05 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4660/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.
представника відповідача - Шимки М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
28 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2019 №Ф113393-50У та зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення інформації про борг на суму 13177,08 та інформації про нараховані на цей борг штраф та пеню (з урахуванням заяви збільшення позовних вимог від 24.12.2019).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обґрунтування протиправності оскаржуваної вимоги позивач зазначив, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності. Так як позивач є найманим працівником АТ "НПАО" ВНДІ "Компресормаш" тобто працює за трудовим договором на посаді консультанта, отримує заробітну плату із якої відраховується єдиний внесок, а тому контролюючий орган безпідставно склав вимогу про сплату боргу від 13 червня 2019 року №Ф113393-50У.
17 грудня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Полтавській області у якому відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що у позивача наявний обов'язок по сплаті єдиного внеску, як у самозайнятої особи - адвоката.
24 грудня 2019 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог у якій ОСОБА_1 , зокрема, просив зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 13177,08 грн та інформації про нараховані на цей борг штраф та пеню.
Позивач у судове засідання не з'явився надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
02 січня 2020 року до суду надійшов відзив ГУ ДФС у Полтавській області на заяву про збільшення позовних вимог у якій відповідач вказував на те, що коригування даних ІКП проводиться лише на підставі перевірки. Стверджував, що спірна вимога сформована автоматично на центральному рівні внаслідок не сплати позивачем єдиного соціального внеску.
Ухвалою від 21 січня 2020 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління ДПС У Полтавській області та продовжено строк підготовчого судового засіданні на 30 днів.
29 січня 2020 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на заяву про збільшення позовних вимогу у якому відповідач посилався на обставини аналогічні тим, що викладені у відзиві ГУ ДФС у Полтавській області від 02 січня 2020 року.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що починаючи з 23.07.2014 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з СУПБ "Укртехносинтез", з 27.06.20218 по 14.11.2018 перебував у трудових відносинах з концерном "Нікмас", а з 15.11.2018 перебуває у трудових відносинах з АТ "НПАО" ВНДІ "Компресормаш".
Згідно Довідки про суми нарахованої заробітної плати виданої концерном "Нікмас" ОСОБА_1 за період червня - жовтень 2018 року нараховувалася заробітна плата.
Згідно Довідки про суми нарахованої заробітної плати виданої концерном "Нікмас" від 27.11.2019 №КОН00000065 ОСОБА_1 за період червень - листопад 2018 року нараховувалася заробітна плата.
Згідно Довідки про суми нарахованої заробітної плати виданої ПАТ "Найково-виробничого акціонерного товариства "ВНДІкомпресормаш" №ВКМ00000121 від 27.11.2019 ОСОБА_1 за період листопад 2018 року по липень 2019 року нараховувалася заробітна плата.
Згідно довідки СУПБ "Укртехносинтез" від 26.11.2019 №УТС00000035 ОСОБА_1 за липень - жовтень 2019 року нараховувалася заробітна плата.
На підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 11 липня 2017 року №9 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ№1771.
13 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області складено вимогу №Ф-113393-50, якою зобов'язано ОСОБА_1 сплатити заборгованість з єдиного внеску в розмірі 7688,72 грн.
ГУ ДПС у Полтавській області листом від 20.11.2019 №ФОП/С/1675/16-31-10-03-14 повідомило ОСОБА_1 , що станом на 18.11.2019 він має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 13177,08 грн.
Позивач не погоджуючись із вказаною вимогою звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Згідно із підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ, згідно частин другої та третьої статті 9 даного Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно пункту 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно пункту 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до платників єдиного внеску.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнята особа та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно положень статті 13 вказаного вище Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 23.07.2014 перебуває у трудових відносинах із концерном "Нікмас", СУПБ "Укртенхосинтез" та АТ "НПАО" ВНДІ "Компресормаш" де на цей час обіймає посаду консультанта.
Таким чином, на цей час позивач перебуває у трудових відносин з АТ "НПАО" ВНДІ "Компресормаш".
Згідно Довідок про доходи виданих концерном "Нікмас", СУПБ "Укртенхосинтез" та АТ "НПАО" ВНДІ "Компресормаш" за період червня 2018 року - жовтень 2019 року позивачу нараховувалася заробітна плата з якої вираховувалися обов'язкові платежі.
При цьому, представником відповідача до суду не надано будь - яких пояснень або належних та допустимих доказів того, що позивач здійснює незалежну професійну діяльність, як самозайнята особа та отримує дохід від такої діяльності.
Враховуючи те, що позивач, як самозайнята особа (адвокат) не працює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, тому визначена в оскаржуваній вимозі Головного управління ДФС у Полтавській області сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності сформованої ним вимоги вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2019 №Ф-113393-50У на суму 7668,72 грн зі сплати єдиного внеску, а тому позовні вимоги в частині визнання її протиправною та скасування підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку позовній вимозі про зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 13177,08 грн та інформації про нарахування на цей борг штрафу та пені, суд виходить з наступного.
Згідно з підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
У статті 1 цього Закону України "Про інформацію" інформацією визнано будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
В силу вимог пункту 63.12 статті 63 Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
й Таким чином, відомості, внесені податковим органом до баз даних, є публічною інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.
Наведене виключає наявність в інформаційних базах даних податкового органу інформації про податкові зобов'язання платника податків у тому числі і по сплаті єдиного внеску без наявності у особи обов'язку щодо його сплати.
Враховуючи встановлення судом відсутності у ОСОБА_1 обов'язку по сплаті єдиного внеску та беручи до уваги ту обставину, що вимоги про сплату боргу виносяться податковим органом на підставі інформації наявної в інтегрованих картках платника податку, у якій наявна інформація про заборгованість в сумі 13177,08 грн, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині зобов'язання ГУ ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 13177,08 грн та інформації про нарахування на цей борг штрафу та пені.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю належить відмовити.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 13.06.2019 №Ф113393-50У.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення інформації про борг на суму 13177,08 грн та інформації про нараховані на цей борг штраф та пеню.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 березня 2020 року.
Суддя С.С. Бойко