Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 березня 2020 р. Справа№200/1365/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі - Оганянц О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в його населеному пункті він був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до смт. Ялта Першотравневого району Донецької області де і став на облік як внутрішньо переміщена особа у Мангушському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Згодом позивачем було змінено адресу свого фактичного перебування, у зв'язку із чим він звернувся із заявою до відповідача про запит його пенсійної справи з вищевказаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області. Пенсійну справу ОСОБА_1 відповідачем було отримано 15.04.2019 року та відновлено виплату пенсії в червні 2019 року. Проте заборгованість із пенсійних виплат позивачу за період 01.04.2017 року по 31.05.2019 року відповідачем виплачена не була з підстав не визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати такої заборгованості. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо невиплати йому заборгованості із пенсії протиправною, оскільки вона порушує його право на пенсійне забезпечення. Тому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому заборгованості з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76 648, 49 грн. та зобов'язати відповідача сплатити йому заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76 648,49 грн.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач звернувся до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 27.07.2018 року з особистою заявою щодо запиту його пенсійної справи з Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи, що видана управлінням соціального захисту населення Добропільської міської ради. 19.04.2019 року відповідачем було отримано від Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області електронну пенсійну справу ОСОБА_1 . На підставі протоколу засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних із призначенням (відновленням) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Добропільської міської ради № 32 від 10.08.2018 року позивача було взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Пенсійні виплати Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу виплачені по 31.03.20017 року. Виплата пенсії в Добропільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області відновлена в червні 2019 року. Вважає, що в його діях відсутня протиправна бездіяльність стосовно позивача, оскільки виплату пенсії було припинено Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.
Щодо позовної вимоги про сплату заборгованості з пенсійних виплат позивачу відповідач зазначає, що виплата такої заборгованості буде здійснена після прийняття окремого порядку виплати заборгованості з соціальних виплат, який по теперішній час не прийнятий. На підставі вищезазначеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Ухвалою від 10.02.2020 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду справу та відкрив по ній провадження, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження на 03.03.2020 року о 10 год 00 хв. Цією ж ухвалою суд витребував у позивача додаткові докази по цій справі.
На судове засідання, призначене на 03.03.2020 року, позивач, його представник та представник відповідача не з'явились, про місце, дату та час проведення судового розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 », що підтверджено копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 25-31).
Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується посвідченням (а.с. 12 ), а також має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно з посвідченням серії АА № 138843 від 21.12.1998 року (а.с.11).
Позивач є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Про вказане свідчить довідка від 27.07.2018 року № 0000586445 (а.с. 7).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи позивач, як внутрішньо переміщена особа, на підставі довідки від 05.08.2016 року № 1451010824 (а.с. 8) перебував на обліку в Мангушському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (зв. бік а.с. 1).
Після зміни місця свого фактичного перебування (а.с. 7) позивач звернувся 27.07.2018 року до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 3343, в якій просив запросити його пенсійну справу з Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області (після реорганізації Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області) (а.с. 47, 59).
Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області неодноразово направлялись запити на адресу Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.07.2018 року за вих. № 12581/02 (а.с. 48, 62), від 23.08.2018 року за вих. № 13840/02 (а.с. 49, 63), від 04.10.2018 року за вих. № 16377/02 (а.с. 50, 64) з вимогою направити макет пенсійної справи позивача. У зв'язку із невиконанням вищезазначених запитів Виконавчим комітетом Добропільської міської ради на підставі витягу з протоколу № 32 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних із призначенням (відновленням) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.08.20018 року призначено (відновлено) соціальні виплати ОСОБА_1 (а.с. 51, 63).
Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виконано запит Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та направлено на адресу останнього за вих. № 1282/08 від 15.04.2019 року макет пенсійної справи ОСОБА_1 з позначкою про виплату пенсії по 31.03.2017 року (а.с.54, 66).
Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , виплату пенсії було припинено з 01.04.2017 року Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 39, зв. бік а.с. 55).
У відповідь на звернення позивача, Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, 26.02.2019 року за вих. № 186/Д-02-01-08, повідомлено ОСОБА_1 про відновлення виплати йому пенсії в червні 2019 року та що пенсійні виплати в сумі 76 648, 49 грн. за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року обліковуються в Управлінні та будуть виплачені йому на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с. 9-10).
Як вбачається із довідки Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2020 року про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, ОСОБА_1 не отримав пенсію за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року (а.с. 46, 58).
Рішення, на підставі якого було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017 року, в матеріалах справи відсутнє.
Будучи не згодним із невиплатою йому пенсії за спірний період позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1788-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення») пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.
Згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 352 від 8 червня 2016 року, далі - Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абз. 6 цього пункту.
Як вбачається зі змісту ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абз. 7 ч. 1 ст. 12); структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (абз. 14 ч. 1 ст. 12).
Приписами абз. 6 п. 6 Порядку № 509 передбачено внесення запису про недійсність довідки до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у випадку, коли довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи отримана у період до 20 червня 2016 року і при цьому у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, та яка підлягає перереєстрації за заявою цієї особи.
Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.
Так, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136, яка набрала чинності 4 березня 2016 року, затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Порядок № 136).
Згідно з п. 9 Порядку № 136 у разі виявлення під час здійснення верифікації та моніторингу невідповідності інформації, на підставі якої призначено (продовжено), нараховано або здійснено державну виплату, Мінфін надсилає розпоряднику бюджетних коштів та/або іншому органу, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, рекомендацію щодо зупинення або припинення таких виплат відповідним реципієнтам або групі реципієнтів.
Відповідно до п. 12 Порядку № 136 розпорядник бюджетних коштів та/або інший орган, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, на підставі отриманої від Мінфіну рекомендації щодо зупинення або припинення державних виплат приймає рішення щодо зупинення або припинення, продовження виплат реципієнту, про що повідомляє Мінфіну протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення.
8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.
Пунктом 4 цього Порядку установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Також цією ж постаново визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, як вже зазначено судом вище, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, яка містить в собі перелік випадків, у разі настання яких здійснюється припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, передбачає крім перерахованих в ній конкретних випадків ще й «інші випадки, передбачені законом».
За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури виключно парламентом (Верховною Радою України) та регулює найважливіші суспільні відносини.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи та встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідачем не доведено існування «інших випадків, передбачених законом», ніж ті, які перераховані у ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення виплати пенсії позивачу, відповідно, припинення з 01.04.2017 року виплати ОСОБА_1 пенсії є протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі приписів ч. 4 ст. 245 КАС України, беручи до уваги висновок суду щодо протиправного припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 року, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати йому заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року - такими, що підлягають задоволенню. У відповідності до вимог ч. 4 ст. 245 КАС України позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача сплатити виниклу заборгованість з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року також підлягають задоволенню.
У зв'язку зі звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37755477, місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28 «А») про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76 648, 49 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот сорок вісім гривень сорок дев'ять копійок).
Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76 648, 49 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот сорок вісім гривень сорок дев'ять копійок).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.03.2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб