про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2020 року м. Київ № 320/1929/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускний пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач - громадянин ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Окремого КПП “Київ” Державної прикордонної служби України від 11.08.2018 про відмову в перетинанні державного кордону України.
За результатом дослідження поданої позовної заяви в межах ст.171 КАСУ, суд дійшов висновку про її невідповідність положенням ст.ст.160, 161 КАСУ у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: подання позовної заяви із зазначенням у ній: РНОКПП позивача; обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені, зокрема, але не виключно обставини реєстрації позивача за адресою м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, 76, оф.1 з представленням суду доказу його реєстрації за вказаною адресою; підстав та часу прибуття на територію України та цілі приїзду та перебування з представленням суду відповідних доказів; строку перебування в Україні та місцезнаходження у цей період; розміру коштів, якими забезпечувалось перебування та докази їх наявності у відповідних установах з наданням документів, якими підтверджено розмір заявленої суми станом на 11.08.2018; виписки з платіжної картки міжнародних платіжних систем або особового банківського рахунка заявника, що підтверджує наявну суму коштів станом на 11.08.2018; представлення документу, що підтверджує бронювання або оплату житла та харчування в Україні з 11.08.2018; копії договору на туристичне обслуговування (ваучер); гарантійного листа приймаючої сторони, яка запросила позивача та доказ взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат, пов'язаних з перебуванням позивача як іноземця на території України та виїздом за її межі; проїзного квитка для повернення до країни громадянської належності або країни постійного проживання, або до третьої країни з фіксованою датою; довідки про реєстрацію позивача за вказаною у позовній заяві адресою та адресою, зазначеною у паспорті громадянина Туреччини; довідку органу міграційної служби про відсутність (наявність) судимості у позивача; довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що позивач, який на момент подачі позовної заяви перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством; зазначення місцезнаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивача із розкриттям змісту порушених прав.
Крім того, суду необхідно подати копію оспорюваного рішення у придатному для читання вигляді та посвідчення копій документів долучених до справи позивачем, а не імітацією його підпису іншою особою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Заявником до позову додано заяву про поновлення строку на оскарження рішення відповідача від 11.08.2018. У якості причини пропуску, встановленого ч.2 ст. 122 КАСУ шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, зазначено неперебування позивача на території України з часу винесення відповідачем рішення про відмову у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну.
Проте, суд не визнає таку причину пропуску строку поважною, з огляду на наступне:
статтею 5 КАСУ закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Відповідно до ч.2 ст. 160 КАСУ позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах позивача.
З копії довіреності, доданої до позовної заяви вбачається, що позивач має чотирьох представників на території України, яким надано право подавати позови до суду.
Крім того, право звернення до суду могло бути реалізоване позивачем шляхом надіслання адміністративного позову засобами поштового зв'язку чи електронною поштою на електронну адресу суду, тому числі за місцем фактичного перебування у м. Одесі.
До 01.01.2020 діловодство в адміністративних судах здійснювалось відповідно до положень Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 174, якою унормовано порядок реєстрації поштової кореспонденції, документів, надісланих електронною поштою, у тому числі й позовних заяв.
Тобто, законодавством України передбачені різні способи подання адміністративного позову особою, яка не перебуває на території України, задля ефективного захисту порушеного права.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен був дізнатись”, що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний Закон не дає визначення терміну “поважні причини”. Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.
Таким чином, позивачу слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати пояснення та докази на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали заявникові своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАСУ, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За умовами п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші копії документа.
В свою чергу, додані до позовної заяви копії документів засвідчені не у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації".
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.