12 березня 2020 року Справа 160/2677/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової (фіскальної) служби у Дніпропетровській області №Ф-2351-56/482У від 10.05.2019 про нарахування недоїмки у розмірі 21030,90 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкаючий та зареєстрований АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Разом з позовною заявою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-2351-56/482У.
В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що при реєстрації автомобіля 02.03.2020 року дізнався про знаходження його в реєстрі боржників, яке виставлено старшим державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сігай Анастасією Олегівною по ВП №60770539 куди звернувся в цей же день та отримав на руки від даного державного виконавця: ксерокопію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60770539, ксерокопію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року №Ф-2351-56/482 У. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року №Ф-2351-56/482 У на його адресу реєстрації та проживання не надходила. Якщо відповідач і направляв таку вимогу то зазначив адресу АДРЕСА_2 обл., місто АДРЕСА_3 , при цьому не зазначив квартиру АДРЕСА_4 в якій позивач проживає, тому поштова кореспонденція Укрпошти і не надходила на його адресу внаслідок не зазначення квартири №1 його проживання та реєстрації. Крім того державним реєстратором при внесенні запису про проведення державної реєстрації фізичної особи -підприємця 07.05.2008 року запис №2 227 000 0000 033770 - були внесені данні не повному обсязі із зазначенням місця проживання АДРЕСА_3 . В зв'язку із чим просить поновити строк на оскарження вимоги №Ф-2351-56/482 У.
Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 122 КАСУ передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а та постанові від 17.07.2019 по справі № 0740/1050/18, від 12 лютого 2020 року по справі №480/1192/19.
Пунктом 1.3 ПКУ визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми Закону “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Позивач зазначає, що оскаржувану вимогу ним було отримано 02.03.2020 року на руки від державного виконавця.
Однак в матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження твердження позивача про те, що саме 02.03.2020 він дізнався про наявність вимоги та отримав останню від державного виконавця.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі вищевикладеного, суд визнає підстави, зазначені позивачем в клопотанні неповажними та пропонує надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-2351-56/482У., - відмовити.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,- залишити без руху.
Позивачеві в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса