Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 березня 2020 р. Справа№200/1437/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі - Оганянц О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року по справі № 805/1136/18-а відповідача було зобов'язано виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії по інвалідності за період з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно. На виконання вказаного судового рішення відповідачем було самостійно зроблено розрахунок суми боргу по пенсії позивачу за вище вказаний період на загальну суму 9 859, 00 грн. Проте, відповідач борг з пенсії не виплатив. На звернення позивача роз'яснив, що пенсія за оскаржуваний період буде виплачена відповідно до діючого порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду». Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною, оскільки відповідач, на думку позивача, помилково його ототожнює з внутрішньо переміщеними особами, яким за рішенням суду здійснено нарахування пенсійних виплат. У зв'язку із чим позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому усіх сум пенсії по інвалідності за період з 01.04.2017 року по 31.10.2017 року та зобов'язати відповідача виплатити йому належні суми пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.10.20017 року, в порядку та строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.20018 року № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
В установлений судом строк відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву позивача, у якому відповідач заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на нормативно-правові акти з питань соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб. Щодо виплати пенсії за спірний період відповідач посилається на норми постанови Кабінету Міністрів України № 335, відповідно до якої суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковується в органах, що здійснює соціальні виплати та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який до теперішнього часу не прийнято. Також відповідач вказує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року по справі № 805/1136/18-а ним виконано відповідно до покладених судом зобов'язань в межах своєї компетенції у повному обсязі.
Ухвалою від 11.02.2020 року Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 03.03.2020 року об 11 годині 00 хвилин.
Позивач, представник відповідача у судове засідання не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.
В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
Згідно з довідкою № 0000349068 від 28.09.2017 року фактичним місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_2 (а.с.5).
02.10.2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1136/18-а суд зобов'язав Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії по інвалідності за період з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно (а.с. 18-21).
Рішення набрало законної сили.
На виконання рішення суду Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області самостійно зроблено розрахунок суми боргу пенсії по інвалідності позивача за період з 01.04.2017 року по 31.10.20107 року на загальну суму 9 859, 00 грн ( 8-10, 24).
Листом від 30.10.2019 року № 200/С-01-01-08 відповідача повідомив позивача, що виплата пенсії буде здійснена відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (а.с. 8-9).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії по інвалідності протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Позивачу за певний період відповідач не виплатив пенсію.
Як на підставу невиплати пенсії відповідач посилався на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Разом з тим такі посилання є неприйнятними, оскільки цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (п. 1 Порядку). В той час, як судове рішення, яке виконувалося відповідачем, не стосувалося питання нарахування (перерахунку) пенсії.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».
Невиплатою позивачу пенсії за певний період з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним та порушило право позивача на отримання пенсії, на що він мав законні очікування.
З огляду на наведене для ефективного захисту прав та інтересів позивача бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо невиплати позивачу пенсії за певний період та щодо застосування до такої пенсії норм Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, підлягають визнанню протиправними із зобов'язанням відповідача, який згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є органом, який уповноважений виплачувати позивачу пенсію, виплатити позивачу пенсію за період її невиплати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840, 80 грн (а.с. 4).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, позивач сплатив судовий збір при зверненні до суду та суд прийняв рішення про задоволення його позову у повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача 840, 80 грн на користь позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 сум пенсії по інвалідності за період з 01.04.2017 року по 31.10.2017 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 нараховані суми пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.10.2017 року в порядку та строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, якою затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840, 80 грн. (вісім сорок гривень вісімдесят копійок).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.03.2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб