28 лютого 2020 року Справа № 160/13057/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи у період з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року та з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року ОСОБА_1 до пільгового стажу праці відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 419/03722 від 16 грудня 2019 року Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 з 02.09.2019 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року на підставі наданих позивачем документів - довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року № 06/117 від 28.06.2019 року та № 06/117/1 від 28.06.2019 року, видані « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г. Торез» (мова оригіналу в документі) та підписані посадовими особами так званої «ДНР»).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 02.09.2019р. звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 1. Для підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 позивачем були надані архівні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 06/2-188 від 28.03.2014 року, № 06/2-189 від 28.03.2014 року, які видані ВП «Управленні допоміжного виробництва» ДП «Торезантрацит» за періоди роботи з 26.06.1986 року по 20.05.1987 року на посаді електрослюсаря по ремонту устаткування, і з 03.07.1989 року по 28.02.1993 року на посаді підземного електрослюсаря, які визнанні відповідачем. У періоди з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року та з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року позивач працював у 6 воєнізованому гірничорятувальному загоні на посадах, що пройшли атестацію та виконував роботи за Списком № 1, що підтверджується довідкою №08/100, виданою « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Торез» (назва мовою оригіналу), яка підписана посадовими особами так званої ДНР, оскільки м. Торез (після перейменування м. Чистяково) входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюються свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Проте, відповідачем було відмовлено в призначенні позивачу пенсії з 16.12.2019р., з посиланням на те, що довідки про трудовий стаж позивача та про заробітну плату за періоди страхового стажу до 01.07.2000 року № 06/117 від 28.06.2019р року та № 06/117/1 від 28.06.2019р. видані « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Торез (в документі мова оригіналу), які підписані посадовими особами так званої ДНР», видані на тимчасово окупованій території та не можуть бути взяті до уваги. Загальний стаж по записам в трудовій книжці позивача складає 13 років 6 місяців 20 днів, що, на думку позивача, надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 09.01.2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.
21.01.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування посилався на те, що надана позивачем довідка № 08/100 від 21.06.2019 року видана « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Торез» (в документі мова оригіналу), яка підписана посадовими особами так званої ДНР за періоди роботи з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року та з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року з зазначенням виконання робіт за Списком № 1, яка завірена печаткою Донецької народної республіки, не може бути прийнята, оскільки видана установою, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій території України, та не має юридичної сили. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що ним правомірно листом № 419/03.7-22 від 16.12.2019 року було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2019 року позивач ОСОБА_1 досяг 60-річного віку.
У трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 наявні наступні записи, які не враховані відповідачем для призначення пенсії на пільгових умовах:
з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року на підставі наказу № 16-к від 10.03.1993р. позивач прийнятий на посаду респіраторника 6-го воєнізованого гірничо-рятувального загону;
з 01.06.200 року по 08.05.2002 року на підставі наказу № 33-к від 01.06.2000 року прийнятий на посаду командира відділення 6-го ВГРЗ.
Також, крім трудової книжки позивачем були надані довідка № 06/2-188 від 28.03.2014р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 26.06.1986 року по 20.05.1987 року, та довідка № 06/2-189 від 28.03.2014 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 03.07.1989 року по 11.07.1989 року (довідки видані ВП «Управління допоміжного виробництва ДП «Торезантрацит»).
Довідками від 28.03.2014р. № 06/2-192 і №06/2-191 підтверджений заробіток позивача за період 1986 - 1987 років та за період з 1989 року по 1993 рік.
Крім того, позивачем була надана довідка про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії, №08/100 від 21.06.2019 року, яка була видана « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Торез» (найменування підприємства мовою оригіналу).
З даної довідки вбачається, що ОСОБА_1 в період роботи з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року працював за професією респіраторник, позиція 1,5а ( наказ №16-к від 10.03.1993 року) та в період з 01.06.2000 року (наказ № 33-к від 01.06.2000 року) по 08.05.2002 року (наказ № 20-к від 07.05.2002 року) за професією командир відділення, позиція 1,5б.
Також, довідкою № 08/100 від 21.06.2019р. підтверджено атестацію робочого місця 6 воєнізованого гірничорятувального загону (накази №28-л від 14.03.1995 року, наказ № 49 від 14.03.2000 року, наказ № 62 від 14.03.2005 року) і вказано, що у періоди з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року та з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року ОСОБА_1 працював на посаді, яка відноситься до списку № 1 розділу 1 підрозділу 5, що дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (відпустки без збереження заробітної плати не користувався, прогулів не було).
В довідках, виданих «2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Торез» (найменування підприємства мовою оригіналу) від 28.06.2019р. № 06/117 та №06/117/1, вказана сума заробітної плати за періоди з 1993 року по 1998 рік, і з 1999 року по 2002 рік.
Листом від 16.12.2019 року №3419/03.7-22 відповідачем було відмовлено позивачу в зарахуванні до стажу періоду роботи з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року, і з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року, що дає право на призначення пенсії за віком по Списку № 1 на пільгових умовах, з посиланням на те, що довідка № 08/100 від 21.06.2019р. видана та завірена печаткою Донецької Народної республіки, а тому, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 07.11.2014р. № 595, не підлягає виконанню.
Також, у листі від 16.12.2019 року зазначено, що з огляду на те, що органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження на території м. Торез Донецької області згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085, то перелічені в довідках періоди не можуть бути зараховані.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно п.«а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року
З наданих позивачем документів вбачається, що період його роботи, вказаний в трудовій книжці та підтверджений архівними довідками № 06/2-188 від 28.03.2014 року, № 06/2-189 від 28.03.2014 року, які видані ВП «Управленні допоміжного виробництва» ДП «Торезантрацит» за періоди роботи з 26.06.1986 року по 20.05.1987 року на посаді електрослюсаря по ремонту устаткування, і з 03.07.1989 року по 28.02.1993 року на посаді підземного електрослюсаря, визнанні відповідачем та враховані при призначені пенсії на пільгових умовах.
Періоди ж роботи з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року та з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року, коли позивач працював у 6 воєнізованому гірничорятувальному загоні на посадах, що пройшли атестацію та виконував роботи за Списком № 1, підтверджені довідкою №08/100, виданою « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Торез» (назва мовою оригіналу) не прийняті відповідачем через те, що на території м. Торез (після перейменування м. Чистяково) органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.
Разом з тим, оскільки відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка містить відповідні записи про період роботи та посади, які обіймав позивач, то відповідач безпідставно не враховує наявний у позивача стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за віком по Спискам № 1.
Довідки ж, надані позивачем, в тому числі й № 08/100, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, є іншими документами, на підставі яких виключно за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, можливо встановити трудовий стаж.
Натомість наявність трудової книжки та відповідних записів в ній виключає необхідність подання інших доказів на підтвердження трудового стажу.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, надав трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду та зазначенням періоду виконуваної роботи, а також надав довідки, які видані ВП «Управленні допоміжного виробництва» ДП «Торезантрацит» за періоди роботи з 26.06.1986 року по 20.05.1987 року на посаді електрослюсаря по ремонту устаткування, і з 03.07.1989 року по 28.02.1993 року на посаді підземного електрослюсаря.
Суд зазначає, що довідка №08/100 від 21.06.2019 року, видана « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Торез» (найменування мовою оригіналу), також може бути прийнята до уваги відповідачем із застосуванням так званих «намібійських винятків» Міжнародного суду ООН, у яких визначено, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Європейський суд з прав людини у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зазначав, що для людей, які проживають на окупованій території, життя триває і це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.10.2018 року по справі №235/2357/17.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ у Дніпропетровській області безпідставно відмовило у зарахувані позивачу роботу у період з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року та з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року до пільгового стажу праці відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмовило в призначенні пенсії за віком по Списку № 1, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ призначити пенсію ОСОБА_1 з 02.09.2019 року відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року на підставі наданих позивачем документів - довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року № 06/117 від 28.06.2019 року та № 06/117/1 від 28.06.2019 року, які видані « 2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г. Торез» (найменування мовою оригіналу).
При винесенні рішення враховані положення ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 768,40 грн, що документально підтверджується квитанцією № 24436752 від 23.12.2019.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи у період з 11.03.1993 року по 31.05.2000 року та з 01.06.2000 року по 08.05.2002 року до пільгового стажу праці відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнати протиправним та скасувати рішення № 419/03722 від 16 грудня 2019 року Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 з 02.09.2019 року відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року на підставі наданих ОСОБА_1 документів, а саме: довідок про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року № 06/117 від 28.06.2019 року та № 06/117/1 від 28.06.2019 року, виданих «2 Государственным военизированным горноспасательным отрядом г. Торез» (найменування мовою оригіналу).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник