Справа № 420/2064/20
12 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., розглянувши заяву ТОВ «ІНТЕР НАФТА» про забезпечення позову ТОВ «ІНТЕР НАФТА» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 05.12.2019 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ІНТЕР НАФТА» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 05.12.2019 року.
В позовній заяві ТОВ «ІНТЕР НАФТА» просить суд: визнати протиправними дії щодо прийняття акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.11.2019 року за № ОД1195/1577/НП про недопущення посадових осіб ГУ Держпраці в Одеській області; визнати протиправним та скасувати постанову ГУ Держпраці в Одеській області від 05.12.2019 року за № ОД1195/1577/НП/СПТД-ФС.
Одночасно з позовною заявою ТОВ «ІНТЕР НАФТА» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: винести ухвалу про зупинення стягнення у виконавчому провадженні у Саратському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , а саме ВП № 61019712 на період розгляду даної справи в судовому порядку; зняти арешт з банківських рахунків товариства та надати можливість своєчасно виконувати свої зобов'язання зі сплати податків та зборів.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ТОВ «ІНТЕР НАФТА» вказує, що на даний час по виконанню вказаної постанови триває виконавче провадження у Саратському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме ВП № 61019712 у загальній сумі - 417300 грн. На сьогодні у ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» немає можливості сплачувати свої поточні податкові зобов'язання, із за арешту рахунків вже виникла заборгованість зі сплати податків і зборів. Такі дії призведуть до подальших несвоєчасних надходжень до відповідних бюджетів та нарахуванню додаткових штрафних фінансових санкцій, що можливо призведе до фінансового краху Товариства. В зв'язку із тим, що виконавче провадження у Саратському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме ВП № 61019712 у загальній сумі - 417300 грн. на сьогоднішній день тривають дії, а їх виконання істотно заподіє шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі та з метою недопущення таких порушень позивач вважає, що необхідно застосувати заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.
Однак, заявник не навів та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Крім того, у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб.
Також, в наданих матеріалах відсутні очевидні ознаки протиправності спірних дій та постанови.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви ТОВ «ІНТЕР НАФТА» про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ІНТЕР НАФТА» про забезпечення позову ТОВ «ІНТЕР НАФТА» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 05.12.2019 року.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко