10 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/229/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якій 14.02.2020 прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.
28.02.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, у якій заявник просила роз'яснити рішення суду, а саме зазначає, що:
- у зв'язку зі зміною кількості утриманців, пенсійний фонд відмовив у нарахуванні пенсії дитині 18.10.2019 і керуючись якою законодавчою базою, вимагав від дитини 9 місяців, довідку про утримання. Якщо Закон №1058 встановлено, що: 1. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разу смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених в частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія, у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Пасинок та падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків (частина 5 статті 36 Закону №1058). Згідно з пунктом 2.2. Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в пунктах 2,3 пункту 2.1 цього розділу, а саме: 9) документи про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
- відповідно до статті 39 Закону №1058, на вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Вказала, що вимагала (9 місяців) нарахувати дитині її законну пенсію, а не виділити частку. Зазначила, що отримує одну спільну пенсію на обох дітей, на один і той же рахунок на її прізвище, у зв'язку з чим просить пояснити про яке виділення частки йде мова і про які окремі рахунки йдеться. Всі необхідні документи були подані ще 18.03.2019. Пенсійний фонду незаконними вимогами затягував час, а тому таких діях пенсійного фонду заявник вбачає службове недбальство та шахрайство.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви /частина третя статті 254 КАС України/.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати або високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
У пункті 19 постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
З огляду на зазначені положення Кодексу, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення може бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Судом встановлено, що рішенням від 14.02.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У рішенні зазначені мотиви, з яких суд дійшов до відповідних висновків, і норми закону, якими керувався суд, приймаючи його.
Зі змісту мотивувальної та резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №440/229/20 судом встановлено, що суть тексту судового рішення ясна та не двозначна, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України «Зміст рішення» та містить усі необхідні складові та реквізити.
Підстав для роз'яснення вказаного судового рішення суд не вбачає, оскільки воно є чітким та зрозумілим, відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 слід відмовити.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що статтею 293 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Суддя К.І. Клочко