10 березня 2020 року (о 14 год. 40 хв.) Справа № 280/1272/19 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
25.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (далі - позивач або ТОВ «Вільнянський молокозавод») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001281402, №0001291402, № 0001301402 від 30.01.2019.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» до Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 №№ 0001281402, 0001291402, 0001301402, які прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Представником позивача до закінчення судових дебатів надано заяву (від 24.06.2020 №25791) про намір стягнення витрат на правничу допомогу.
19.02.2020 представником позивача подано до суду заяву (вх. №7953) про стягнення судових витрат, в якій просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 66 000грн.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частини другої вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Для розгляду питання щодо винесення додаткового судового рішення, судом призначено судове засідання на 27.02.2020.
Розгляд заяви був відкладений за клопотанням представника відповідача на 10.03.2020.
Учасники справи 10.03.2020 надали суду клопотання (вх. №11244 від 10.03.2020) про розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Представник відповідача також 10.03.2020 надав суду пояснення (вх. №11243 від 10.03.2020), у яких зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача витрати, не пов'язані із розглядом справи та які надані до початку розгляду справи. Також зазначає, що акти виконаних робіт не відповідають вимогам законодавства, не містять конкретизацію наданих послуг, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів. Також зазначає, що залучення представника є правом сторони, а не обов'язком. Також вказує на не співмірність витрат зі складністю справи та наданими послугами. Представник відповідача вважає, що позивач штучно завищив витрати. Представник відповідача вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, свідомо завищує судові витрати, у зв'язку із чим клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 143 КАС України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Представник позивача на підтвердження розміру витрат ТОВ «Вільнянський молокозавод» на правничу допомогу надав копії таких документів:
договір про надання правової допомоги від 28.02.2019 №А019-ЗП, укладеного між АО «Право Гарант» та ТОВ «Вільнянський молокозавод» (а.с.56, т. 1). Предметом такого договору є надання правової допомоги з оскарження результатів Акту документальної планової виїзної перевірки від 11.12.2018 №764/08-01-14-02/38993915; ознайомлення з матеріалами перевірки, розроблення стратегії по справі; ознайомлення з первинними бухгалтерськими документами; підготовка позовної заяви; підготовка відповіді на відзив; представництво в суді першої інстанції; підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу; представництво в суді апеляційної інстанції. У договорі визначено гонорар адвоката: 1500грн. за одну годину, 3000 грн. за один судодень;
копії рахунків № А019-ЗП/018 від 01 березня 2019 року, № А019-ЗП/019 від 05 березня 2019 року, № А019-ЗП/020 від 11 березня 2019 року, № А019-ЗП/034 від 22 квітня 2019 року, № А019-ЗП/039 від 24 квітня 2019 року, № А019-ЗП/073 від 24 червня 2019 року, № А019-ЗП/102 від 22 липня 2019 року, № А019-ЗП/115 від 23 липня 2019 року, № А019-ЗП/215 від 16 грудня 2019 року, № А019-ЗП/005 від 15 січня 2020 року, № А019- ЗП/031 від 18 лютого 2020 року, № А019-ЗП/026 від 01 квітня 2019 року на 12 аркушах.
копії актів прийому-передачі виконаних робіт № А019-ЗП/018 від 01 березня 2019 року, № А019-ЗП/019 від 05 березня 2019 року, № А019-ЗП/020 від 11 березня 2019 року, №А019-ЗП/034 від 22 квітня 2019 року, № А019-ЗП/039 від 24 квітня 2019 року, №А019-ЗП/073 від 24 червня 2019 року, № А019-ЗП/102 від 22 липня 2019 року, № А019- ЗП/115 від 23 липня 2019 року, № А019-ЗП/215 від 16 грудня 2019 року, № А019-ЗП/005 від 15 січня 2020 року, № А019-ЗП/031 від 18 лютого 2020 року, № А019-ЗП/026 від 01 квітня 2019 року на 12 аркушах.
оригінали платіжних доручень №1010 від 04 квітня 2019 року, №931 від 29 березня 2019 року, № 1291 від 26 квітня 2019 року, № 1478 від 16 травня 2019 року, № 1649 від 30 травня 2019 року, № 2374 від 31 липня 2019 року, № 2636 від 30 серпня 2019 року, № 3931 від 26 грудня 2019 року, № 258 від 31 січня 2020 року, № 476 від 18 лютого 2020 року на 10 аркушах.
Судом із наданих до заяви доказів встановлено, що адвокатами, які перебувають у трудових відносинах з Адвокатським об'єднанням «Право Гарант» Загрія Р.О. та ОСОБА_1 В ОСОБА_2 , надано TOB «Вільнянський молокозавод» правову допомогу за вищевказаним договором, а TOB «Вільнянський молокозавод» її прийнято:
- ознайомлення з матеріалами перевірки № 764/08-01-14-02/38993915 від 11.12.2018 року -1,0 година - 1500 грн., розроблення стратегії по справі - 1,0 година - 1500 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок № АО 19-ЗП/018 від 01 березня 2019 року на загальну суму 3 000грн. 01 березня 2019 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт № А019-ЗП/018 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, згідно з яким АО «Право Гарант» надано Клієнту правничу допомогу, а Клієнтом її прийнято без претензій, якість наданої правової допомоги повністю відповідає вимогам Клієнта, із обсягами він повністю погоджується. 04 квітня 2019 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 3 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1010.
- ознайомлення з первинними бухгалтерськими документами для оскарження результатів перевірки № 764/08-01-14-02/38993915 від 11.12.2018 року - 4,0 години по 1500 грн., всього 6 000 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок №А019-ЗП/019 від 05 березня 2019 року на загальну суму 6000 грн. з ПДВ. 01 березня 2019 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт № А019-ЗП/018 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги. 04 квітня 2019 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 6000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1010.
Проте, суд вважає вищезазначені послуги такими, що входять до підготовки позовної заяви, а відтак, суд не вбачає відстав для їх стягнення.
- підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001281402 від 30.01.2019, №0001291402 від 30.01.2019, №0001301402 від 30.01.2019 - 13,0 годин по 1500 грн. - всього 19 500 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок № А019-ЗП/020 від 11 березня 2019 року на загальну суму 19 500 грн. з ПДВ. 11 березня 2019 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт № А019-ЗП/020 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, 29 березня 2019 року та 04 квітня 2019 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 19500 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 931 та № 1010.
Надання послуг із підготовки позовної заяви підтверджується належними документами, позовна заява підписана представником позивача адвокатом Р.В.Зеленою. Обґрунтованих підстав щодо зменшення витрат у цій частині представник відповідача суду не надав.
- підготовка відповіді на відзив на позовну заяву у справі № 280/1272/19 - 3,0 години по 1500 грн. - всього 4500 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок №А019-ЗП/034 від 22 квітня 2019 року на загальну суму 4 500 грн. 22 квітня 2019 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт №А019-ЗП/034 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, 30 травня 2019 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 4 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1649.
Надання вказаної послуги є підтвердженим та оформлено відповідними документами. В той же час представником відповідача не надано суду належних обґрунтувань щодо зменшення витрат на правничу допомогу у цій частині.
- підготовка письмових пояснень у справі № 280/1272/19 за позовом TOB «Вільнянський молокозавод» до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001281402 від 30.01.2019, № 0001291402 від 30.01.2019, № 0001301402 від 30.01.2019 - 1500 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок № А019-ЗП/102 від 22 липня 2019 року на загальну суму 1500 грн. 22 липня 2019 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт № А019-ЗП/102 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, 30 серпня 2019 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 1500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2636.
З приводу надання вказаної послуги суд зазначає, що договір про надання правової допомоги від 28.02.2019 №А019-ЗП не передбачає надання таких послуг, як підготовка письмових пояснень у справі. Відтак, понесені витрати у цій частині стягненню не підлягають.
- участь 24.04.2019 у судовому засіданні у справі № 280/1272/19 - 3 000 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок № А019-ЗП/039 від 24 квітня 2019 року на загальну суму 3 000 грн. 24 квітня 2019 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт № А019-ЗП/039 прийому-передачі виконаних робіт, 30 травня 2019 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 3 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1649.
В той же час, підготовче засідання 24.04.2019 тривало з 14 год. 48 хв. по 15 год. 02 хв., відтак, суд вважає витрати у розмірі 3000 грн. неспівмірними із часом, витраченим представником на представництво у суді. З огляду на вказане, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача 500 грн. за участь у підготовчому засіданні 24.04.2020.
- участь у судових засіданнях 24.06.2019, 23.07.2019, 15.01.2020, за які представник позивача просить відшкодувати витрати у загальному розмірі 9000грн. Суд зазначає, що вказані засіданні проведені у письмовому провадженні, відтак суд не вбачає підстав для відшкодування витрат у цій частині.
- участь 16.12.2019 у судовому засіданні - 3000 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок № А019-ЗП/215 від 16 грудня 2019 року на загальну суму 3000 грн. 16 грудня 2019 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт № А019-ЗП/215 прийому-передачі виконаних робіт. 16 грудня 2019 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 3000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2347. Суд погоджується із позицією представника позивача щодо необхідності відшкодування вартості вказаної послуги з огляду на тривалість судового засідання. В той же час представник позивача заперечень щодо стягнення витрат у цій частині суду не надав.
- участь 18.02.2020 у судовому засіданні в Запорізькому окружному адміністративному суді у справі № 280/1272/19 - 000 грн. За фактом надання правової допомоги виставлено рахунок № А019-ЗП/031 від 18 лютого 2020 року на загальну суму 3000 грн. 18 лютого 2020 року між АО «Право Гарант» та TOB «Вільнянський молокозавод» підписано Акт № А019-ЗП/031 прийому-передачі виконаних робіт. 18 лютого 2020 року TOB «Вільнянський молокозавод» оплачено правову допомогу у розмірі 3000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 476.
Надання вказаної послуги є підтвердженим та оформлено відповідними документами. В той же час представником відповідача не надано суду належних обґрунтувань щодо зменшення витрат на правничу допомогу у цій частині. Відтак, з огляду на тривалість судового засідання 18.02.2020 суд вважає за необхідність стягнення понесених витрат на користь позивача.
Щодо посилань позивача на необхідність стягнення витрат у сумі 15000грн., понесених на підготовку позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001281402 від 30.01.2019, № 0001291402 від 30.01.2019, №0001301402 від 30.01.2019, то суд вважає стягнення цих витрат необґрунтованим, оскільки такі послуги не є предметом договору від 28.02.2019 №А019-ЗП.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В межах розгляду даної справи представником позивача було здійснено представництво та надано інші види правової допомоги (консультації, складання процесуальних документів тощо).
Відтак, отримання з електронної бази даних програмного забезпечення «Me.doc» первинної бухгалтерської документації за господарськими операціями по кожній податковій накладній та копіювання двох пакетів додатків до позову не може бути розцінено як надання правової допомоги, оскільки вказані дії не потребують спеціальних знань у сфері права.
Так, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд також приходить висновку, що враховуючи значних обсяг матеріалів справи, категорію справи та зміст позовної заяви і відповіді на відзив, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати правничу допомогу у розмірі 30500 грн.: підготовка позовної заяви (19500грн.), підготовка відповіді на відзив (4500грн.), участь у судових засіданнях 24.04.2019 (500грн.) та 16.12.2019, 18.02.2020 (всього 6000грн.).
У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Первинні документи щодо погодження з клієнтом переліку послуг правничої професійної допомоги не можуть вважатися достовірним та достатнім доказом факту прийняття їх (послуг) виконання таким клієнтом. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, доводи представника відповідача, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 30500 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі, - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65, код ЄДРПОУ 38993915) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30500,00 грн. (тридцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додаткове судове рішення у повному обсязі складено та підписано 10.03.2020.
Суддя Ю.В. Калашник