Справа № 420/27/20
12 березня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника позивача про розгляд справи №420/27/20 в порядку загального позовного провадження,
До Одеського окружного адміністративного суду 02.01.2020 року надійшов адміністративний позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести самовільно реконструйоване приміщення офіс-магазину АДРЕСА_1 в первинний стан, шляхом: відновлення залізобетонного перекриття між першим поверхом та підвалом; прорізу в несучій стіні між приміщеннями №10 та №14 (згідно технічного паспорту від 20.02.2007 року №59неж-84-537).
Вказана позовна заява надіслана позивачем до суду засобами поштового зв'язку 27.12.2019 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії -.
27.01.2020 року (вх. №3813/20) від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позову разом із копією постанови УДАБК ОМР від 30.07.2019 року №383/19, доказів надсилання на адресу відповідача копії адміністративного позову з додатками.
Ухвалою суду від 03.02.2020 року судом продовжено позивачу строк на усунення недоліків позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
14.02.2020 року (вх. №6675/20) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із платіжним дорученням №25 від 07.02.2020 року про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою від 19.02.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі та відкрити провадження в адміністративній справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
04.03.2020 року (вх. №9971/20) від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суспільний інтерес до справи, кількість учасників, представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради просить суд розглядати справу №420/27/20 в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Таким чином, справи щодо звернення суб'єктів владних повноважень з вимогами про приведення самовільно реконструйоване приміщення в первинний стан, не відносяться до жодної з категорії справ, які згідно ч.4 ст.12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Представником позивача не наведено обґрунтування, в чому полягає складність даної справи, внаслідок чого є необхідність її подальшого розгляду за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/27/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у позові, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Суд зазначає, що повний, всебічний та об'єктивний розгляд даної справи можливий без призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведення підготовчого засідання.
Таким чином суд вважає за доцільне у задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи №420/27/20 за правилами загального позовного провадження відмовити.
Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд
В задоволенні клопотання позивача про розгляд справи №420/27/20 в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Корой