про залишення позовної заяви без розгляду
справа№1.380.2019.006237
11 березня 2020 року
зал судових засідань № 10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Ходань Н.С.,
за участю:
представника позивача Мельника М.А.,
представника відповідачів Гавриляка Р.А.
розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Городоцька, буд.355, офіс 358) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл.8), Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №811995/40110917 від 22.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100010 від 23.10.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №890829/40110917 від 22.082018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100032 від 31.10.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №937996/40110917 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100052 від 31.10.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №888165/40110917 від 20.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100053 від 31.10.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №888158/40110917 від 20.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100058 від 31.10.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №427201/40110917 від 15.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100071 від 31.10.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №938010/40110917 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100100 від 31.10.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №896810/40110917 від 28.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100128 від 31.10.2017;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100010 від 23.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100032 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100052 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100053 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100058 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100071 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100100 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» податкову накладну №3100128 від 31.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням від 27.01.2020 вх.№4396, в якому просить суд залишити без розгляду позовну заяву ТзОВ «Авіон+» у зв'язку з тим, що це Товариство пропустило шестимісячний строк звернення до суду всупереч ст.122 КАС України.
Представник позивача надав до суду письмові заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначив, що скорочений строк звернення до суду у випадку оскарження рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, застосовується лише тоді, коли платник податків оскаржував таке рішення в адміністративному порядку.
Представник позивача у підготовчому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримав вказане клопотання, просив задовольнити це клопотання та залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст. 56 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Дія ст. 56 П України поширюється також на рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням особливостей, зазначених у п. 56.23 ст. 56 ПК України.
Звертаючись до суду із запереченням на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, представник позивача покликався на те, що платник податків може оскаржити до суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який строк, з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Покликання позивача на ст. 102 Податкового кодексу України як на норму права, яка встановлює інші строки звернення до суду, суд вважає необґрунтованими.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: 102.2.1 податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; 102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Отже, зазначена норма права безпосередньо не визначає строк звернення платника податку до суду з позовом щодо оскарження рішення контролюючого органу.
Водночас п. 56.18 ст. 56 ПК України вказує на можливість оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу у строк, передбачений ст. 102 ПК України - 1095 днів.
Відповідно до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Як вже було зазначено, ст. 56 ПК України регулює правовідносини щодо оскарження рішень контролюючого органу, у тому числі рішень про відмову в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування 1095-ти денного строку звернення до суду у разі оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, суд враховує, що в абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України міститься посилання не лише на податкові повідомлення-рішення, а й на інші рішення контролюючого органу.
Проаналізувавши абз. 1 п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 ПК України суд дійшов таких висновків: 1) у абз. 1 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України закріплене загальне право платника податку оскаржувати в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення; 2) зазначене право може бути реалізоване платником податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, лише щодо тих рішень контролюючого органу, які впливають на розмір грошових зобов'язань такого платника податків; 3) інші рішення, які безпосередньо не впливають на розмір грошових зобов'язань платника податків, можуть бути оскаржені до суду у межах строку, визначеного процесуальним законом, у даному випадку - Кодексом адміністративного судочинства України.
Спір у цій справі стосується, зокрема, оскарження рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які були прийняті відповідачем 22.06.2018, 22.08.2018, 02.10.2018, 20.08.2018, 15.12.2017, 02.10.2018, 28.08.2018.
Як видно з матеріалів справи, цей адміністративний позов був поданий до суду 25.11.2019.
Оскаржувані у цій справі рішення відповідача є саме такими, що не впливають на розмір грошових зобов'язань платника податків, відтак можуть бути оскаржені до суду впродовж шестимісячного строку, встановленого, ст.122 КАС України.
Таким чином, огляду на викладене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду був пропущений позивачем.
Водночас заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем подано не було, а у запереченні на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не зазначено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Згідно з ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3-4 ст. 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню, а позовна заява - залишенню без розгляду відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.
Суд додатково зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справах Стаббігс та ін. проти Великобританії від 22.10.1996 року, Девеер проти Бельгії від 27.02.1980).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням). Тому, на користь позивача необхідно повернути сплачений судовий збір в сумі 30736,00грн. відповідно до платіжного доручення №26395 від 22.11.2019 з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 123, ст.240, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Городоцька, буд.355, офіс 358, ЄДРПОУ 40110917) сплачений судовий збір в сумі судовий збір в сумі 30736 (тридцять тисяч сімсот тридцять шість) 00грн. відповідно до платіжного доручення №26395 від 22.11.2019.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 12.03.2020.
Суддя Лунь З.І.