Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 березня 2020 р. № 520/1576/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії -
07.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру, починаючи з 01 січня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру, починаючи з 01 січня 2019 року.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 09.01.2020 року про перерахунок пенсії від заробітної плати відповідно до Закону України “Про прокуратуру” на підставі Інформації про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2018 по посаді заступника начальника відділу прокуратури Харківської області, що відпрацював повний місяць з класним чином «радник юстиції» та надбавкою за вислугу років 30% без врахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень підвищення окладу працівникам, які здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру та доплати за науковий ступінь, у розрізі складових, наданої Прокуратурою Харківської області 03.01.2020 №19-3 вих.20.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №20 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.01.2020 року №1 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, звернулась з даним позовом до суду.
Так, позивач обґрунтовуючи своє право на перерахунок пенсії з 01 січня 2019 року, посилалась на Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) та постанову Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», згідно з якою до чинної постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року (Додатки) внесені зміни, а саме: підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Вказано, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Зазначено, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” № 2136-VIII від 13 липня 2017 року передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами визнане неконституційним та втратило чинність 13.12.2019 року.
Тобто, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено самим рішенням.
За таких обставин, саме з 13.12.2019 року положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у такій редакції - «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, в даному випадку моментом виникнення права на перерахунок є 13.12.2019 року, а саме дата прийняття Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19).
В даному випадку, перерахунок призначеної пенсії має проводиться з 01.01.2020 року, а саме з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, позивач дійшла помилкового висновку, що її пенсія має бути перерахована з 01.01.2019 року.
При цьому, позивач зокрема просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року.
Проте, саме довідки про заробітну плату № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року виданої прокуратурою Харківської області позивачем не надано.
Натомість, позивачем надано до суду лист Прокуратури Харківської області № 19-Звих-20 від 03.01.2020 року, згідно якого позивачу направлено інформацію про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2018 року по посаді заступника начальника відділу прокуратури Харківської області, що відпрацював повний місяць, з класним чином радник юстиції, надбавкою за вислугу років 30%, без врахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, підвищення окладу працівникам, які здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, доплати за науковий ступінь, у розрізі складових.
Тобто, позивач до заяви про перерахунок пенсії додала інформацію про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2018 року по посаді заступника начальника відділу прокуратури Харківської області, що відпрацював повний місяць.
З огляду на висновки суду, що в даному випадку моментом виникнення права на перерахунок пенсії є 13.12.2019 року, а перерахунок призначеної пенсії має проводиться з 01.01.2020 року, позивач мала додати до заяви про перерахунок пенсії інформацію про складові заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури за грудень 2019 року, тобто на момент виникнення права на перерахунок.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5 , Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.