11 березня 2020 р. Справа № 480/5438/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5438/19 за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач, Національна академія сухопутних військ) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь Національної академії сухопутних військ витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, у розмірі 338 998 грн. 92 коп.
Свої вимоги, з посиланням на ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок в військову службу», Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, мотивувала тим, що відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ у розмірі 338 998 грн. 92 коп., у зв'язку з достроковим розірванням контракту за рапортом відповідача, який у добровільному порядку до теперішнього часу не відшкодував вказані витрати, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 23.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/5438/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін 28.01.2020 о 11 год. 30 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 28.01.2020, у зв'язку з неявкою відповідача, відкладено розгляд справи на 10 год. 30 хв. 11.03.2020.
Відповідачу неодноразово надсилалася ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за адресою, зазначеною в паспортних даних відповідача (а.с.28), однак, поштові відправлення були повернуті до суду з відміткою пошти «інші причини адресат відсутній» (а.с.31,38).
В судове засідання сторони не з'явилися, від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника Національної академії сухопутних військ (а.с.40). У заяві також вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач, з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с.38), заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі не надсилав. Відзиву на позов від ОСОБА_1 до суду також не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, суд вбачає за необхідне здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, фіксування судового засідання у справі відповідно до вимог ч.13 ст.10 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Указу Президента України від 21.09.2015 №551/2015 «Питання Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного» Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного надано статус Національної та відповідно до Статуту є вищим навчальним закладом.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ від 20 серпня 2017 року №52-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 зараховано для потреб Збройних Сил України на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ (а.с.14).
З 28 серпня 2017 року молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, що підтверджується наказом начальника Національної академії сухопутних військ від 28 серпня 2017 року №217 (по стройовій частині) (а.с.15).
28 серпня 2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ та молодшим сержантом Зеленим Д.В. було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу (а.с.16), згідно з пунктом 1 якого відповідач зобов'язався, крім іншого, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення закладу.
09.10.2019 року курсант ОСОБА_2 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії сухопутних військ у зв'язку із небажанням продовжувати навчання (а.с.17). Крім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та зобов'язався їх відшкодувати.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ від 13 листопада 2019 року №97-КС (по особовому складу) із молодшим сержантом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано його з числа курсантів у зв'язку із розірванням контракту, звільнено з військової служби у запас (а.с.18).
Також наказом начальника Національної академії сухопутних військ від 14 листопада 2019 року №298 (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії сухопутних військ та всіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ за період з 28 серпня 2017 року по 14 листопада 2019 року в сумі 342 528,72 грн. (а.с.19).
Фактичні витрати, пов'язані з утриманням позивача в сумі 342 528,72 грн. також підтверджується копією довідки від 14.11.2019 №213 (а.с.20) та довідками-розрахунками (а.с.21-25).
14.11.2019 ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком №213 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії сухопутних військ у сумі 342 528,72 грн. (а.с.20), що підтверджується його підписом на вказаній довідці-розрахунку.
При цьому, як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи довідки Національної академії сухопутних військ від 16 грудня 2019 року №1413 відповідачем 25.11.2019 було добровільно частково відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням, у розмірі 3 529,10 грн. (а.с.27). Згідно вказаної довідки станом на 16.12.2019 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 338 998,92 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1995 №2232-XII (далі - Закон), відповідно до ч. 6 ст. 2 якого, зокрема, одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок), відповідно до п. 2 якого, витрати відшкодовуються, зокрема, Міноборони.
Відповідно до п.п.7, 8 даного Порядку у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису, в даному випадку Міноборони.
При цьому, пунктами 3,4 Порядку визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, відповідно до п.п.1.2, 2.3 якого зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання. У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки - розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, курсант ОСОБА_1 зобов'язаний був, серед іншого, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Отже, відповідач був обізнаний щодо свого обов'язку відшкодувати такі витрати.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач підготував та вручив відповідачу розрахунки витрат, які підлягають відшкодуванню в сумі 342 528,72 грн. (а.с.20). З даним розрахунком відповідач ознайомлений, що засвідчив власним підписом. Однак, у встановлений строк у повному обсязі суму боргу не сплатив. Станом на час звернення до суду з позовом належна до стягнення сума, з урахуванням часткової сплати відповідачем складає 338 998,92 грн.
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 338 998,92 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми витрат на момент розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, буд.32, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 338 998 (триста тридцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 92 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець