справа № 1.380.2019.006735
04 березня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1.380.2019.006735 за позовом ОСОБА_1 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 до Відділу Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправною і скасування постанови, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови від 04.12.2019 року про скасування процесуального документа.
Позивач не погоджується із спірною постановою про скасування процесуального документа винесену 04 грудня 2019 року начальником відділу Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Павліхою Володимиром Сергійовичем, якою скасовано постанову про передачу майна стягувачу (позивачу) в рахунок погашення боргу та акту про передачу майна стягувачу (позивачу) у рахунок погашення боргу винесених в межах виконавчого провадження № 60584977.
Оскаржуваною постановою на думку позивача протиправно скасовані документи на підставі, яких здійсненна перереєстрація права власності за стягувачем - ОСОБА_1 нерухомого майна.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові докази та пояснення, просила позов задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, відповідач проти позову заперечив з підстав, що на його думку спірне рішення відповідача відповідає вимогам законодавства, є правомірним і не підлягає скасуванню.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові докази та пояснення, просив позов задоволити повністю.
Третя особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в судові засідання не прибув, участь уповноваженого представника не забезпечив, надав суду лише письмові пояснення, в яких просив в задоволені позову відмовити повністю.
При постановленні ухвали суд виходить із наступних встановлених обставини:
Позивач набув право власності на об'єкти нерухомого майна (1/2 частки нежитлових приміщень загальною площею 731,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ) на підставі постанови про передачу майна стягувачу (позивачу) в рахунок погашення боргу та акту про передачу майна стягувачу (позивачу) у рахунок погашення боргу винесених в межах виконавчого провадження № 60584977.
Відповідачем спірною постановою про скасування процесуального документа винесеною 04 грудня 2019 року начальником відділу Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Павліхою Володимиром Сергійовичем, скасовані вищезгадані постанова про передачу майна стягувачу та акт про передачу майна стягувачу.
Відповідно до наданої третьою особою ОСОБА_3 інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на об'єкти нерухомого майна, набуті позивачем на підставі вищезгаданих постанови про передачу майна стягувачу та акту про передачу майна стягувачу, скасовано згідно наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2020 року за №21/5.
Відповідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно матеріалів справи, спір виник у зв'язку із скасуванням спірним рішенням постанови про передачу майна стягувачу (позивачу) в рахунок погашення боргу та акту про передачу майна стягувачу (позивачу) у рахунок погашення боргу винесених в межах виконавчого провадження № 60584977. На момент звернення позивача до суду він був власником об'єктів нерухомості згідно вказаних постанови та акту. Однак на даний час таке право власності скасовано і позивач вже не є його власником. Відповідно позов по даній справі направлено на поновлення прав власності позивача, тому суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право, а тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Отже, спірні правовідносини стосуються набутого і в подальшому скасованого права власності на об'єкти нерухомості, що потребує встановлення судом обставин правомірності його набуття чи скасування та виходить за межі компетентності адміністративних судів, а тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вказана позиція суду по суті повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 23.01.2019 року №826/14370/14.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та інтересу позивача, за захистом якого він звернувся, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно спірного рішення, суд не може визначати чи поновлювати права власності позивача.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, спір у даній справі не є публічно-правовим, відтак провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі 1.380.2019.006735 за позовом ОСОБА_1 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 до Відділу Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправною і скасування постанови закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду до юрисдикції місцевого загального суду в порядку ЦПК.
Судовий збір сплачений ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) згідно квитанції № ПН 786356 від 12.12.2019 року в сумі 768,40 грн. повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена у повному обсязі 10.03.2020 року.
Суддя Гавдик З.В.