04 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2354/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
при секретарі: Мельниченко В.В.,
за участю представників: позивача - Склярського П.М. та відповідача Чумацькошляхівської сільської ради Ільченка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чумацькошляхівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області про визнання незаконними та скасування рішень,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чумацькошляхівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області (далі - відповідач-1, Чумацькошляхівська сільська рада) та Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (далі - відповідач-2, Тавричанська сільська рада), в якому просить визнати незаконними та скасувати:
- рішення Чумацькошляхівської сільської ради №555 від 11.10.2019р. «Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи»;
- рішення Тавричанської сільської ради №779 від 16.10.2019р. «Про надання згоди на добровільне приєднання територіальних громад до Тавричанської сільської ради».
Ухвалами від 08.11.2019р. та від 15.11.2019р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою від 12.11.2019р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 13:00 год. 02 грудня 2019 р. Також цією ухвалою відповідачів зобов'язано протягом 15-тиденного строку з дня вручення ухвали надати до суду в якості доказів засвідчені належним чином копії оскаржених рішень та усіх документів, на підставі яких їх прийнято.
Відповідачем-1 02.12.2019р. подано відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 02.12.2019р. установлені строки подачі сторонами заяв по суті, зафіксовано отримання представником позивача з його згоди копії відзиву відповідача-2, роз'яснено сторонам обставини, які підлягають доведенню та докази, якими вони мають підтверджуватись. Для надання можливості підготувати і подати заяви по суті оголошено перерву в судовому засіданні до 16.12.2019р.
Ухвалою від 02.12.2019р. зобов'язано Чумацькошляхівську сільську раду Новотроїцького району Херсонської області надати до суду у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали наступні докази:
- рішення про затвердження Порядку проведення громадського обговорення з питань добровільного об'єднання та або приєднання територіальних громад та відповідний Порядок проведення громадського обговорення;
- документи, якими оформлено ініціативу щодо добровільного приєднання територіальних громад до Тавричанської сільської ради та організація його громадського обговорення;
- документи, якими оформлено результати громадського обговорення питання добровільного приєднання територіальних громад до Тавричанської сільської ради;
- документи щодо звернення до Тавричанської сільської ради з пропозицією про приєднання.
Ухвалою від 16.12.2019р. у зв'язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи відкладено підготовче судове засідання на 17.01.2020р. о 10:00 годині.
Представником позивача 28.12.2019р. подано відповідь на відзив, за змістом аналогічну позовній заяві. Додатково зазначає, що незавершення процесу добровільного об'єднання не позбавляє позивачку права оскаржувати в суді рішення сільських рад, які прийняті на будь-якому етапі добровільного об'єднання територіальних громад.
Ухвалою від 17.01.2020р., у зв'язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, продовжено строк підготовчого провадження на дванадцять днів, відкладено підготовче засідання на 13:30 год. 03.02.2020р. та повторно зобов'язано Чумацькошляхівську сільську раду надати докази, витребовані ухвалою від 02.12.2019р.
Протокольною ухвалою від 03.02.2020р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13:00 год. 12.02.2020р. у зв'язку з необхідністю втретє витребувати докази у Чумацькошляхівської сільської ради, представник якої до суду не з'явився.
Ухвалою від 12.02.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.02.2020р. Також Чумацькошляхівську сільську раду зобов'язано подати докази, які мали надійти до суду до 20.02.2020р.
Відповідачем-1 подано 18.02.2020р. витребовані докази, але частково.
Ухвалою від 24.02.2020р. задоволено клопотання представника позивача, витребовано у Чумацькошляхівської сільської ради докази, розгляд справи відкладено на 09:00 год. 04.03.2020р.
У судовому засіданні 04.03.2020р. проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, заслухавши учасників справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що листом від 13.09.2019р. №02-22.584/0/19/700.04.04 Тавричанська сільська рада в особі сільського голови Гречки Ю.А. звернулась до Чумацькошляхівської сільської ради з проханням провести громадські обговорення з питання приєднання Чумацькошляхівської сільської ради до Тавричанської об'єднаної територіальної громади.
Розпорядженням Чумацькошляхівського сільського голови Шевченка В.П. від 13.09.2019р. №33 вирішено: виконавчому комітету вивчити звернення Тавричанського сільського голови про добровільне об'єднання територіальних громад та подати відповідні пропозиції; провести громадське обговорення щодо можливого добровільного об'єднання територіальних громад протягом 30 днів з дня прийняття цього розпорядження; включити до порядку денного сесії сільської ради питання про добровільне об'єднання територіальних громад сіл Чумацький Шлях, Катеринівка, Софіївка, Новорепівка, Новоукраїнка до Тавричанської територіальної громади за підсумками громадських обговорень.
Також судом з'ясовано, що рішенням Чумацькошляхівської сільської ради від 10.09.2019р. №541 затверджено Положення про опитування мешканців сіл Чумацькошляхівської сільської ради, згідно із ст.ст.1, 7 якого опитування громадян є формою безпосередньої участі мешканців сіл сільської ради у місцевому самоврядуванні. На опитування може бути винесено будь-яке питання, що безпосередньо зачіпає інтереси громадян за місцем їх проживання.
Видами опитування визначено поіменне голосування по опитувальним листам або в опитувальних списках чи закритим або відкритим голосуванням на зборах мешканців (ст.8 Положення).
Ініціатива проведення опитування може належати сільському голові, про що він видає відповідне розпорядження із зазначенням дати проведення опитування, ініціатора, питань, що виносяться на опитування, виду опитування, та території, на якій воно проводиться (ст.ст.9, 10 Положення).
Опитування проводиться сільською або вуличною комісією з опитування, яка, зокрема, встановлює форму і організовує виготовлення опитувальних листів або списків, проводить опитування та встановлює його результати, складаючи відповідні протоколи (ст.ст. 11 - 19 Положення).
Рішеннями Чумацькошляхівської сільської ради від 10.09.2019р. №№542, 543 утворено комісію з опитування мешканців сіл Чумацькошляхівської сільської ради та затверджено форму опитувального листа.
За змістом протоколу №2 від 10.10.2019р. засідання опитувальної комісії щодо питання добровільного об'єднання територіальних громад сіл Чумацькошляхівської сільської ради, установлені такі результати опитування: опитано 724 мешканці, з яких за приєднання до Тавричанської об'єднаної територіальної громади 461 особа, за приєднання до Чкалівської об'єднаної територіальної громади 234 особи, проти об'єднання 29 осіб.
Рішенням Чумацькошляхівської сільської ради від 11.10.2019р. №554 затверджено протоколи засідання опитуваної комісії щодо питання добровільного об'єднання територіальних громад сіл Чумацькошляхівської сільської ради.
Рішенням Чумацькошляхівської сільської ради від 11.10.2019р. №555, прийнятим за результатами опитування, надано згоду на добровільне об'єднання територіальної громади сіл Чумацький Шлях, Катеринівка, Софіївка, Новорепівка, Новоукраїнка Новотроїцького району Херсонської області з Тавричанською сільською радою Каховського району Херсонської області у Тавричанську сільську об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Тавричанка.
У свою чергу, рішенням Тавричанської сільської ради від 16.10.2019р. №779 надано згоду на добровільне об'єднання територіальної громади сіл Чумацький Шлях, Катеринівка, Софіївка, Новорепівка, Новоукраїнка Чумацькошляхівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області з Тавричанською сільською радою Каховського району Херсонської області у Тавричанську сільську об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Тавричанка.
Вважаючи ці рішення протиправними, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Позивачка в обґрунтування протиправності оскаржених рішень указує лише на те, що ними замість надання згоди на добровільне приєднання було надано згоду на добровільне об'єднання, тобто було порушено механізм добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади. Також вона вважає, що ці рішення безпосередньо стосуються її прав, як члена територіальної громади села Чумацький Шлях.
Чумацькошляхівська сільська рада та Тавричанська сільська рада у відзивах просять відмовити у задоволенні позову та зазначають, що за змістом Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» установлено дві форми об'єднання територіальних громад - власне об'єднання та приєднання до об'єднаної територіальної громади, які є рівнозначними і відповідні територіальні громади наділені вказаним Законом дискреційними повноваженнями щодо обрання конкретної форми об'єднання. Тому відповідачі за наслідками громадського обговорення дійшли висновку, що доцільним буде саме добровільне об'єднання територіальних громад, що і було відображено у оскаржених рішеннях. Також вказують, що оскаржені рішення не є рішеннями про об'єднання територіальних громад, оскільки ними лише надано згоду на таке об'єднання. Питання відповідності процедури добровільного об'єднання територіальних громад буде вирішуватись Херсонською обласною державною адміністрацією при наданні висновку про відповідність розроблених в подальшому проектів рішень сільських рад про добровільне об'єднання вимогам Конституції і законам України. З урахуванням викладеного відповідачі зазначають, що оскарженими рішеннями не порушено прав позивачки.
Спірні правовідносини регулюються, в першу чергу, Конституцією України та Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Відповідно до статей 140, 144 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Законом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України від 21.05.1997р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).
У статті 1 Закону №280/97-ВР надані такі визначення: територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Згідно із статтею 3 вказаного Закону громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Статтею 5 Закону №280/97-ВР установлено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
За змістом статті 6 Закону №280/97-ВР первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об'єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об'єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
Отже, Законом №280/97-ВР визначено право територіальних громад об'єднуватись в одну територіальну громаду - у порядку, встановленому законом.
Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулюються Законом України від 05.02.2015р. №157-VIII «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (далі - Закон №157-VIII, тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 3 вказаного Закону суб'єктами добровільного об'єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об'єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.
Статтями з п'ятої по восьму Закону №157-VIII визначений порядок добровільного об'єднання територіальних громад.
Законом від 09.02.2017р. № 1851-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільного приєднання територіальних громад» доповнено Закон №157-VIII Розділом ІІ-1 «Порядок добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад», який містить статті з 8-1 по 8-3.
Визначений Розділом ІІ-1 Закону №157-VIII порядок добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад включає в себе:
- ініціювання добровільного приєднання суб'єктами, визначеними частиною першою статті 5 цього Закону;
- проведення громадського обговорення ініціативи добровільного приєднання протягом 30 днів з дня надходження відповідної пропозиції, яке має забезпечуватись сільським, селищним головою;
- винесення сільським, селищним головою пропозиції про добровільне об'єднання на наступну сесію відповідної ради для прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади;
- прийняття радою рішення про надання згоди на добровільне приєднання;
- надіслання пропозиції до сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади, до якої є намір приєднатися;
- прийняття сільською, селищною, міською радою об'єднаної територіальної громади на наступній сесії рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади;
- розробку та реалізацію плану організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади, наслідком якого є підготовка проекту рішення про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади;
- схвалення проекту рішення про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їхній розгляд;
- подача у п'ятиденний строк проектів цих рішень до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України;
- надання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади відповідного висновку, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації;
- прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади;
- звернення голови сільської, селищної об'єднаної територіальної громади звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася;
- звернення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації протягом 10 робочих днів до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася;
- проведення виборів;
- реорганізацію відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об'єднаної територіальної громади.
Окремо передбачено, що у разі встановлення невідповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади Конституції та законам України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання.
Відповідно до частини 1 статті 8-1 Закону №157-VIII добровільно приєднатися до об'єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об'єднаної територіальної громади.
Частиною 4 статті 9 вказаного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України може визнати об'єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об'єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об'єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об'єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом.
Тавричанська об'єднана територіальна громада визнана спроможною розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017р. №348-р «Про затвердження переліку спроможних об'єднаних територіальних громад, у яких відбулися перші вибори депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови у 2016 році».
Згідно із частинами 2, 3 статті 8-1 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади можуть бути суб'єкти, визначені частиною першою статті 5 цього Закону. Сільський, селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади.
Частинами першою та четвертою статті 5 Закону №157-VIII визначено, що ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
У даному випадку ініціатором формально виступив Чумацькошляхівський сільський голова, прийнявши на підставі пропозиції Тавричанської сільської ради про приєднання до неї власне розпорядження від 13.09.2019р. №33, яким вирішив провести громадське обговорення щодо можливого добровільного об'єднання територіальних громад протягом 30 днів з дня прийняття цього розпорядження та включив до порядку денного сесії сільської ради питання про добровільне об'єднання територіальних громад сіл Чумацький Шлях, Катеринівка, Софіївка, Новорепівка, Новоукраїнка до Тавричанської територіальної громади за підсумками громадських обговорень.
Вказане розпорядження прийнято з урахуванням Положення про опитування мешканців сіл Чумацькошляхівської сільської ради, затвердженого рішенням Чумацькошляхівської сільської ради від 10.09.2019р. №541.
Однак при цьому ним ініційовано питання об'єднання територіальних громад замість приєднання до Тавричанської об'єднаної територіальної громади.
Також було утворено опитувальну комісію щодо питання добровільного об'єднання територіальних громад сіл Чумацькошляхівської сільської ради, затверджено форму опитувального листа, проведено відповідне опитування та визначено його результати, відповідно до яких з 724 мешканців проголосувало за приєднання до Тавричанської об'єднаної територіальної громади 461, за приєднання до Чкалівської об'єднаної територіальної громади - 234, проти об'єднання - 29.
Рішенням Чумацькошляхівської сільської ради від 11.10.2019р. №554 затверджено протоколи засідання опитуваної комісії щодо питання добровільного об'єднання територіальних громад сіл Чумацькошляхівської сільської ради.
Оскарженим рішенням Чумацькошляхівської сільської ради від 11.10.2019р. №555, прийнятим за результатами опитування, надано згоду на добровільне об'єднання територіальної громади сіл Чумацький Шлях, Катеринівка, Софіївка, Новорепівка, Новоукраїнка Новотроїцького району Херсонської області з Тавричанською сільською радою Каховського району Херсонської області у Тавричанську сільську об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Тавричанка.
Згідно із частинами 4, 5 статті 8-1 Закону №157-VIII, сільський, селищний голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади надсилає пропозицію до сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади, до якої є намір приєднатися.
Сільська, селищна, міська рада об'єднаної територіальної громади на наступній сесії розглядає пропозицію щодо ініціювання добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади та за результатами розгляду приймає рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади або про відмову в наданні такої згоди.
Оскарженим рішенням Тавричанської сільської ради від 16.10.2019р. №779 надано згоду на добровільне об'єднання територіальної громади сіл Чумацький Шлях, Катеринівка, Софіївка, Новорепівка, Новоукраїнка Чумацькошляхівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області з Тавричанською сільською радою Каховського району Херсонської області у Тавричанську сільську об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Тавричанка.
Наступними етапами добровільного приєднання згідно з приписами статті 8-2 Закону №157-VIII мали би бути: реалізація плану організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади, підготовка проекту рішення про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади та схвалення цих проектів відповідними радами, подання цих проектів до Херсонської обласної державної адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України, а у разі надання позитивного висновку - прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади.
Таким чином, оскаржені позивачем рішення сільських рад фактично є проміжними рішеннями у процедурі добровільного приєднання, на підставі яких будуть визначатись форми та умови приєднання та готуватись проекти відповідних рішень, щодо яких має надаватись обласною державною адміністрацією висновок про відповідність Конституції та законам України.
З матеріалів справи видно, що Чумацькошляхівський сільський голова, розглядаючи пропозицію Тавричанської сільської ради щодо приєднання до об'єднаної територіальної громади, виніс на громадське обговорення питання щодо добровільного об'єднання територіальних громад.
Відповідно за результатами громадського обговорення більшість з опитаних мешканців проголосувала за добровільне об'єднання з Тавричанською об'єднаною територіальною громадою, а Чумацькошляхівська сільська рада оскарженим рішенням від 11.10.2019р. №555 надала згоду саме на добровільне об'єднання.
Так само і Тавричанська сільська рада оскарженим рішенням від 16.10.2019р. №779 надала згоду на добровільне об'єднання, хоча в якості нормативної підставі послалась на норми Закону №157-VIII, які регулюють відносини добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад.
При цьому суд звертає увагу на те, що Законом №157-VIII не установлено заборони на добровільне об'єднання територіальних громад у тому випадку, якщо одна з них вже є об'єднаною територіальною громадою, утвореною відповідно до вказаного Закону.
З урахуванням викладеного, суд щодо позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування рішення Чумацькошляхівської сільської ради №555 від 11.10.2019р. «Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи», вказує на наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України. Зокрема, в рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованості діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.
Аналіз вищезазначених правових норм, дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Однак, порушення вимог закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі № 800/541/16 зазначено, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 січня 2019 року у справі №855/3/19, від 24 січня 2019 року у справі №808/5869/14, від 15 березня 2019 року у справі №815/3276/15, від 25 березня 2019 року у справі №806/5246/14, від 29 березня 2019 року у справі № 826/17479/18 та від 02 серпня 2019 року у справі №0240/3532/18-а.
В обґрунтуванні своїх вимог позивачка зазначає лише те, що відповідачами замість надання згоди на добровільне приєднання було надано згоду на добровільне об'єднання. Також вона вказує, що оскаржені рішення безпосередньо стосуються її прав, як члена територіальної громади села Чумацький Шлях.
При цьому вона взагалі не вказала, які саме її права, свободи чи інтереси порушені оскарженим рішенням та у який спосіб, як і не надала жодного доказу на підтвердження реальної наявності порушень її індивідуально виражених прав чи інтересів.
Зокрема, позивач не посилається на порушення її права на участь у вирішенні питання про добровільне об'єднання чи приєднання, тобто у громадському обговоренні, у прийнятті оскарженого рішення, жодним чином не вказує на процедурні порушення, які б за своїм характером зводили нанівець результати громадського обговорення. Представник позивача у судових засіданнях навіть не зміг повідомити суду, чи приймала участь позивач у громадському обговоренні або чи бажала вона прийняти у ньому участь.
Натомість фактично позивач одноособово висловлює свою власну незгоду з прийнятим відповідачем-1 рішенням, яке є наслідком безпосередньої реалізації територіальною громадою Чумацькошляхівської сільської ради свого конституційного права самостійно вирішувати питання місцевого значення.
Згідно із статтями 9, 73, 77, 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що оскаржене рішення Чумацькошляхівської сільської ради жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси позивачки. Не доведено таких обставин й позивачкою.
Доводи представника позивача щодо передбаченого входження Чумацькошляхівської територіальної громади до складу Чкалівської об'єднаної територіальної громади відповідно до затвердженого рішенням Херсонської обласної ради від 15.11.2019р. №1490 Перспективного плану формування територій громад Херсонської області, які він зазначив в обґрунтування протиправності оскаржених рішень, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказане рішення обласної ради прийнято вже після прийняття відповідачами оскаржених рішень, тому вони не можуть йому суперечити. Також на час виникнення спірних правовідносин редакція статті 4 Закону №157-VIII не передбачала в якості обов'язкової умови для добровільного об'єднання територіальних громад відповідності здійснення такого об'єднання перспективним планам формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.
За таких обставин є необґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Чумацькошляхівської сільської ради №555 від 11.10.2019р. «Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи», у зв'язку з недоведеністю позивачкою обставин порушення ним будь-якого її права, свободи чи інтересу.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Тавричанської сільської ради №779 від 16.10.2019р. «Про надання згоди на добровільне приєднання територіальних громад до Тавричанської сільської ради» суд зазначає, що згідно з приписами статей 140, 144 Конституції України, статті 3 Закону №280/97-ВР громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Враховуючи характер оскарженого рішення, воно стосується виключно вирішення територіальною громадою Тавричанської сільської ради питання місцевого значення.
Позивач натомість належить до територіальної громади Чумацькошляхівської сільської ради, а не Тавричанської.
За таких обставин та правового регулювання оскаржене рішення Тавричанської сільської ради не створює і не може створювати будь-яких правових наслідків для позивачки, а отже і не порушує жодних її прав, свобод чи інтересів.
У підсумку суд зазначає таке.
Відсутність порушеного прийнятими у процедурі добровільного об'єднання територіальних громад рішеннями сільських рад конкретного і реального права члена територіальної громади є підставою для відмови у задоволенні позову щодо оскарження відповідних рішень рад.
Такий саме правовий висновок у тотожних правовідносинах зробив і Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2019 року у справі №0240/3532/18-а.
З урахуванням викладеного у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 березня 2020 р.
Суддя А.С. Пекний
кат. 102000000