11 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 653/3892/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивачка звернулася до Генічеського районного суду Херсонської області з вказаним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить: визнати дії відповідача про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до загального трудового стажу, період роботи на малому підприємстві "Зима" з 24.01.1991 по 03.01.1994 роки неправомірною, зобов'язавши відповідача зарахувати вказаний період роботи на малому підприємстві "Зима" до загального трудового стажу роботи та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в серпні 2019 року звернулась до Генічеського відділу ГУ ПФУ у Херсонській області щодо призначення їй пенсії за віком. На підтвердження наявного трудового стажу, заявницею було надано відповідачу запитувані документи, у тому числі і трудову книжку. У жовтні 2019 позивачка отримала лист від Генічеського відділу пенсійного фонду від 01.10.2019. відповідно до якого наданих ОСОБА_1 документів та даними відділу персоніфікованого обліку, до загального страхового стажу зараховано лише 23 роки 6 місяців 25 днів, що не достатньо для призначення пенсії за віком. Також зазначено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , період роботи з 24.01.1991 по 03.01.1994 на малому підприємстві «Зима» (дата прийняття наведена іншою пастою) та з 05.06.2001 по 30.09.2008 у приватного підприємця ОСОБА_2 (відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України), які не враховані при обчислені загального страхового стажу. На підставі невиконання вимоги п.3 Порядку №637, період роботи на МП «Зима» не враховано до загального трудового стажу та відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності 26 років страхового стажу. Позивачка вважає такі дії відповідача щодо не призначення пенсії за віком протиправними та звернулася до суду з даним позовом.
04.11.2019 ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області адміністративну справу №653/3892/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, передано до Херсонського окружного адміністративного суду за підсудністю.
До Херсонського окружного адміністративного суду справа надійшла та зареєстрована 20.12.2019.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2019, справа надійшла в провадження судді Войтович І.І.
Ухвалою суду від 20.12.2019 адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.
Станом на 08.01.2020 позивач вимоги ухвали суду від 20.12.2019 виконав в повному обсязі.
11.01.2020, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі. Справа ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Як вже зазначалося, 20.12.2019, ухвалою суду позовна заява була залишена без руху та позивачу встановлено строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
На виконання даної ухвали суду, позивачкою 08.01.2020 подано до суду квитанцію про сплату №56 від 02.01.2020 із зазначенням суми судового збору в розмірі 384,20 грн.
Розглянувши надані позивачем документи, судом встановлено наступне. Відповідно до довідки Відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) від 30.01.2020 повідомлено, що 08.01.2020 по адміністративній справі №540/3892/19 ОСОБА_1 подано квитанцію №56 від 02.01.2020 про сплату судового збору в сумі 384,20 грн. за подання даного адміністративного позову. Однак, судовий збір сплачений на розрахунковий рахунок суду №UA298999980000034315206084026, станом на 30.01.2020, згідно виписок наданих УДКСУ у м. Херсоні, вищевказані кошти не зараховані. Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове усунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 20.12.2019.
31.01.2020, суд ухвалив продовжити, встановлений ухвалою суду від 20.12.2019, процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
14.02.2020, позивачкою на виконання ухвали суду від 31.01.2020 надано квитанцію про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується випискою від 11.02.2020. Ухвалою суду від 17.02.2020, продовжено розгляд адміністративної справи №653/3892/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача подано суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Так, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які згідно з цим законом досягли пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 26.04.2017 №9-1). Також зазначає, що згідно із статтею 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях кооперативах ( у тому числі, за угодами цивільно - правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України. Так, стаття 26 Закону№1058-ІV визначає умови призначення пенсії за віком, а саме: починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу за період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років. Особи, які народились 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року мають право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу після досягнення 59 років. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. 07.08.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Генічеського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала наступні документи: довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.09.2018 №225 про проходження військової служби в період з 10.11.1976 по 09.11.1978; трудову книжку № НОМЕР_1 ; довідку від 10.04.2019 №260, видану ПАТ «Волна - 1», щодо відомостей про кількість вироблених трудоднів та період роботи на цьому підприємстві з 01.07.1978 по 13.09.1982 та 1987 - 1988 роки; архівну довідку від 18.03.2019 №02-2/525, надану трудовим архівом Новотроїцького району Херсонської області про період роботи в Будівельно - монтажному управлінні - 130 «Укрводбуд» з 22.08.1983 по 10.08.1987. Представник відповідача зазначає, що відповідно до наданих документів та даними відділу персоніфікованого обліку до загального страхового стажу позивачки можливо зарахувати 23 роки 6 місяців 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Крім цього, відповідач зазначив, що за записами трудової книжки позивачка працювала з 24.01.1991 по 03.01.1994 на Малому підприємстві «Зима» (дата прийняття наведена іншою пастою та з 05.06.201 по 30.06.2008 у ПП ОСОБА_2 (відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України), тому зазначені періоди не враховані при обчислені загального страхового стажу. Також, зазначає, що відповідно до довідки виконавчого комітету Червонської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 06.08.2019 №385 документи МП «Зима» на зберігання до архівного відділу не передавалися. Враховуючи зазначене , просить відмовити в задоволенні позивних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
07.08.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Генічеського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала наступні документи: довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.09.2018 №225 про проходження військової служби в період з 10.11.1976 по 09.11.1978; трудову книжку № НОМЕР_1 ; довідку від 10.04.2019 №260, видану ПАТ «Волна - 1», щодо відомостей про кількість вироблених трудоднів та період роботи на цьому підприємстві з 01.07.1978 по 13.09.1982 та 1987 - 1988 роки; архівну довідку від 18.03.2019 №02-2/525, надану трудовим архівом Новотроїцького району Херсонської області про період роботи в Будівельно - монтажному управлінні - 130 «Укрводбуд» з 22.08.1983 по 10.08.1987.
Генічеський відділ пенсійного фонду, листом від 01.10.2019. повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до поданих нею документів та даними відділу персоніфікованого обліку, до загального страхового стажу зараховано лише 23 роки 6 місяців 25 днів, що не достатньо для призначення пенсії за віком. Також зазначено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , період роботи з 24.01.1991 по 03.01.1994 на малому підприємстві «Зима» (дата прийняття наведена іншою пастою) та з 05.06.2001 по 30.09.2008 у приватного підприємця ОСОБА_2 (відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України), які не враховані при обчислені загального страхового стажу. На підставі невиконання вимоги п.3 Порядку №637, період роботи на МП «Зима» не враховано до загального трудового стажу та відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності 26 років страхового стажу.
Вважаючи такі дії відповідача по відмові у призначенні пенсії за віком протиправними, позивачка звернулася до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови призначення пенсії за віком визначаються нормами ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058). Так, зазначеною статтею передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 24 січня 1991 року по 03 січня 1994 року працювала в МП «Зима».
Згідно п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження стажу роботи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а.
Судом встановлено, що запис у трудовій книжці ОСОБА_1 за період роботи з 24 січня 1991 року по 03 січня 1994 року на МП «Зима» не містить виправлень, що спростовує твердження відповідача про порушення п.3 Порядку №637, оскільки «дата прийняття наведена іншою пастою».
Крім цього, суд зазначає, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Суд зазначає, що фактично, внаслідок невиконання МП «Зима» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 24 січня 1991 року по 03 січня 1994 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачці періоду її роботи.
Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у десятиденний термін з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_3 ) до загального трудового стажу, період роботи на малому підприємстві "Зима" з 24.01.1991 по 03.01.1994 роки протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) зарахувати до загального трудового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_3 ) період роботи на малому підприємстві "Зима" з 24.01.1991 по 03.01.1994.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_3 ) пенсію за віком з врахуванням стажу роботи на малому підприємстві "Зима" з 24.01.1991 по 03.01.1994.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (Сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) шляхом безспірного списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 112020000