17 лютого 2020 року Справа № 160/12546/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії,-
12 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.11.2019 року № 434/03.25-17 щодо відмови зарахувати до вислуги років, що дає право на пенсію, строк навчання ОСОБА_1 на кафедрі військової підготовки Дніпропетровського державного університету та щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років - визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до вислуги років, що дає право на пенсію, строк навчання ОСОБА_1 на кафедрі військової підготовки Дніпропетровського державного університету;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі заяви про призначення пенсії від 30.09.2019 року відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. № 1697-VIІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку позивач 30.09.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно ст.. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. № 1697-VIІ, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 17.11.2019 року № 434/03.25-17 щодо відмови зарахувати до вислуги років, що дає право на пенсію, строк навчання ОСОБА_1 на кафедрі військової підготовки Дніпропетровського державного університету та щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Таке рішення вважає протиправним, з огляду на те, що строк навчання ОСОБА_1 на кафедрі військової підготовки Дніпропетровського державного університету безпідставно не зараховано до вислуги років, що надає право на пенсію. Посилається на приписи ч. 6 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” та ч.1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” за яким до вислуги років, що дає право на пенсію зараховується, зокрема військова служба.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 26.12.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 76272/19), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 30.09.2019 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та надав необхідні документи. В результаті проведеного розрахунку загальний стаж роботи ОСОБА_1 склав 22 роки 6 місяців 8 днів, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів склав 20 років 6 місяців 8 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років на умовах Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. № 1697-VIІ (зі змінами) на день звернення. Вказує, що оскільки навчання на кафедрі військової підготовки проходило в період навчання в Дніпропетровському державному університеті на історичному факультеті, що не є строковою військовою службою, вищезазначений період не може бути зарахований до вислуги років, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру».
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 1998 році проходив навчання на кафедрі військової підготовки при Дніпропетровському державному університеті, що підтверджено військовим квитком серія номер НОМЕР_1 від 11.03.2014 року.
З даного військового квитка вбачається, що військову освіту (на кафедрі військової підготовки при Дніпропетровському державному університеті) позивач отримав у 1998 році; військову присягу прийняв 25.07.1998 року.
Згідно довідки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 29.11.2019 року № 88-568-864 ОСОБА_1 з 01.09.1996 р. почав вивчати військову підготовку на військовій кафедрі ДДУ.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.01.1994 року по 30.06.1999 року проходив навчання в Дніпропетровському державному університеті, що підтверджено дипломом НОМЕР_2 № НОМЕР_3 від 30.06.1999 р., довідкою Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 01.10.2019 року № 88-568-746.
Судом встановлено, що 30.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.11.2019 року № 434/03.25-17 повідомлено позивача про відсутність права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років. Зазначено, що згідно наданих документів стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, становить 22 рік 6 місяці 8 днів, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів 20 років 1 місяця 8 дні, що недостатньо для призначення пенсії на дату звернення. Наданий військовий квиток № 337552 про отримання звання старший лейтенант запасу після проходження навчання на кафедрі військової підготовки у 1998 році під час навчання на історичному факультеті Дніпропетровського державного університету ( період навчання з 01.09.1994 року по 30.06.1999 року). У військовому квитку зазначено, що у Зброєних силах України не служив. Оскільки навчання на кафедрі військової підготовки проходило в період навчання в Дніпропетровському державному університеті на історичному факультеті, що не є строковою військовою службою, вищезазначений період не може бути зарахований до вислуги років, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року вислуги років не менше - 24 роки і шість місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років і шість місяців.
Частиною 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
слідчими, суддями;
на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;
на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
За приписами частини 8 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» видами військової служби є:
строкова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року № 490 «Про реформу системи військової освіти» затверджено Перелік вищих навчальних закладів, в яких здійснюватиметься військова підготовка студентів, зокрема до якого увійшов Дніпропетровський державний університет.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 № 1410 «Про створення єдиної системи військової освіти» (далі - Постанова № 1410) затверджено перелік вищих навчальних закладів, що входять до єдиної системи військової освіти, до якого включено вищі навчальні заклади, зокрема Міносвіти. Проте до такого переліку Дніпропетровський державний університет, в якому проходив навчання позивач не включено.
Отже, прокурори набувають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, але за наявності на день звернення до органів ПФУ у період з 01.10.2019 року по 30.09.2020 року:
1) вислуги років не менше 24 роки 6 місяців;
2) у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
При цьому, до вказаної загальної вислуги років, яка надає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, серед іншого, військова служба шляхом зарахування відповідного періоду в повному обсязі.
Разом з тим, системний аналіз вищенаведених нормативних приписів дозволяє стверджувати, що навчання в Дніпропетровському державному університеті, зокрема в період з 15.12.1997 року не може бути прирівняно до проходження військової служби, оскільки Дніпропетровський державний університет у даний період до відповідного переліку вищих навчальних закладів, що входять до єдиної системи військової освіти не входив.
Проте, період з 01.09.1996 р. по 14.12.1997 р. (навчання на кафедрі військової підготовки Дніпропетровського державного університету) у відповідності до вищевикладених норм, прирівнюється до військової служби, а тому підлягає зарахуванню до вислуги років (загальної) у порядку статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Але з урахуванням вищевказаного стажу за проходження військової служби, не зарахованим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, станом на час звернення позивача, такому не вистачало необхідного стажу 24 роки і шість місяців для призначення пенсії (станом на час звернення до органів Пенсійного фонду 30.09.2019 року), а отже відмова відповідача у призначенні пенсії є правомірною.
Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладена в листі від 17.11.2019 року № 434/03.25-17, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» є правомірною, а позовна вимога про зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі заяви про призначення пенсії від 30.09.2019 року відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. № 1697-VIІ є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами доводів позовної заяви, оскаржуване рішення відповідача прийнято у межах норм чинного законодавства, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 219104270) про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до вислуги років, що дає право на пенсію, строк навчання ОСОБА_1 на кафедрі військової підготовки Дніпропетровського державного університету за період з 01.09.1996 р. по 14.12.1997 р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 17 лютого 2020 року.
Суддя Е.О. Юрков