Рішення від 10.03.2020 по справі 460/630/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Рівне №460/630/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 47648,71 грн, які були виплачені у вересні 2019 року;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з липня 2012 року по вересень 2019 року на суму пенсії 47648,71 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що виплативши у вересні 2019 року на виконання рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 27.07.2012 пенсійні виплати у сумі 47648,71 грн, відповідачем у такий спосіб порушено строк виплати пенсії позивача, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Покликаючись до положень частини другої статі 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими нараховані суми пенсії не отримані з вини органів Пенсійного фонду виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, позивач стверджує про безпідставність ненарахування та невиплати відповідачем сум компенсації за затримку виплати пенсії у відповідь на її звернення у грудні 2019 року.

Ухвалою суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позову не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.31-33) зазначаючи про пропущення позивачем строку звернення до суду за відсутністю поважних причин, з огляду на обізнаність позивача щодо рішення суду, та відсутністю вини Фонду, що є підставою для залишення позову без розгляду. Також зазначає, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки виплата нарахованих сум з пенсійних виплат по рішеннях суду здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. По суті позовних вимог зазначає, що виплата відповідних коштів за рішенням суду наразі носить разовий характер, відтак не підпадає під дію норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати», при цьому зазначаючи про невірний обрахунок сум компенсації, проведений позивачем. Окрім того стверджує, що компенсація за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності, яка встановлюється за порушення зобов'язання, та не може застосовуватися у сфері пенсійного законодавства. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалами від 10.03.2020 суд відмовив у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про заміну неналежного відповідача та про зупинення провадження у справі.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні у судовому процесі, встановивши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 17.06.2004 Рівненською обласною державною адміністрацією (а.с. 6).

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 27.07.2012 у справі № 1718/2-а-234/11, яка набрала законної сили 02.10.2012, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 та виплатити її, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 серпня 2010 року з урахуванням виплачених сум, але не довше строку встановлення інвалідності ОСОБА_1 відповідної групи; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров'ю, та виплатити її, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 серпня 2010 року з урахуванням виплачених сум, але не довше строку встановлення інвалідності ОСОБА_1 відповідної групи.

На виконання зазначеного рішення суду органом Пенсійного фонду винесено розпорядження за № 145430 від 08.01.2013 (а.с.34-35) та у січні 2013 року проведено перерахунок пенсії позивача за період з серпня 2010 року по січень 2013 року шляхом нарахування коштів в сумі 47648,71 грн згідно з протоколом від 15.01.2013 (а.с.36-37).

Нарахована сума пенсійної виплати у розмірі 47648,71 грн перерахована на банківський картковий рахунок позивача 27.09.2019, що підтверджується випискою по картковому рахунку за період 01.09.2019-10.12.2019 (а.с.13) та листом Державної казначейської служби України від 21.02.2020 № 5-10-06/3714 в матеріалах справи та доданою копією платіжного доручення від 26.09.2019 № 473760 (а.с.27,29-30).

12.12.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з липня 2012 року по вересень 2019 року (а.с.9).

Листом від 17.01.2020 за вих. № К-5761/07.1-59 відповідач повідомив, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати». Крім того зазначив, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, виплата коштів, нарахованих на виконання судових рішень, проводиться Державною казначейською службою України. Оскільки нарахування та виплата сум пенсії за рішенням суду проведені без порушення умов та термінів виплати, визначених статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частиною другою 2 статті 72 та статтею 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою», підстав для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу в зв'язку з порушенням термінів їх виплати немає (а.с.11).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV; в редакції станом на 02.10.2012 - дату набрання законної сили судовим рішення у справі № 1718/2-а-234/11) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що пенсія є доходом громадянина, яка не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду, а основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Враховуючи викладене доводи відповідача, що виплата коштів на виконання рішення суду носить разовий характер, тому не підпадає під дію положень Закону № 2050-ІІІ, є безпідставними, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення саме строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду.

Строки виплати пенсії встановлені статтею 47 Закону №1058-IV, частиною першою якої визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відтак, перерахована відповідачем на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, пенсія повинна була бути виплачена ОСОБА_1 не пізніше 25 числа місяця, на який органом Пенсійного фонду здійснено нарахування.

Розпорядженням УПФУ в Сарненському районі № 145430 від 08.01.2013 позивачу було здійснено перерахунок пенсії та нараховано 47648,71 грн (а.с.34-35).

Протоколом від 15.01.2013 було здійснено індивідуальний перерахунок та встановлено до виплати 47648,71 грн (а.с.36-37).

Проте, виплата позивачу вищевказаної суми пенсії була здійснена лише у вересні 2019 року, що сторонами не заперечувалось, тим самим пенсійним органом допущено порушення встановленого строку виплати пенсії. Таким чином, несвоєчасна виплата відповідних сум відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

З огляду на те, що вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ, а відтак у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період, тому виплата вчасно не виплаченої пенсії проводиться з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів.

Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 24.01.2019 у справі № 159/1615/17 (адміністративне провадження № К/9901/22965/18) та від 15.04.2019 у справі № 727/7818/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45555/18).

Щодо тверджень відповідача про те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України «Про гарантії держави з виконання судових рішень» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» від 03.09.2014 № 440, якими передбачено інший механізм відшкодування Державною казначейською службою України коштів за рішенням суду, суд зауважує, що спір у цій справі стосується нарахування компенсації на суму нарахованої, а не несвоєчасно виплаченої пенсії, відтак, спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів.

Враховуючи викладене, розрахунок сум виплат, які мають бути здійснені позивачу, в тому числі і як компенсація втрати частини грошових доходів, є виключною компетенцією відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за судовим рішенням, та відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 27.07.2012 у справі № 1718/2-а-234/11 у січні 2013 року на суму 47648,71 грн, і виплаченої у вересні 2019 року.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, то за висновком суду в ухвалі з питання зупинення провадження у справі від 10.03.2020 позивачем не допущено порушення строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування, не надав суду належних та допустимих доказів правомірності його дій у спірних правовідносинах. Натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 139 КАС України підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 47648,71 грн за постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 27.07.2012 у справі № 1718/2-а-234/11.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 27.07.2012 у справі № 1718/2-а-234/11 у січні 2013 року в сумі 47648,71 грн і виплаченої 27.09.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 березня 2020 року.

Суддя Нор У.М.

Попередній документ
88140772
Наступний документ
88140774
Інформація про рішення:
№ рішення: 88140773
№ справи: 460/630/20
Дата рішення: 10.03.2020
Дата публікації: 13.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.04.2020)
Дата надходження: 23.04.2020
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій