Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 березня 2020 р. Справа№200/1792/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (86020, Донецька область, Ясинуватський район, с.Очеретине, м/н Гідростроітелів, буд.12) з позовними вимогами:
- визнати протиправним рішення Ясинуватського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області №254/03 від 15.01.2020 щодо не зарахування страхового стажу періодів роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, з 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991 ОСОБА_1 у відповідності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонд) України Донецької області повторно розглянути заяву від 15.01.2020 про призначення пенсії за віком, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та відповідачем призначено пенсію без урахування відомостей, зазначених у трудовій книжці, оскільки вона заповнена з порушенням вимог п.2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, а саме не вірно вказана дата народження. Також не зараховані до страхового стажу періоди роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, з 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991 у зв'язку з відсутністю встановлених та фактично відпрацьованих трудоднів та печатки на них. Позивач вважає, що надав всі належні документи для підтвердження періодів роботи, які підтверджуються записами у трудовій книжці, та відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач повністю не погоджується з вимогами позову, просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі та зазначає, що листом від 15.01.2020 №254/03 було повідомлено позивача про призначення йому пенсії та не зарахування періодів роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, з 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991 через неналежне оформлення трудової книжки колгоспника. Просив в задоволенні позову відмовити, з підстав правомірності дії управління.
Ухвалою суду від 20.02.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
15.01.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. До заяви було додано копії: ІПН, паспорту, військового квитка, довідки про заробітну плату до 01.07.2000, диплому (свідоцтво, атестат) про навчання, трудової книжки.
Листом від 15.01.2020 №254/03 Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено, що згідно заяви від 15.01.2020 №33 було призначено позивачу пенсію. Доведено до відома, що трудова книжка заповнена з порушенням вимог п.2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993, а саме, не вірно вказана дата народження. Тому трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 не підлягає розгляду, у зв'язку з чим не зараховувати періоди роботи: з 02.01.1979 по 24.03.1988; з 05.04.1988 по 09.11.1988; з 18.11.1988 по 05.12.1991. Окрім того, записи про роботу за вище вказані періоди оформлені не належним чином, а саме, відсутні печатки на встановлених і фактично відпрацьованих трудоднях та печатки на них. Вказано, що зарахування цих періодів роботи до страхового стажу буде можливе після надання уточнюючої довідки.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 позивач, у спірні періоди:
- з 02.01.1979 по 24.03.1988 був прийнятий у члени колгоспу ім.Калініна;
- з 05.04.1988 по 09.11.1988 був прийнятий у члени колгоспу «Рассвет» Увельського району Челябінської області;
- з 18.11.1988 по 05.12.1991 був прийнятий у члени колгоспу ім.Калініна трактористом.
Позивачем до матеріалів справи додано архівні довідки: №01-01-23-285-1 від 22.01.2020 про заробітну плату за періоди січень 1986 року - березень 1988 року та грудень 1987 року - грудень 1991 року; №01-01-23-284-1 від 22.01.2020 про заробітну плату за періоди січень 1979 року - травень 1979 року та серпень 1981 року - грудень 1985 року; №01-01-23-287-1 від 22.01.2020 про заробітну плату за періоди січень 1979 року - травень 1979 року та серпень 1981 року - березень 1988 року, грудень 1988 року - грудень 1991 року; №01-01-23-286-1 від 22.01.2020, які видані органами, що розташовані на тимчасово окупованій території, так званої «ДНР».
Проте вказані довідки не були додані позивачем до заяви про призначення пенсії та не були аналізовані відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії.
Не погодившись з висновком відповідача щодо відсутності підстав для зарахування спірних періодів до стажу позивача, останній звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень ст.3 Основного Закону людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності не менше 15 років стажу.
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: зокрема з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Згідно зі ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З огляду на викладене, суд зазначає, що за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до п.1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п.2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відтак, суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що записи у ній було здійснено з порушенням вимог законодавства.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №754/14898/15-а.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Отже, дослідженими судом доказами встановлено, що відповідачем не використано всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, а тому необґрунтованими є доводи відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стосовно вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Ясинуватського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області №254/03 від 15.01.2020 щодо не зарахування страхового стажу періодів роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, з 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991 ОСОБА_1 у відповідності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд вважає, що вказаний лист відповідача не можна вважати рішенням суб'єкта владних повноважень та індивідуальним актом у розуміння КАС України, оскільки зазначений лист носить інформаційний характер. Таким чином, позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.
З урахуванням встановленого ч.2 ст.9 КАС України права суду вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача суд вважає за можливе визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування спірного страхового стажу позивачу.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу норм законодавства, яке регулює спірні взаємовідносини, вбачається, що відповідач, як орган владних повноважень, не виконуючи визначені законом владні дискреційні функції щодо призначення і виплати пенсії позивачу, діяв з порушенням закону і справедливості.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та встановлених в ході розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку для відновлення порушеного права позивача, слід зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонд) України Донецької області повторно розглянути заяву від 15.01.2020 про призначення пенсії за віком, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991, у зв'язку з чим задовольнити позовні вимоги в цій частині.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України.
Згідно ч.ч.1,3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн.. Враховуючи часткове задоволення позову та немайновий характер заявлених позовних вимог підлягає присудженню позивачу з бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам - у сумі 420,40 грн.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області щодо не зарахування страхового стажу періодів роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, з 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991 ОСОБА_1 у відповідності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонд) України Донецької області потворно розглянути заяву від 15.01.2020 про призначення пенсії за віком, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 02.01.1979 по 24.03.1988, 05.04.1988 по 09.11.1988, з 18.11.1988 по 05.12.1991.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (86020, Ясинуватський район, смт.Очеретине, м-н. Гідростроітелів, б.12, код ЄДРПОУ 37544393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.03.2020.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька