про повернення позовної заяви
12 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/891/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали адміністративного позову Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
18 лютого 2020 року позивач Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про стягнення виконавчого збору від 22.01.2016 по виконавчому провадженню №49746901.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження. Роз'яснено позивачу, що у разі, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали суду від 24 лютого 2020 року позивач отримав 28 лютого 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
10 березня 2020 року позивачем подано до суду заяву вих. №01-18/47-8 від 10 березня 2020 року, до якої додано заяву від 10 березня 2020 року про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з додатками.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався 12.02.2020, коли ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №57224607 по виконанню постанови про стягнення виконавчого збору від 22.01.2016, у зв'язку з виконанням ВП №49746901, що підтверджується розпискою про ознайомлення з матеріалами справи від 12.02.2020, тому позивач вважає, що строк на оскарження рішення державного виконавця підлягає поновленню, посилаючись на те, що дізнався про прийняте рішення 12.02.2020.
Вирішуючи заяву позивача від 10 березня 2020 року про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі “Перетяка та Шереметьев проти України” (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано Верховним Судом складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.
Позивач оскаржує постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про стягнення виконавчого збору від 22 січня 2016 року ВП №49746901.
Оскаржувану постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про стягнення виконавчого збору від 22.01.2016 ВП №49746901 позивач отримав 01 лютого 2016 року (вх. №212), що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції на примірнику постанови, копія якої додана позивачем до позовної заяви, тому суд критично оцінює доводи позивача про те, що позивач дізнався про оспарюване рішення 12.02.2020.
З даним позовом позивач звернувся до суду 18 лютого 2020 року, тобто більше ніж через чотири роки з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.
Таким чином, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що станом на дату отримання позивачем оскаржуваної постанови 01 лютого 2016 року особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби були встановлені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на 01.02.2016), яка містила аналогічну норму щодо строку, у який позовна заява могла бути подана до суду: позовну заяву може бути подано до суду десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України), тобто вимоги закону щодо строку звернення до суду з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби залишилися незмінними.
Таким чином, підстави, вказані позивачем у заяві, які зводяться до того, що позивач дізнався про оскаржуване рішення 12.02.2020, не відповідають фактичним обставинам справи та є неповажними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки не є обставинами об'єктивного і непереборного характеру.
Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не наведено обставин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які могли б бути визнані судом поважними, зокрема, обставин об'єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав або законних інтересів, та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску десятиденного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві від 10 березня 2020 року про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що ухвалою суду від 24 лютого 2020 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, зокрема, зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження, зважаючи на те, що судом визнано неповажними підстави, вказані позивачем у другій заяві від 10 березня 2020 року про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві на підставі частини 2 статті 123 та пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві від 10 березня 2020 року про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачеві.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич