про залишення позовної заяви без руху
12 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/10970/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області в якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати йому з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області нараховувати з 17.07.2018 та виплачувати йому щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює 30% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на його користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю відповідача за період з 17.07.2018 р. по 31.12.2019: 23213,4 грн. - невиплачених йому грошових коштів у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (сума основного боргу), 693,6 грн понесених ним інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 696,4 грн, а всього з відповідача на його користь стягнути (23213,4 грн. + 693,6 грн. + 693,6 грн.) = 24603,4грн.
Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою від 15.10.2019 зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.02.2020 поновлено провадження у справі.
До суду 14.11.2019, 28.12.2019 та 11.01.2020 надійшли заяви про збільшення позовних вимог.
Так у заяві, що надійшла до суду 11.01.2020 позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, яка призвела до не нарахування та невиплати мені на мою користь та мені на користь мого неповнолітнього сина ОСОБА_2 починаючи з 17.07.2018щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, починаючи з 17.07.2018нарахувати та виплатити мені на мою користь, а також мені на користь мого неповнолітнього сина ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01 січня відповідного року (з урахуванням суми коштів, зазначеної нижче в п.п.З та 4)
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на мою користь та у моїх інтересах на відшкодування матеріальної шкоди, завданої його протиправною бездіяльністю: 28221 гри,- не нараховані та не виплачені мені за період з 17.07.2018 р. по 31 грудня 2019 року включно грошові кошти у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (сума основного боргу), 1099,2 грн. понесених мною за вказаний період інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 846,63 гри., а всього з нього на мою користь стягнути (28221грн+1099,2грн+846,63)=30166,83 грн.
Отже, позовні вимоги збільшено, відносно позовних вимог, провадження по яких було відкрито ухвалою суду від 15.10.2019.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо ненарахування та не виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2018.
Водночас, позивач у своєму позові зазначає, що відповідно до підпункт 7 п.4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" із Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вилучено статті 31, 37, 39 та 45 і виплату згаданої допомоги було припинено. Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 п.4 розділу І Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) із 17.07.2018 відновлено дію ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому її положення підлягають застосуванню з 17.07.2018 без будь-яких обмежень.
До суду з позовом позивач звернулась 07.10.2019.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, позивач з відповідною заявою про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не звертався.
Отже, вимоги ч. 6 ст. 161 КАС України не дотримано позивачем.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зі змісту заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог вбачається, що позивачем одночасно заявляються вимоги щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомогу, передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вимоги щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю відповідача за період з 17.07.2018 по 31.12.2019, до складу якої позивач включив не виплачені за період з 17.07.2018 по 31.12.2019 грошові кошти з щомісячної грошової допомогу, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на що, позивачу необхідно уточнити, чи є позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити спірну допомогу та позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у вигляді невиплаченої щомісячної грошової допомоги альтернативними або вони є самостійними позовними вимогами.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення вказаної норми, позивачем не додано до позовної заяви доказів спричинення бездіяльністю Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації матеріальної шкоди позивачу та її сину. Суд наголошує, що окрім розрахунку суми стягнення, в позовній заяві позивач повинен навести обставини, що вказують на факт понесення такої шкоди.
Отже, вимоги п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не дотримано.
Частиною 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
З огляду на викладене, позовну заяву (заяву уточнення (збільшення) позовнеих вимог) слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску;
- належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із уточненими позовними вимогами;
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву (заяву уточнення (збільшення) позовних вимог) ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Лавренчук