ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
02 березня 2020 року Справа № 160/12226/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
при секретарі судового засідання Рубані А.В.,
за участю:
представника позивача Сидорчука І.С.,
представника відповідача Чабан О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТА" (вул. О.Гончара, буд.16, м.Дніпро, 49005) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн., -
04 березня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТА" (вул. О.Гончара, буд.16, м.Дніпро, 49005) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/12226/19 та призначено до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
На підставі наказу № 169-п від 11.09.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БРІТА» та повідомлення від 12.09.2019 р. №59, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17- а, м.Дніпро, МСТІ, 49000, тел. (056) 744-01-12, факс (056) 744-14-65, електронна пошта dp.official@sfs.gov.ua) заступником начальника відділу перевірок платників Криворізького південного управління управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Курловою Ларисою Вікторівною відповідно до п.п.191.1.1 п. 191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «БРІТА», код за ЄДРПОУ 24607132 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» (код ЄДРПОУ 40465961) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.
Контролюючим органом, відносно ТОВ «БРІТА» складено акт від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БРІТА» код ЄДРПОУ 24607132 (телефон. (056) 7446900, електронна пошта britazt@rambler.ru) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 40465961) за період діяльності з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.».
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132, контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: від 21.11.2019 р. №000726518 на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн.
Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначені вище податкові повідомлення-рішення, а саме: від 21.11.2019 р. №000726518 на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн. такими, що підлягають скасуванню.
В судове засідання, призначене на 02.03.2020 р., з'явились всі сторони у справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав та з урахуванням наданих пояснень.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовної заяви та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 26.12.2019 р. вх. №76247/19, в якому зазначено наступне.
Інформацією, отриманою контролюючим органом на підтвердження недотримання податкової дисципліни позивачем є ухвала Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18, винесена за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження та зареєстрована в єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32018080000000060.
На виконання вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ГУ ДПС у Дніпропетровській області було направлено повідомлення №59 від 12.09.2019 р. поштою з рекомендованим повідомленням.
Позивачем у відповідь на повідомлення було направлено лист від 04.10.2019 р. з первинними бухгалтерськими документами та поясненнями.
За результатами розгляду первинних бухгалтерських документів, пояснень, інформації з інформаційних баз ДПС, таких як: декларація з податку на додану вартість за грудень 2016 року № 9262120579 від 11.01.2017 та додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 9262120554 від 11.01.2017; податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2016 р. № 9266579588 від 18.01.2017; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік № 9266569027 від 18.01.2017 р.; бази даних ДПС України; копії первинних документів надані ТОВ «БРІТА» листом від 04.10.2019 р. №138 (вх.13957/10 від 04.10.2019 р.): договір поставки від 07.12.2016 р. №26 укладений між ТОВ «БРІТА» та ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН», видаткова накладна від 08.12.2016 р. №РН-26, платіжне доручення від 23.12.2016 р. №323, платіжне доручення від 26.12.2016 р. №327, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 09.12.2016 р. №Б0000000134, договір купівлі-продажу тепловоза ТЄМ-2У №8839 від 30.11.2016 №58Ж/Т укладений між ТОВ «Сігнет-Центр» та ТОВ «БРІТА», накладна від 08.12.2016 р. на реалізацію тепловоза ТЄМ-2У №8839, акт від 08.012.2016р. перевірки технічного стану локомотива(крана), моторвагонного поїзда(секції), призначених для пересилки в недіючому стані, акт приймання-передачі майна від 15.12.2016 р., видаткова накладна від 15.12.2016 р., ГУ ДПС у Дніпропетровській області було встановлено відповідні порушення.
В обгрунтування пред'явлених позовних вимог повноважний представник відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «БРІТА» (код ЄДРПОУ 24607132) встановлено взаємовідносини з ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» (код ЄДРПОУ 40465961) в грудні 2016 року на загальну суму 552 000 грн., в т.ч. ПДВ 92 000 грн.
Згідно бази даних ДПС, ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» на адресу ТОВ «БРІТА» зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних: податок на додану вартість в сумі 92 000,0 грн. відповідно до вказаної податкової накладної ТОВ «БРІТА» включено до складу податкового кредиту за грудень 2016 р., на вартість придбання 460 000 грн. зменшено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за 2016 рік (зазначений показник по рядку 02 Декларації відображено у розмірі 477 401 грн.).
Відповідно до АІС «Податковий блок» та «Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у ТОВ «БРІТА» задекларовані взаємовідносини з ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН», що підтверджується відповідними деклараціями, а саме: №9262120554 від 11.01.2017 р. за грудень 2016 р. на суму 92 000 грн.; №9263954447 від 13.01.2017 р. на суму 92 000 грн.
Між ТОВ «БРІТА» та ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» укладено договір поставки від 07.12.2016 р. №26.
Відповідно до пояснень та наданих копій первинних документів, ТОВ «БРІТА», придбані запчастини у ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» відповідно до накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 09.12.2016 р. №Б0000000134 було передано для встановлення при капітальному ремонті тепловоза ТЄМ-2У, заводський № 8839. При цьому, в накладній-вимозі від 09.12.2016 р. в графі «відпуск дозволив», зазначено ПІБ Костенко О.М. , який засвідчив це підписом, а в графі «прийняв» відсутня ПІБ та підпис особи, яка отримала вищезазначені запчастини для їх встановлення при капітальному ремонті тепловоза ТЄМ-2У, заводський №8839.
Тепловоз ТЄМ-2У, заводський № 8839 було реалізовано відповідно залізничної накладної від 08.12.2016 р.: Відправник: ТОВ «БРІТА», Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Олеся Гончара, 16, Одержувач: ТОВ «Сігнет-Центр», Житомирська область, с.Андрушки, вул.Заводська, 5.
Документи, що подані відправником: акт про готовність вагонів до перевезення в недіючому стані (ф-ТУ-25) №б/н від 08.12.2016 р.
Представник відповідача зазначає, що відповідно до бази даних ДПС стосовно ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» встановлені відповідні відомості, а саме: зареєстровано Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.05.2016 р. № 10711020000035740. Станом на теперішній час перебуває на обліку у ГУ ДПС у м.Києві (Подільський р-н м.Києва). Стан платника - «0» платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.
ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» з моменту реєстрації по 31.12.2016 р. придбав продукти харчування (скумбрія 4/6, мойва с/м 30-40, халва соняшникова на фруктозі, ф. 160г, чіпси картопляні «Золотисті», мандарини Клементини (Іспанія), чай "Ахмад", вироби макаронні, пюре картофельное "Ролтон"), акумулятори, бензин, газ вуглеводневий скраплений паливний, глухий фланець, жалюзи-ролета, замки нависні, іграшки дитячі з пластмаси в асортименті, гірлянда електрична, коліно 90 god d-110, намистини з пластику ограновані, нижня петля на раму, ножі з нефіксованим лезом, пігменти в асортименті, плівка "мультітоп 90 "золото", профіль prf s 20-08-065 штапик 24 мм, трійник 90 tid d -110, труба pvc-u рпіб, фланцевий адаптер qrd d-110, шина 40 см 1.6 3\8, а реалізував ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» комплект АБ (32ТН-450ТМ), контактор (ПК-753Б), турбокомпресор (ТК-30Н1).
Крім того, протягом періоду діяльності ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, автотранспорту, оплату комунальних послуг (газопостачання, теплопостачання, водовідведення), оплату послуг телефонного зв'язку, оплату послуг за користування мережою Інтернет та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності, характерні для реального сектору економіки.
Таким чином, згідно даних ЄРПН та встановленої схеми проходження товару (робіт, послуг) вбачається невідповідність придбаного товару та реалізованого, що свідчить про обрив ланцюга постачання, нереальність здійснення господарської операції та. здійснення діяльності направленої на надання вигоди третім особам.
На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача зазначає, що ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» не міг бути реальним постачальником зазначеного визе товару, виходячи, як зазначає пердставник відповідача з наступного, а саме: ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» не є виробником товарів, реалізованих ТОВ «БРІТА»; ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» не придбавав товари, реалізовані на користь ТОВ «БРІТА»; у ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» відсутні будь-які основні засоби, виробниче та торгівельне обладнання, складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси, це унеможливлює виготовлення товарів, здійснення робіт або надання послуг; протягом періоду діяльності ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, автотранспорту, оплату комунальних послуг(газолостачання, теплопостачання, водовідведення), оплату послуг телефонного зв'язку, оплату послуг за користування мережою Інтернет та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності, характерні для реального сектору економіки; ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» не має складських, виробничих приміщень для виготовлення та зберігання реалізованих товарів; наявність Ухвали Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі №758/14610/18 щодо директора ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» з описом об'єктивної сторони злочину.
Відтак, зважаючи на викладене, Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
08.01.2020 р. повноважним представником позивача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, було подано відповідь на відзив від 08.01.2020 р. вх.№903/20/19, в тексті якої зазначено наступне.
У відзиві відповідач жодним чином не спростовує твердження, викладені в позовній заяві, а копіює твердження, викладені в акті перевірки №6758/04-36-0518/24607132 від 28.10.2019 р.
Відтак, підставами для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень залишилась неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ "Бізнес Консепшен" (код ЄДРПОУ 40465961) за грудень 2016 р. мотивуючи це тим, що наявна кримінальна справа і встановлена відсутність джерела законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
На підставі викладеного вище, та з посиланням на відповідні норми чинного податкового законодавства, повноважний пердставник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Повноважні представники як позивача, так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії, та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 02.03.2020 року.
Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІТА" є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.
Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТА" основоною метою діяльності позивача є отримання прибутку в процесі діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, а також при здійсненні іншої, не забороненої чинним законодавством України діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної.
Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТА" предметом діяльності Товариства є: оптова та роздрібна торгівля промисловим та магістральним залізничним транспортом, у томі числі локомотивами, тепловозами, вантажним рухомим складом, запасними частинами та комплектуючимивузлами та агрегатами до них; ремонт та гарантійне обслуговуваннязалізничної техніки, тролейбусів та автомобільного транспорту; технічне обслуговування, капітальний ремонт та переобладнання залізничної техніки, автомобільного транспорту тощо.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу № 169-п від 11.09.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БРІТА» та повідомлення від 12.09.2019 р. №59, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17- а, м.Дніпро, МСТІ, 49000, тел. (056) 744-01-12, факс (056) 744-14-65, електронна пошта dp.official@sfs.gov.ua) заступником начальника відділу перевірок платників Криворізького південного управління управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Курловою Ларисою Вікторівною відповідно до п.п.191.1.1 п. 191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «БРІТА», код за ЄДРПОУ 24607132 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» (код ЄДРПОУ 40465961) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., на підставі якого складено акт від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БРІТА» код ЄДРПОУ 24607132 (телефон. (056) 7446900, електронна пошта britazt@rambler.ru) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 40465961) за період діяльності з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.».
В зазначеному вище акті перевірки від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132, контролюючим органом зроблено висновок про порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України занижено податок на прибуток за 2016 р. на загальну суму 82 800 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України ТОВ «БРІТА» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2016 р. в сумі 92000 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132, контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: від 21.11.2019 р. №000726518 на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БРІТА» було направлено на адресу начальника управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області лист від 04.10.2019 р. вих.№138 на повідомлення №59 від 12.09.2019 р. в тексті якого зазначено, що відсутні факти, які свідчать про порушення платником податків ТОВ «БРІТА» податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержавних злочиннии шляхом, та іншого законодавства, контроль за отримання якого покладено на контролюючі органи.
В матеріалах справи містяться відомості, що при проведенні перевірки контролюючим органом було використано наступні документа: декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року № 9262120579 від 11.01,2017 та додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 9262120554 від 11.01.2017 р.; податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік № 9266579588 від 18.01.2017; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік № 9266569027 від 18.01.2017); бази даних ДПС України; ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі 758/14610/18 (провадження І-кп/758/552/19), винесену за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження та зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32018080000000060; копії первинних документів надані ТОВ «БРІТА» листом від 04.10.2019 р. №138 (вх.13957/10 від 04.10.2019 р.); договір поставки від 07.12.2016 р. №26 укладений між ТОВ «БРІТА» та ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕЬК; видаткову накладну від 08.12.2016 р. №РН-26, платіжне доручення від 23.12.2016р. №323; платіжне доручення від 26.12.2016 р. №327; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 09.12.2016 р. №80000000134, договір купівлі-продажу тепловоза ТЄМ-2У №8839 від 30.11.2016 №58ЖТ ладений між ТОВ «Сіг нет-Центр» та ТОВ «БРІТА», накладна від 08.12.2016р. на реалізацію тепловоза 1ЄМ-' №8839. акт від 08.12.2016 р. перевірки технічного стану локомотива (крана), моторвагонного поїзда (секції), призначених для пересилки в недіючому стані, акт приймання-передачі майна від 15.12.2016 р., видаткова накладна від 15.12.2016 р.
В перевіряємий період ТОВ «БРІТА» перебувало в господарських взаємовідносинах з ТОВ "БІЗНЕС КОНШЕПШЕН" (код ЄДРПОУ 40465961) за період з 01.10.2016 р. по 31.12.2016 р.
07 грудня 2016 р. між ТОВ «БРІТА» та ТОВ "БІЗНЕС КОНШЕПШЕН" було укладено договір №26 від 07.12.2016 р. відповідно до умов якого, далі мовою оригіналу, - ООО "БІЗНЕС КОНШЕПШЕН" обязывалось поставить запасные части, а ООО «БРІТА» принять и оплатить вышеуказанный товар отдельнными партиями в количестве и ассортименте, указаном в согласованных Специфыкациях (Приложениях), являющихся неотьемлемой частью договора.
Виконання умов зазначеного вище договору №26 від 07.12.2016 р. підтверджується видатковою накладною від 08.12.2016 р. №РН-26, платіжним дорученням від 23.12.2016 р. №323, платіжним дорученням від 26.12.2016 р. №327, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 09.12.2016 р. №Б0000000134, договором купівлі-продажу тепловоза ТЄМ-2У №8839 від 30.11.2016 №58Ж/Т укладеним між ТОВ «Сігнет-Центр» та ТОВ «БРІТА», накладною від 08.12.2016 р. на реалізацію тепловоза ТЄМ-2У №8839, актом від 08.02.2016р. перевірки технічного стану локомотива(крана), моторвагонного поїзда(секції), призначених для пересилки в недіючому стані, актом приймання-передачі майна від 15.12.2016 р., видатковою накладною від 15.12.2016 р.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст. 8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч. 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.
Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).
Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.
Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;
платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:
у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;
під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків; виключено; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
щодо платника податку подано скаргу:
про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
або
про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
виключено;
отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону;
контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;
у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;
неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу;
отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;
платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;
виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий;
платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.
платником податку подано заяву про проведення перевірки до поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального відповідно до пункту 29 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.п.134.1.1 ст.134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Суд вважає необгрунтованою позицію Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн., виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтведжено доказами, наявними в матеріалами справи, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132 мають характер припущень, оскільки відсутнє їх підтвердження будь-якими належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст.73-76 КАС України та в контексті предмета перевірки.
Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та мали наслідком винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем.
Судом при розгляді зазначеної справи було встановлено наступне.
Висновки відповідача, викладені в акті перевірки 28.10.2019 р. № 6758/04-36-0518/24607132, про порушення ТОВ «БРІТА» податкового законодавства були зроблені без належного дослідження первинних документів ТОВ «БРІТА».
При цьому, відповідачем не заперечувалось, що в підтвердження придбаного ТОВ «БРІТА» товару у ТОВ «»БІЗНЕС КОНШЕПШЕН» позивачем було надано наступні копії первинних документів, а саме: видаткову накладну від 08.12.2016 р. №РН-26, платіжне доручення від 23.12.2016 р. №323, платіжне доручення від 26.12.2016 р. №327, накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 09.12.2016 р. №Б0000000134, договір купівлі-продажу тепловоза ТЄМ-2У №8839 від 30.11.2016 №58Ж/Т укладеним між ТОВ «Сігнет-Центр» та ТОВ «БРІТА», накладну від 08.12.2016 р. на реалізацію тепловоза ТЄМ-2У №8839, актом від 08.02.2016р. перевірки технічного стану локомотива(крана), моторвагонного поїзда(секції), призначених для пересилки в недіючому стані, акт приймання-передачі майна від 15.12.2016 р., видаткову накладну від 15.12.2016 р.
Водночас, суд зазначає, що позивачем було надано штатний розпис від 01.01.2016 р. та штатний розпис від 01.05.2016 р., які підтверджують, що в штаті ТОВ «БРІТА» працює 7 (сім) працівників.
В матеріалах справи міститься ухвала Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 року у справі № 758/14610/18 відповідно до тексту якого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, та зазначено, що ОСОБА_2 вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбання (перереєстрацію) юридичної особи - ТОВ «Бізнес Консепшн», що в подальшому дало змогу не встановленим особам використовувати реквізити ТОВ «Бізнес Консепшн» з метою прикриття незаконної діяльності. Оскільки ТОВ «Бізнес Консепшн» визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. Всі наведені факти свідчать про недотримання позивачем норм ПК України.
Крім того, суд зазначає, що з тексту ухвали Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 р. по справі № 758/14610/18 судом встановлено, що вона стосується фізичної особи, яка була засновником (учасником), керівником ТОВ «Бізнес Консепшн», позивач у вказаному судовому рішенні не згадується.
На зазначену вище ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 р. у справі № 758/14610/18 повноважний представник відповідача посилається й при доказуванні правомірності винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, а саме: №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн.
При цьому, на питання головуючого у справі, а саме: «Яке відношення до позивача має ухвала Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 р. у справі № 758/14610/18?», представник відповідача відповів, - «що там зазначено директора контрагента, жодної інформації щодо позивача там не зазначено»; «Які документи було використано при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки?», представник відповідача відповів, - «що йому невідомо»; «Чи зареєстровано податкові накладні, додані до позовної заяви?», представник позивача відповів, - «так звичайно», представник відповідача відповів, - «мені невідомо».
Водночас суд зазначає, що повноважним преставником відповідача під час судового розгляду справи було зазначено, що «фактично, наявність ухвали Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 р. у справі № 758/14610/18 є позицією контролюючого органу щодо висновків, викладених в акті перевірки від 28.10.2019 р. №6758/04-36-0518/24607132, та має наслудком винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. а саме: №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн.
Відтак, зазначені вище доводи відповідача носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів у відповідності до ст. ст. 73, 74 КАС України, які б засвідчили конкретні обставини відносно ТОВ «Будпромзабезпечення».
Детальний аналіз сукупності всіх наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок контролюючого органу, який знайшов своє відображення в акті перевірки від 09.09.2019 р. №54/04-36-05-16/31596121.
Так, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При цьому, будь-якої інформації щодо набрання законної сили наведеними вище судовими рішеннями, а саме: ухвалою Поддільського районного суду м.Києва від 29.03.2019 р. у справі №758/14610/18 відповідачем до суду надано не було.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 р. у справі №820/12033/15 (адміністративне провадження №К/9901/27309/18), в якій зазначається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.
Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
З'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті від 28.10.2019 р. №6758/04-36-0518/24607132, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.
При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 28.10.2019 р. №6758/04-36-0518/24607132, що стала підставою для винесення податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, а саме: №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність тверджень відповідача, та зазначає, що доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.10.2019 р. №6758/04-36-0518/24607132 є оціночними поняттями, які під час судового розгляду даної справи не зайшли свого підтвердження відповідними доказами в розумінні ст. ст.73-77 КАС України.
Суд зауважує, що зазначена позиція також кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 року у справі №820/1462/15 (касаційне провадження №К/9901/8151/18), в якій зазначається, що господарські операції для визначення валових витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з'ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, а саме: №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 28.10.2019 р. №6758/04-36-0518/24607132.
Суд зазначає, що відповідач, як складаючи відзив на заявлену позовну заяву, так і надаючи пояснення в судових засіданнях по суті заявленого позову, обмежився по суті формальною відмовою від заявленого позову, поклавши при цьому тягар доказування у справі на суд.
Відповідачем ні у відзиві на позовну заяву, ні при наданні пояснень, не було наведено жодних доводів, які б свідчили про недотримання податкової дисципліни позивачем у перевіряємий період, окрім пояснень щодо можливих порушень з боку контрагентів позивача та контрагентів зазначених контрагентів, а також відсутності у контролюючого органу чіткої впевненості у походжені товару, який був предметом наведеної вище угоди.
Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, а саме: №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн., всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ'єктивность та недостовірність висновків Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, викладених у акті документальної позапланової перевірки ТОВ «БРІТА» від 28.10.2019 р. №6758/04-36-0518/246071325.
Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішеннь Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, а саме: №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до платіжного доручення від 26 листопада 2019 р. №297 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 932,50 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві грн., 50 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТА" (вул. О.Гончара, буд.16, м.Дніпро, 49005) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "БРІТА" суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в сумі 2 932,50 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві грн., 50 коп.), відповідно до платіжного доручення від 26 листопада 2019 р. №297.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТА" (вул. О.Гончара, буд.16, м.Дніпро, 49005) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн. та №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн., - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000726518 від 21.11.2019 року на загальну суму 103 500,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000727518 від 21.11.2019 року на загальну суму 92 000,00 грн.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТА" з оплати судового збору у розмірі 2 932,50 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві грн., 50 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 11 березня 2020 року.
Суддя Є.О. Жукова