06 березня 2020 року Справа № 280/5652/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю “Техспецгруп” (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 103, кв. 32, код ЄДРПОУ 42345442)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)
до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю “Техспецгруп” звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 №1317013/42345442 від 28 жовтня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 29 травня 2019 року;
зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв'язку податкову накладну позивача №4 від 29 травня 2019 року за датою її фактичного подання.
Ухвалою судді Запорізького оружного адміністративного суду Батрак І.В. відкрито провадження у справі без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження, а перше судове засідання призначено на 23 грудня 2019 року.
На підставі розпорядження керівника апарату суду №59 від 30 січня 2020 року “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ” адміністративна справа №280/5652/19 призначена на повторний автоматизований розподіл у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_1 у зв'язку із хворобою, що передбачає триває знаходження у лікарняному закладі.
Справа №280/5652/19, автоматизованою системою документообігу суду 30 січня 2020 року передана на розгляд судді Татаринову Д.В.
Ухвалою Запорізького оружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року суддя Татаринова Д.В. прийняв справу №280/5652/19 до свого провадження, а справу призначено до розгляду на 25 лютого 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стосовно податкової накладної №4 від 29 травня 2019 року Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реального здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена надавалось у відповідності з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРДР, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117. Так, в поясненнях позивачем було чітко розписана специфіка діяльності, додані всі документи, що підтверджують факт і підстави для здійснення операцій з Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені Академіка О.Г.Івченка», по яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 29 травня 2019 року. Зауважує, що у спірному рішенні №1317013/42345442 від 18 жовтня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 29 травня 2019 року, ГУ ДПС у Запорізькій області вказано про ненадання копій документів, які складено з порушенням законодавства: «ненадання платником податків копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано - підкреслити), при цьому, орган ДПС не надає конкретизацію документів, складених з порушенням законодавства, що унеможливлює розуміння позивачем, які саме документи складені з порушенням і як це впливає на розблокування податкової накладної. Крім того, вказує, що у графі «додаткова інформація» орган ДПС зазначає складські документи (інвентаризаційні описи), разом із тим, вказані документи, а саме інвентаризаційний опис та обороти по рахунку 281, надавались відповідачеві при наданні пояснень та були залишені останнім без уваги, у самому рішення орган ДПС не зазначає, які ще складські документи (інвентаризаційні описи) їм потрібні для винесення рішення і чому їх не влаштовує надана підприємством інформація з цього приводу. Вважає також, що податковим органом порушено порядок «блокування» податкових накладних, оскільки органом ДПС при зупиненні реєстрації податкової накладної №4 від 29 травня 2019 року, у квитанції від 11 червня 2019 року, не зазначено конкретного критерію ризиковості платника податку та критерію ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Ураховуючи викладене, вважає,, що в порушення діючих норм податкового законодавства України ГУ ДПС у Запорізькій області протиправно не зареєстрована податкова накладна №4 від 29 травня 2019 року, вона є неправомірно заблокованою, що у свою чергу, негативно впливає та шкодить провадженню господарської діяльності підприємства, а тому просить скасувати рішення комісії відповідача 1 №1317013/42345442 від 28 жовтня 2019 року та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв'язку податкову накладну позивача №4 від 29 травня 2019 року за датою її фактичного подання.
Ухвалою судді від 25 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Перше судове засідання призначене на 23 грудня 2019 року. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідачі позов не визнали, 17 грудня 2019 року їх представниками надіслано до суду відзив (вх.№53352), у якому пояснюють, що реєстрація податкової накладної від 29 травня 2019 року № 4 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Вказують, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є ненадання платником податків складських документів (інвентаризаційних описів). Наголошують, що предметом розгляду комісії є пояснення та пакет документів, яким платник податків повинен спростовувати ризик порушення норм податкового законодавства, тобто довести відсутність можливих порушень норм пп. «а»/»б» п. 185.1 статті 185, підпункту «а»/»б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пункту 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та довести відсутність об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг відповідно до податкової накладної. На думку відповідачів, цілком зрозуміло, що комісія не має ані повноважень, ані об'єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника, така можливість є тільки у самого платника, який повинен самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі вказані вище аспекти та підстави складання конкретної податкової накладної: дату першої події, джерело походження товару, ланцюг та обставини придбання та інше, якими й спростовується певний ризик. Зрозуміло, що у кожному окремому випадку такий пакет документів має індивідуальні особливості та змінюється відповідно до обставин операції, про які контролюючий орган не може знати з об'єктивних підстав. Відповідно, наголошують, що у разі якщо такий ризик наданим пакетом документів та/або поясненнями не спростовано, комісія не має іншого законного рішення як відмовити у реєстрації податкової накладної. Враховуючи зазначене, вважають, що у Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому рішення є правомірним, у зв'язку із чим просять відмовити у задоволенні позову.
Так, на підставі частини 9 статті 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «Техспецгруп» (код ЄДРПОУ 42345442) є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 01 серпня 2018 року, основним видом економічної діяльності є Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Одним з видів діяльності є також «Неспеціалізована оптова торгівля» (КВЕД 46.90).
Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Для провадження діяльності позивачем орендоване складське приміщення за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Радгоспна, 9-А, площею 50 м кв. (договір оренди № 88 від 01 листопада 2018 року з ТОВ «КП «Запоріжелектормашоптторг», акт приймання-передачі від 01 листопада 2018 року, акт №ОУ-0075 від 31 травня 2019 року, рахунок-фактура №СФ-0075 від 23 квітня 2019 року, платіжне доручення №107 від 24 травня 2019 року містяться в матеріалах справи).
Крім того, підприємством укладено договір надання послуг №-03 від 01.04.2019 на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з ФОП ОСОБА_2 .
Транспортування товару здійснюється орендованим автотранспортом, за рахунок однієї зі сторін відповідно до укладених договорів купівлі-продажу, або постачання.
ТОВ «Техспецгруп» (Постачальник) та ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «ПРОГРЕС» імені академіка О. Г. Івченко (Покупець) укладено договір №0512-18/579 на поставку продукції від 05 травня 2018 року, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного Договору меблі. На кожну поставку продукції складається Специфікація, у якій вказується: номенклатура (асортимент, сортамент), одиниця виміру кількості продукції, ціна продукції, загальна кількість продукції, яка поставляється в конкретній партії.
На виконання умов Договору №0512-18/579 на поставку продукції від 05 грудня 2018 року сторонами підписано Специфікацію на суму 3 705,00 грн., у т.ч. ПДВ 617,50 грн.
У відповідності до рахунку №20 від 12 квітня 2019 року ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «ПРОГРЕС» імені академіка О. Г. Івченко перераховано на рахунок позивача 100% передоплату у сумі 3 705,00 грн. на закупівлю столу конструкторського, що підтверджується платіжним доручення №8097 від 29 травня 2019 року та відомістю по рахунку 361 за 29 травня 2019 року - 03 червня 2019 року.
Відвантаження товару у рахунок отриманої передплати, здійснювалось згідно з видатковою накладною №34 від 03 червня 2019 року, за довіреністю №73 від 03 червня 2019 року.
Транспортування товару відбувалось зі складу ТОВ «Техспецгруп» (Запорізька обл., с. Люцерна, вул. Радгоспна, 9-А) власним автомобільним транспортом ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «ПРОГРЕС» імені академіка О.Г.Івченка, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р34 від 03 червня 2019 року, Замовник (платник) транспорту ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «ПРОГРЕС» імені академіка О.Г.Івченка
Товар придбано у ТОВ «БІЛД СТОР ПЛЮС» (ІПН 409884604644) за видатковою накладною № 29 від 28 травня 2019 року. Транспортування відбувалось автомобільним транспортом через складське приміщення ТОВ «Техспецгруп» (Запорізька АДРЕСА_2 Радгоспна, 9-А) за рахунок постачальника автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 , Замовник (платник) - ТОВ «БІЛД СТОР ПЛЮС». Постачальником надані всі супровідні документи на вантаж: рахунок на оплату №29 від 18 травня 2019 року, ТТН №Р29 від 28 травня 2019 року, також своєчасно складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №29 від 28 травня 2019 року (рег.№9120207355), дата реєстрації 10 червня 2019 року. Розрахунки з постачальником за товар виконано в повному обсязі на підставі платіжного доручення №143 від 18 липня 2019 року. Перевантаження товару здійснено на складі ТОВ «Техспецгруп» власними силами працівників позивача. Продаж товару відбувався з товарних залишків, про що свідчать Інвентаризаційний опис №7 від 03 червня 2019 року та обороти рахунку №281 станом на 28 травня 2019 року - 03 червня 2019 року по даній товарній позиції.
За правилом першої події ТОВ «Техспецгруп» виписано на Покупця ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «ПРОГРЕС» імені академіка О.Г.Івченко податкову накладну №4 від 29 травня 2019 року у сумі 3 705,00 грн. та направлено 11 червня 2019 року до ДФС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, за інформацією зазначеною у Квитанції від 11 червня 2019 року 09:42:03 в ЄРПН зареєстровано за №9121678685, реєстрація документу була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6. пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивачу було запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем 23 жовтня 2019 року разом із повідомленням №11 були надані пояснення та копії первинних документів для підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №4 від 29 травня 2019 року.
Проте, Рішенням комісії від 28 жовтня 2019 року № 1317013/42345445 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 29 травня 2019 року № 4 з підстави: ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактори/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особистих рахунків. Також у додатковій інформації зазначено, що відсутні складські документи (інвентаризаційні описи).
Вважаючи прийняте відповідачем 1 рішення від 28 жовтня 2019 року № 1317013/42345445 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29 травня 2019 року №4 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов'язання відповідача 2 зареєструвати згадану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).
Пунктом сьомим розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13).
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених норм вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18. Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, на виконання вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у періоді, в якому виникли спірні правовідносини, визначалися листом ДФС від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.
За змістом підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і
пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Крім того, лист ДФС від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 містить наступні положення.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Суд звертає увагу, що в зазначеній квитанції відповідачем не наведено конкретний підпункт обставини, визначеної підпунктом 1.6 пункту 1 Критерії ризику для зупинення реєстрації податкової накладної.
Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної від 29 травня 2019 року № 4.
Разом із цим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, все ж у межах строку, встановленого Законом, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання товару (виконання робіт/надання послуг), зазначеної у вказаній податковій накладній, реєстрація якої зупинена.
Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в пункті 14 Порядку № 117 та передбачає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Проте, Комісія регіонального рівня - комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла Рішення №1317013/42345442 від 28 жовтня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 29 травня 2019 року.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому, як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте, з рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Крім того, у графі «додаткова інформація» орган ДПС зазначає складські документи (інвентаризаційні описи), разом із тим, вказані документи, а саме інвентаризаційний опис та обороти по рахунку 281, надавались відповідачеві при наданні пояснень та були залишені останнім без уваги, у самому рішення орган ДПС не зазначає, які ще складські документи (інвентаризаційні описи) їм потрібні для винесення рішення і чому їх не влаштовує надана підприємством інформація з цього приводу.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо із огляду на ненадання позивачем складських документів (інвентаризаційних описів).
Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірну податкову накладну Товариство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
Під час розгляду справи відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення.
У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №1317013/42345442 від 28 жовтня 2019 року є протиправними та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН.
Разом з тим, судом встановлено, що постановою КМУ №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.
Відповідно до Розпорядження КМУ від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу в Україні та Державну митну службу в Україні» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються ДПС України, у той час, згідно з вищезазначених положень - здійснення функцій ДФС та її територіальних органів припинено.
Відтак, оскільки рішення Комісії ДПС України про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №1317013/42345442 від 28 жовтня 2019 року, як встановлено вище, підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову також в частині зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 29 травня 2019 року, поклавши цей обов'язок на відповідача 2.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне також стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області, яке прийняло протиправне рішення.
Керуючись статтями 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техспецгруп» (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 103, кв. 32, код ЄДРПОУ 42345442) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945), до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1317013/42345442 від 28 жовтня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 29 травня 2019 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв'язку податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Техспецгруп» №4 від 29 травня 2019 року за датою її фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техспецгруп» суму судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі виготовлено 06 березня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов