Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 березня 2020 р. № 520/1650/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лук'яненко М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , №101 від 20.11.2019 та скасувати вказане рішення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо скасування рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії з 28.09.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити і продовжити виконання вказаного рішення та здійснити дії по ідентифікації та передачі ОСОБА_1 документів про призначення пенсії на виплату (пенсійного посвідчення);
- визнати протиправним надання ОСОБА_1 неправдивої інформації та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, стосовно взяття на облік і призначення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області виконати нарахування та виплату ОСОБА_1 недотриманої з вини ПФУ суми пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходу за минулий час, починаючи з 21.10.2015.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що має три місця проживання в Україні: АДРЕСА_2 ); АДРЕСА_3 ); АДРЕСА_1 ). В 2014 році після того, як Луганськ став непідконтрольною територією, враховуючи, що у позивача не було потреби ставати на облік внутрішньо переміщених осіб, та невизначеності майнових обставин, позивач не змінював місця своєї реєстрації. Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №101 від 20.11.2019, відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку із ненаданням документу, що підтверджує його місце проживання в Київському районі м. Харкова. Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 12.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача, 24.02.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з 2014 року прийнято ряд нормативних актів, які регулюють питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зокрема Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII від 20.10.2014, Постанови Кабінети Міністрів України №509 від 01.10.2014 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", №637 від 05.11.2014 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", №365 від 08.06.2016 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам". За даними сканованої копії паспорту позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , в заяві про призначення пенсії вказані місця проживання АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Листом від 07.10.2019 №5116/03.25-20 відділом з питань перерахунків пенсій № 21 ОСОБА_1 , повідомлено про необхідність надання документа, що підтверджує його місце проживання в Київському районі м. Харкова. На підставі викладеного, беручи до уваги електронний лист заявника від 18.11.2019 на лист № 5116/03.25-20 та враховуючи, що документи підтверджуючі його проживання в Київському районі позивач не надав, відділом прийнято рішення про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач є громадянином України, про що останньому видано паспорт серія НОМЕР_1 виданий 21.07.1999.
З матеріалів справи встановлено, що 28 вересня 2019 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії до Київського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова. В графі місце реєстрації значиться: АДРЕСА_3 . В графі місце проживання: АДРЕСА_1 .
З вище вказаної заяви судом встановлено, що позивач просить здійснювати йому перерахунок пенсії на рахунок Приватбанку № НОМЕР_2 , Харківське ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Листом від 07.10.2019 №5116/03.25-20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача про те, що для призначення пенсії позивачу необхідно надати до Пенсійного фонду документи, що підтверджують його місце проживання в Київському районі м. Харкова.
Електронним листом від 18.11.2019 адресованим відповідачу ОСОБА_1 не надав документу щодо підтвердження його місця проживання в Київському районі м. Харкова.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №101 від 20.11.2019, відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку із ненаданням документу, що підтверджує його місце проживання в Київському районі м.Харкова.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, випадки, коли відбувається припинення виплат за пенсією, викладені у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.
Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону з приводу визначення таких приводів не існує.
Правовий висновок відносно застосування ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.
Суд зазначає, що на час звернення позивача до суду з вказаним позовом, він не перебував на обліку Київського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова, доказів протилежного позивачем до суду не надано.
Частиною 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абз.4 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п.п. 4 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заяви про призначення пенсії за віком в тому числі додаються документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Згідно з п. 2.8 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Пунктом 2.9 Порядку № 22-1 передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Відповідно до п. 4.12 цього Порядку при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Згідно до п. 1.2 розділу 1 Порядку № 21-1 заява про призначення пенсії працюючим особам подається заявником до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-УІІ від 20.10.2014 (далі -Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з меток/ уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Статтею 4 Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до статті 5 Закону Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" №637 від 05.11.2014 встановлено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (далі - внутрішньо переміщені особи), здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю І групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством "Укрпошта" з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у позивача відсутня, оскільки за такою у відповідні органи останній не звертався, проте належних та допустимих доказів щодо реєстрації в Київському районі м. Харкова також не надав.
Системно аналізуючи вищевказані положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою та наявністю рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Як зазначив позивач у заяві про призначення пенсії від 28.09.2019 у нього відкритий рахунок у АТ КБ "Приватбанк".
Щодо посилань позивача на той факт, що на його думку він не є переміщеною особою, суд зазначає наступне.
Положеннями п.1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, визначено, що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
Тобто, наявність у позивача чи відсутність статусу внутрішньо переміщеної особи не позбавляє його обов'язку при зверненні до органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії надавати документи щодо місця реєстрації в тому районі, до якого він звертається за призначенням пенсії.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірності вчинених ним дій та прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.О. Лук'яненко