_2 . Визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання судового рішення-постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 року у справі № 876/5649/16 по якій видано 2 (два) виконавчі документи-листи.
- визнати дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідача) по невиконанню виконавчого листа №813/1462/16 виданого 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_1 неправомірними, протиправними; по невиконанню виконавчого листа №813/1462/16 виданого 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_2 неправомірними, протиправними.
- визнати протиправними незаконними та скасувати: повідомлення Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Назаровець А.Т. про повернення виконавчого документу стягувачу Цюрак О.О. без прийняття до виконання від 22.01.2020; повідомлення Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Назаровець А.Т. про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_2 без прийняття до виконання від 22.01.2020 року;
- поновити строк пред'явлення для примусового виконання виконавчого документа (листа) №813/1462/16 виданого 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_1 (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
- поновити строк пред'явлення для примусового виконання виконавчого документа (листа) № 813/1462/16 виданого 14.11.2016 року Львівським окружним адміністративним судом стягувачу ОСОБА_2 (ч. 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Позивачі також просили встановити суб'єкту владних повноважень - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для подачі звіту про виконання судового рішення-постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі №876/5649/16, по яких видано два виконавчі листи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець виніс незаконні повідомлення про повернення стягувачу Цюрак О.О., стягувачу ОСОБА_2 виконавчих документів без прийняття до виконання, та вказав у повідомленнях завідомо неправдиву інформацію про пропуск стягувачами строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, в той час як строк закінчується лише 04.01.2020. Оскільки вказане порушує права позивачів, а ситуація довкола реалізації виконавчих листів виданих 14.11.2016 на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду залишається невизначеною, вони звернулися до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 17.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін; позивачів звільнено від сплати судового збору.
Позивачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Однак у судове засідання не з'явилися, участь уповноважених представників не забезпечили.
10.03.2020 за вх. №13220 від позивачів надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Зазначили, у тому числі, що відповідач не надав суду і їм відзив на їхній позов, чим визнав його.
Відповідач участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позов не подав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати від 10.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи судом у складі колегії суддів.
Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати від 10.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про витребування матеріалів адміністративної справи №813/1462/16 з Львівського окружного адміністративного суду.
Суд з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та -
Львівським окружним адміністративним судом 14.11.2016 видано виконавчий лист у справі №813/1462/16, в якому зазначено: зобов'язати Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації вирішити питання щодо видачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 : - рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 19.10.2015 про відмову в визнанні ОСОБА_1 інвалідом; - рішення обласної МСЕК №3 від 30.11.1995 про відмову у визнанні ОСОБА_1 інвалідом; - довідки від 05.02.1995 обласної МСЕК №3 , яка на підставі висновку Вінницького НДІ РІ встановила ОСОБА_1 третю групу інвалідності з дитинства; - акт №83 Личаківської міжрайонної МСЕК від 05.02.1996.
У виконавчому листі зазначено, що судове рішення набрало законної сили 03.10.2016; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 03.10.2019; судом встановлено строк для подачі звіту про виконання судового рішення /арк.спр.22/.
Також Львівським окружним адміністративним судом 14.11.2016 видано виконавчий лист у справі №813/1462/16, в якому зазначено: зобов'язати Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації вирішити питання щодо видачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 : - рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 19.10.2015 про відмову в визнанні ОСОБА_1 інвалідом; - рішення обласної МСЕК №3 від 30.11.1995 про відмову у визнанні ОСОБА_1 інвалідом; - довідки від 05.02.1995 обласної МСЕК №3 , яка на підставі висновку Вінницького НДІ РІ встановила ОСОБА_1 третю групу інвалідності з дитинства; - акт №83 Личаківської міжрайонної МСЕК від 05.02.1996.
У виконавчому листі зазначено, що судове рішення набрало законної сили 03.10.2016; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 03.10.2019; судом встановлено строк для подачі звіту про виконання судового рішення /арк.спр.24/.
ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби з заявою від 28.12.2019 про прийняття до виконання виконавчого документа виданого 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/1462/16 та звільнення стягувача від сплати авансового внеску за виконання рішення суду у цій справі /арк.спр.16-18/.
Головний державний виконавець розглянув заяву щодо примусового виконання та 22.01.2020 прийняв повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_1 без прийняття до виконання. Повідомлення мотивоване тим, що у виконавчому листі зазначено строк пред'явлення до виконання до 03.10.2019, а тому стягувачем пропущено строк пред'явлення його до виконання /арк.спр.23/.
ОСОБА_2 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби з заявою від 28.12.2019 про прийняття до виконання виконавчого документа виданого 14.11.2016 Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/1462/16 та звільнення стягувача від сплати авансового внеску за виконання рішення суду у цій справі /арк.спр.18-20/.
Головний державний виконавець розглянув заяву щодо примусового виконання та 22.01.2020 прийняв повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_2 без прийняття до виконання. Повідомлення мотивоване тим, що у виконавчому листі зазначено строк пред'явлення до виконання до 03.10.2019, а тому стягувачем пропущено строк пред'явлення його до виконання /арк.спр.21/.
Не погоджуючись з такими діями та рішеннями державного виконавця, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивачів, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду за їх захистом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з поверненням державним виконавцем виконавчих документів стягувачам без прийняття до виконання, у зв'язку з пропуском встановленого Законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З 05.10.2016 умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону №1404-VIII, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Частиною 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами встановленими ст. 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч. 1).
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття(ч. 2).
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 4).
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи судом встановлено, що у виконавчих листах виданих позивачам строк їх пред'явлення до виконання до 03.10.2019 /арк.спр.22, 24/.
Позивачі зверталися до державної виконавчої служби з заявами про прийняття до виконання виконавчого документа, відповідно 07.12.2016 ( ОСОБА_1 ) та 08.12.2016 (Василів Г.С.). Однак державним виконавцем прийнято повідомлення від 04.01.2017 про повернення стягувачам виконавчих документів без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що позивачі не сплатили авансовий внесок та не надали інші документи, які могли б свідчити про звільнення їх від сплати авансового внеску /арк.спр.13-14/.
Суд не досліджує повідомлення винесені відповідачем у 2017 році на предмет їх законності, оскільки предметом даної справи є повідомлення винесені відповідачем від 22.01.2020.
Водночас суд звертає увагу, що встановлений факт попереднього звернення позивачів до органів державної виконавчої служби з заявами про прийняття до виконання виконавчих документів є підставою для переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання згідно з п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону №1404-VIII.
За приписами ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону.
Аналіз викладеного дає підстави для висновків, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання строк пред'явлення його до виконання починається спочатку з наступного дня після повернення. Повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Таким чином оскільки позивачі вперше зверталися до відповідача з заявами про прийняття до виконання виконавчих листів у грудні 2016 і відповідач прийняв рішення (у формі повідомлень) за цими заявами про повернення виконавчих листів без виконання 04.01.2017, строк пред'явлення їх до виконання перервано та завершувався 05.01.2020. Відтак у зв'язку з поверненням виконавчих листів без виконання від 22.01.2020 строк пред'явлення їх до виконання знову перервано.
Відповідач у своїх рішеннях від 22.01.2020 про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання вказаних обставин до уваги не брав, а лише обмежився вказівкою на загальний строк для пред'явлення до виконання вказаний у виконавчих листах.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного суд вважає рішення державного виконавця викладені у формі повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачам без прийняття до виконання необґрунтованими, прийнятими без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень. Тому такі слід визнати протиправними та скасувати.
Оскільки судом встановлено, що строки для пред'явлення виконавчих листів до виконання не пропущено, питання поновлення строків розглядати не слід.
Окрім того питання поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання розглядається та вирішується у іншому порядку, передбаченому ст. 376 КАС України.
Суд також вважає за доцільне акцентувати увагу позивачів на тому, що оскільки дії (бездіяльність) відповідача полягали у правовій оцінці обставин прийняття до виконання виконавчих документів позивачів, в результаті таких дій (бездіяльності) прийнято оскаржувані судом рішення, на переконання суду такі дії не можуть становити самостійного предмету спору. Отже у позовній вимозі про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача у відповідних виконавчих провадженнях слід відмовити.
При цьому доцільно зауважити, що у випадку набрання законної сили цим рішенням державний виконавець зобов'язаний буде розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження за умови звернення до нього позивачів із заявами та оригіналами виконавчих листів
Тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити як предчасної.
Оскільки рішення не є зобов'язального характеру, суд не встановлює розумного строку для його виконання, а отже у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Щодо встановлення відповідачу строку для подачі звіту про виконання судового рішення - постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі №876/5649/16, така не може бути розглянута у межах цієї справи, оскільки порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є спеціальним та визначений ст. 382 КАС України. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Тобто, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: визнання протиправними та скасування повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання. У задоволенні інших вимог слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивачів відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі звільнено від сплати судового збору, судові витрати зі сторін стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (№60986377/20.1/24; стягувач ОСОБА_2 ).
3. Визнати протиправними та скасувати повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (№60986329/20.1/24; стягувач ОСОБА_1 ).
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2020.
Суддя Кравців О.Р.