12 березня 2020 року Справа № 160/2700/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, -
10.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 03.03.2020 року № 65 та поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 03.03.2020 року № 37-кт та поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , доходить висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України та ч. 1, ч. 4 ст. 161 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд, ознайомившись з позовною заявою та позовними вимогами ОСОБА_1 , встановив, що у позовній заяві позивач зазначає свої аргументи щодо протиправності наказів відповідача від 03.03.2020 року № 65 та № 37-кт, за якими позивача було відсторонено від здійснення повноважень на посаді першого заступника начальника Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, а також про визнання таким, що втратив чинність наказ ДМС від 25.07.2016 року № 489-к про покладення на позивача обов'язків начальника ГУ ДМС у Дніпропетровській області. Проте, свої позовні вимоги позивач формулює таким чином, що просить суд поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області та на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області. При цьому, поновлення на посаді має причинний зв'язок зі звільненням з посади, однак, оскаржувані позивачем накази стосуються відсторонення від здійснення повноважень на вказаних вище посадах.
Крім того, позивач надала суду незавірені копії письмових доказів.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Крім того, суд звертає увагу на те, що не засвідчені належним чином документи не можуть вважатися допустимими доказами. Цей правовий висновок був зроблений Верховним Судом (ВС) в постанові від 11.07.2018 року, справа № 904/8549/17. При цьому, ВС підкреслив, що хоча ксерокопії документів і можна вважати належними доказами, проте вони не можуть бути допустимими, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду: виправлену редакцію позовної заяви із викладом позовних вимог відповідно до обставин, яким позивач їх обґрунтовує, належним чином завірені копії доданих до позовної заяви документів.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправлену редакцію позовної заяви із викладом позовних вимог у відповідності до обставин, що викладені у позові;
- належним чином завірених копій доданих до позовної заяви документів.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька