про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/1236/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови,
04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) , в якій просив:
- визнати бездіяльність відповідача у ненаданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 25.10.2019 протиправною;
- зобов'язати скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 липня 2011 року у виконавчому провадженні № 26143557.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Суд зауважує, що частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 липня 2011 року.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідна позовна заява подана після закінчення встановленого десятиденного строку, однак позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, як не подано і будь-яких доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом другим частини третьої статті 6 того ж Закону України передбачено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривень.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені дві немайнові взаємопов'язані позовні вимоги: перша - щодо визнатиння бездіяльність відповідача у ненаданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 25.10.2019 протиправною, друга - щодо зобов'язання скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Отже, за таких обставин ставка судового збору за подання вказаного позову складає 1681 грн 60 коп. (840,80 грн + 840,80 грн), як за дві немайнові вимоги.
Позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору - квитанція № 0.0.1630285577.1 від 25.02.2020 року лише на суму 840,80 грн.
З огляду на викладене, суд зазначає, що судовий збір сплачений не у повному обсязі.
Згідно зі статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Позивачем не додані до позовної заяви докази його адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч наведеним положенням Кодексу у позовній заяві Кобченком М.Ю. не зазначено відносно позивача номера засобів зв'язку, а також відносно відповідача не вказані ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- оригіналу документа про сплату судового збору у повному обсязі (за реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA518999980313141206084016002; призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), або доказу на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- доказів адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача (копія паспорта);
- зазначення в адміністративному позові номерів засобів зв'язку позивача, а також зазначення відносно відповідача ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.С. Шевяков