Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 березня 2020 р. Справа№200/489/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, а саме, єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 41 526 гривень 59 копійок.
Позовні вимоги вмотивовані несплатою відповідачем податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у встановлений Податковим кодексом України строк.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення зі стягнення податкового боргу на 12 місяців зі сплатою 3460 гривень 55 копійок щомісячно, обґрунтовуючи це клопотання скрутним матеріальним становищем.
На підставі частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ОСОБА_1 подана заява, в якій він також просить розстрочити виконання рішення зі стягнення податкового боргу в розмірі 41 526, 59 грн на 12 місяців зі сплатою 3460 гривень 55 копійок щомісячно.
12 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував щодо розстрочення виконання рішення зі стягнення податкового боргу з огляду на те, що розстрочення пов'язується з об'єктивними, непереборними обставинами, але такі обставини в цій справі відсутні. А несплата відповідачем заборгованості перед бюджетом буде порушувати інтереси держави.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 15 листопада 2017 року.
Відповідач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Приморська ДПІ (Приморський район м. Маріуполь)) як платник податків за основним місцем обліку з 15 листопада 2017 року (а. с. 2).
Головним управлінням ДФС у Донецькій області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 24 червня 2019 року № 279420-46, якою повідомлено, що станом на 23 червня 2019 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 34414 гривень 09 копійок (а. с. 11).
Податкову вимогу форми «Ф» від 24 червня 2019 року № 279420-46 відповідачу надіслано поштою з повідомленням про вручення та повернуто контролюючому органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а. с. 11-12).
Станом на 30 листопада 2019 року за інформацією з інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 41526 гривень 59 копійок, який виник з причин несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб та складається з:
- 34414 гривень 09 копійок - єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400), нарахований платником самостійно згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2019 року (а. с. 14);
- 5012 гривень 50 копійок - єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400), нарахований платником самостійно згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 півріччя 2019 року (а. с. 15);
- 2100 гривень 00 копійок - єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400), нарахований платником самостійно згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 3 квартали 2019 року (а. с. 16).
На час розгляду адміністративної справи податковий борг не погашений, що відповідачем не заперечується.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Судом встановлено, що відповідачем згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця самостійно нараховано суму єдиного податку фізичної особи - підприємця за 3 квартали 2019 року у загальному розмірі 41 526, 59 грн (а. с. 14-16).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Абзацом першим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі обов'язку щодо сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати єдиного податку фізичної особи - підприємця за податковими деклараціями за 3 квартали 2019 року у розмірі 41 526, 59 грн (а.с.14-16).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
24 червня 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ф» № 279420-46, відповідно до якої сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 23 червня 2019 року становить 34414 гривень 09 копійок. Вказана вимога надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернута поштовою організацією до контролюючого органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
З огляду на приписи пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення «за закінченням встановленого строку зберігання».
Доказів оскарження податкової вимоги форми “Ф” від 24 червня 2019 року № 279420-46 в адміністративному або судовому порядку суду не надано.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами пункту 95.2, абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що податковий борг зі сплати єдиного податку фізичної особи-підприємця у розмірі 41 526 гривень 59 копійка відповідачем не сплачений, з дати направлення податкової вимоги минуло більш ніж 60 днів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідачем заявлено клопотання та на підставі частини шостої статті 246 КАС України подана заява, в яких він просить розстрочити виконання рішення щодо стягнення податкового боргу в розмірі 41 526, 59 грн на 12 місяців зі сплатою 3460 гривень 55 копійок щомісячно.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
За приписами частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Зі змісту наведеної норми суд вбачає, що положення КАС України не містять визначеного переліку обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 90 КАС України. Відповідно до вказаної статті суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
ОСОБА_1 , обґрунтовуючи клопотання про розстрочення виконання рішення зі стягнення податкового боргу своїм скрутним матеріальним становищем, не надав жодного доказу на підтвердження обставин, на які посилається. Знаходження на утриманні особи (осіб) не свідчить про його скрутне матеріальне становище.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на даний час підстав для розстрочення виконання рішення немає, у зв'язку з чим у задоволенні заяви (клопотання) про розстрочення виконання рішення слід відмовити.
Підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: вул. Італійська, б. 59, м. Маріуполь, Донецька область,87515) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 41 526 (сорок одна тисяча п'ятсот двадцять шість) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок.
Відмовити у задоволенні заяви (клопотання) ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 березня 2020 року.
Суддя Ю.М. Льговська