02 березня 2020 року Справа № 160/8380/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
за участі секретаря судового засідання Трайдук С.В.
за участі:
позивача представника відповідача - 2 ОСОБА_1 Безбабної М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.08.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код 39292197) щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , № 2 від 18.06.2019 року.
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 02.07.2019 № 1208570/3308110374 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , № 2 від 18.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її подання на реєстрацію.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з 04.10.2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019р. відкрито провадження у справі № 160/8380/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження на 22.11.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Усною ухвалою суду від 22.01.2020 року, із занесенням до журналу судового засідання, судом прийняті уточнені позовні вимоги позивача до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а саме:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 2 від 18.06.2019 року;
- скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області від 02.07.2019 року № 1208570/3308110374 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.06.2019 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 2 від 18.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внесення позивача до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. Самі ж критерії ризиковості існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 та не затверджені будь яким наказом ДФС України, а також не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Рішення про включення позивача до переліку суб'єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України, не містять належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до критеріїв ризиковості. Рішення відповідача є протиправним та перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності позивача з огляду на те, що всі податкові накладні які позивач реєструє в ЄРПН автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.
24.01.2020 року представником Головного управління ДФС в Дніпропетровській області було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, позивачем не надано документів, які передбачені п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117, з огляду на це прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Документи подані позивачем після прийняття рішення від 02.07.2019 року №1208570/3308110374 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.06.2019 року, а саме 29.07.2019 року розглянуті не були, оскільки позивачем було порушено процедури подання таких документів. Ідентифікувати приналежність цих документів саме до податкової накладної № 2 від 18.06.2019 року не можливо.
24.01.2020 року представником ДФС України було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рішення, зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.03.2020 року.
У судове засідання з'явився позивач та представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Представник відповідача-2 просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у візові на позов.
Усною ухвалою суду від 02.03.2020 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , основним видом діяльності підприємства за КВЕД-2010 є: 01.61 Інша допоміжна діяльність у рослинництві.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №02 на проведення агрохімічних робіт від 03.03.2019 року позивачем була складена та подана 19.06.2019 року, засобами електронного зв'язку з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна №2 від 18.06.2019 року на суму 177454,00 грн. в т.ч. ПДВ-29575,67грн.
Вказана податкова накладна була доставлена до ДФС України, документи прийнято, проте реєстрацію податкової накладної №2 від 18.06.2019р. було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам підпункту п.п 2.1 пункті 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
30.06.2019 року позивачем направлено повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №2 від 18.06.2019 року та 2 документа разом із письмовими поясненнями. Повідомлення прийнято до розгляду 30.06.2019 року 12:50.
Проте, 02.07.2019р. відповідачем було прийнято рішення №1208570/3308110374 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №2 від 18.06.2019, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів ( щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні) та розрахункових документів, банківських виписки з особових рахунків.
На виконання умов договору № 02 від 03.06.2019 року на проведення агрохімічних робіт позивачем надані наступні документи: рахунок №05 від 11.06.2019 року; реєстраційне посвідчення повітряного судна №РП 2044/3; виписки з рахунку; акт прийому виконаних робіт з агрохімічної обробки та переліту літака АН2; податкова накладна №2 від 18.06.2019 року.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту (пп. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201 ПК України).
При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, п. 12 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
За змістом п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, суд зауважує, що пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Крім того, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, проте акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Необхідно звернути увагу, що пунктом 9 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, встановлено, що Державна фіскальна служба України в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Отже, акти організаційно-розпорядчого характеру Державної фіскальної служби України на виконання актів Кабінету Міністрів України видаються у формі наказів.
Проте, на день прийняття рішення №1208570/3308110374 02.07.2019 року, критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07/18, який не є нормативним актом Державної фіскальної служби України, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, він має лише інформаційний характер і не може бути застосований для прийняття рішення, щодо внесення суб'єкта господарювання до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
При цьому, п.п. 18-23 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Відповідачем-1 у Квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 18.06.2019 року зазначено, що документ прийнято, реєстрація ПН/РК зупинена на підставі підпункту 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Натомість, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Проте, відповідачем -1 у вказаній Квитанції не конкретизовано, якому саме критерію відповідає ПН/РК відповідає Критеріїв оцінки ступеня ризиків.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення Комісії №1208570/ НОМЕР_1 не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної, а лише містить загальну фразу про те, що причиною не прийняття є: ненадання платником податку копій документів.
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішення повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, а яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.
Вивчивши зміст оспорюваного рішення, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а також і письмові пояснення надані позивачем разом з документами, що підтверджують виконання господарської операції, оформленої позивачем за податковою накладною №2 від 18.06.2019 року, а також проаналізувавши і зміст вищенаведеного нормативно-правового акту, який був підставою для прийняття вказаного вище рішення, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення №1208570/3308110374 від 02.07.2019 року не відповідає вимогам вищевказаного Порядку №117, є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, суд дійшов висновку, що підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 18.06.2019 року з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
За приписами пункту 3 ч. 2 ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
За таких обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 2 від 18.06.2019 року.
Окрім того, і за приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.
Так, у першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією.
У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв всупереч чинному законодавству України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 960,50 грн. та з Державної фіскальної служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 960,50 грн. понесені позивачем згідно квитанції №22373424 від 27.08.2019 року.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 251, 257-262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити часткво.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 2 від 18.06.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області № 1208570/3308110374 від 02.07.2019 року про відмову у реєстарції податкової накладної № 2 від 18.06.2019 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 2 від 18.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 960,50 грн.
Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 960,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 12 березня 2020 року.
Суддя О.В. Серьогіна