Справа № 243/12020/19
Провадження № 2/243/276/2020
11 березня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
за участю секретаря Маслової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янськ Донецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги наступним. 12 березня 2014 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту банківських карт, яким було реструктурезовано заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним між ними 12 жовтня 2007 року кредитним договором та визначено її розміром 8 352 грн. 09 коп. Крім того, вказаною Генеральною угодою було встановлено, що банк надає позичальнику на строк 24 місяці, а саме з 12 березня 2014 року по 31 березня 2016 року, кредит у сумі 7 282 грн. 09 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Натомість відповідач свої обов'язки за вказаним договором не виконала і станом на 25 вересня 2019 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 22 167 грн. 23 коп., яка складається з наступного: 6 659 грн. 30 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5 853 грн. 78 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 8 790 грн. 21 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 863 грн. 94 коп. - заборгованість відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди. В зв'язку з викладеним, позивач АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за вказаним кредитним договором у сумі 22 167 грн. 23 коп., а також судовий збір у сумі 1 921 грн.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, проте позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Колісникова В.А., яка діє на підставі ордера серії ДН № 017892 від 15 листопада 2019 року, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, проте надали суду заяви, у яких заперечували проти задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та просили суд справу розглянути у їх відсутність. Крім того, відповідачем було надано суду відзив, у якому остання зазначила, що кредит у сумі 7 282 грн. 09 коп. від АТ КБ «ПриватБанк» вона не отримувала, та позивач взагалі не мав права укладати з нею Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту банківських карт, адже вона станом на час її укладання була інвалідом третьої групи та перенесла інсульт. До того ж, строк дії картки, виданої на підставі укладеного сторонами кредитного договору, скінчився у 2012 році, натомість у період з 09 квітня 2014 року по 09 грудня 2016 року відповідач погасила заборгованість перед банком за кредитним договором у сумі 8 470 грн., що перевищує заявлену позивачем у його позові суму 7 282 грн. 09 коп., а отже станом на час звернення позивача з цим позовом до суду у відповідача не існує жодної заборгованості перед позивачем. На підставі викладеного відповідач ОСОБА_1 просила суд відмовити АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні його позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
12 жовтня 2007 року відповідачем по справі ОСОБА_1 було особисто підписано Заяву (а.с. 8), з якої слідує, що ОСОБА_1 ознайомилася та згодна з Умовами надання банківських послуг,
Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення. Своїм підписом вона виражає свою згоду, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
12 березня 2014 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було підписано Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, пунктом 1.1.1 якої сторони погодили зменшити розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, яка виникла у період з дати надання позичальнику кредиту, а саме зменшити відсотки на 301 грн. 51 коп., комісію на 136 грн. 09 коп., пеню на 0 грн. та штраф на 426 грн. 34 коп. Пунктом 2.1 даної Генеральної угоди визначено, що банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 7 282 грн. 09 коп. на строк 24 місяці, а саме з 12 березня 2014 року по 31 березня 2016 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі потреби у сумі 7 282 грн. 09 коп., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним. Погашення заборгованості здійснюється шляхом надання позичальником банку у період з 01 по 25 число кожного місяця грошових коштів у сумі 364 грн. 40 коп., з яких погашається тіло кредиту, відсотки за користування кредитом, а також інші витрати, визначені Умовами та правилами надання банківських послуг. Кінцевою датою повернення заборгованості за кредитом є 31 березня 2016 року.
Крім того, з довідки, долученої позивачем до заяви, надісланої у відповідь на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду від 27 січня 2020 року, слідує, що АТ КБ «ПриватБанк» на підставі укладеного між сторонами кредитного договору було надано відповідачу кредитну картку № НОМЕР_1 , строком дії до останнього дня жовтня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України у редакції від 01 січня 2014 року, тобто у редакції, що діяла станом на час укладання сторонами вищенаведеної Генеральної угоди, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За припасами частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною першою статті 628 та статтею 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Наведене дає суду підстави для висновку, що 12 березня 2014 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на підставі якого відповідачу було надано на строк 24 місяці, а саме з 12 березня 2014 року по 31 березня 2016 року, строковий оплатний кредит у сумі 7 282 грн. 09 коп., шляхом відкриття картрахунку та встановлення на платіжну картку кредитного ліміту у розмірі 7 282 грн. 09 коп.
В зв'язку з цим, доводи сторони відповідача щодо того, що позивач не мав права укладати з ОСОБА_1 Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту банківських карт, суд сприймає критично, адже сторона відповідача не висуває жодних вимог з приводу визнання цієї Генеральної угоди неукладеною або недійсною, а самі по собі такі заперечення без відповідних позовних вимог з боку відповідача не входять до предмету доказування за позовом АТ КБ «ПриватБанк», який наразі розглядається судом.
Крім того, враховуючи, що Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту банківських карт від 12 березня 2014 року особисто підписана відповідачем, а вищезазначена довідка АТ КБ «ПриватБанк» свідчить про отримання ОСОБА_1 від позивача на підставі цієї угоди кредитної картки № НОМЕР_1 , якою, як слідує з виписки за період з 12 жовтня 2007 року по 25 вересня 2019 року та квитанцій з погашення заборгованості за кредитним договором, долучених самим же відповідачем до відзиву на позовну заяву, остання користувалась, суд доходить переконання, що доводи сторони відповідача з приводу неотримання ОСОБА_1 кредиту у сумі 7 282 грн. 09 коп. є також безпідставними.
Статтею 525 ЦК України закріплено правило, за яким одностороння відмова від зобов'язання недопустима. Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором
або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Натомість, з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12 березня 2014 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 25 вересня 2019 року заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту становить 6 659 грн. 30 коп.
В той же час, квитанції, долучені відповідачем до матеріалів справи на підтвердження погашення нею заборгованості за кредитним договором, є відображеними у вищевказаному розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12 березня 2014 року у графі «Сума погашення за наданим кредитом», в зв'язку з чим, суд доходить висновку про їх врахування позивачем під час вирахування заборгованості відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 12 березня 2014 року. До того ж, суд звертає увагу сторони відповідача, що щомісячний платіж з погашення заборгованості за кредитним договором за умовами укладеної 12 березня 2014 року сторонами Генеральної угоди включає у себе не лише грошові кошти на погашення тіла кредиту, а й кошти на сплату відсотків за користування кредитом.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що стороною відповідача у відзиві на позовну заяву не порушується питання щодо правильності розподілення позивачем грошових коштів, що становлять щомісячний платіж за кредитним договором, на погашення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом, а також іншими витратами, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 6 659 грн. 30 коп. в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Що стосується вимог АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, то суд при їх вирішенні виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України у редакції від 01 січня 2014 року, тобто у редакції, що діяла станом на час укладання сторонами 12 березня 2014 року Генеральної угоди, встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Так, пунктом 2.1 укладеної сторонами 12 березня 2014 року Генеральної угоди відсоткову ставку за користування кредитом встановлено у розмірі 1,5% на місяць, що дорівнює 18% на рік.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12 березня 2014 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 25 вересня 2019 року вирахувана, виходячи з визначеної сторонами в укладеній між ними 12 березня 2014 року Генеральній угоді відсоткової ставки 1,5% на місяць, що дорівнює 18% на рік, заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками за користування кредитом становить 5 853 грн. 78 коп.
Отже, враховуючи, що стороною відповідача жодним чином не висловлено позиції з приводу періоду нарахування позивачем відсотків за користування відповідачем кредитом, та приймаючи до уваги, що пунктами четвертим та п'ятим частини третьої статті другої ЦПК України одними з основних засад цивільного судочинства визнано змагальність й диспозитивність, що, у свою чергу, виключає втручання суду у позицію кожної зі сторін справи, суд доходить висновку, що і в цій частині позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про сплату відповідачем заборгованості за пенею та комісією у сумі 8 790 грн. 21 коп. та штрафу у сумі 863 грн. 94 коп., то суд в цій частині керується наступним.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно з вимогами ст. 2 вказаного Закону України на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за
кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На час розгляду справи в суді Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнятий.
В той же час, в ході судового розгляду цієї справи було встановлено, що зареєстрованим та постійним місцем проживання відповідача є місто Слов'янськ Донецької області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року.
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12 березня 2014 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , слідує, що станом на 14 квітня 2014 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» за пенею та комісією відсутня. Відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» штрафи також не підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, в цій частині позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 6 659 грн. 30 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 5 853 грн. 78 коп.
Отже сума задоволених позовних вимог становить 56,49% (12 513,08 грн. * 100% / 22 167,23 грн.). Тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить: 1 085 грн. 17 коп. (1 921грн. * 56,49% / 100%).
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню: заборгованість за тілом кредиту у сумі 6 659 грн. 30 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 5 853 грн. 78 коп., а також судовий збір у сумі 1 085 грн. 17 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1056-1, 1054, 1055 ЦК України, ч. 1, 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженки м. Барвінкове Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, на рах. НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 березня 2014 року у сумі 12 513 (дванадцять тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 08 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 6 659 гривень 30 копійок та заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 5 853 гривні 78 копійок, а також судовий збір у сумі 1 085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) гривень 17 копійок, а всього: 13 598 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 25 копійок.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 березня 2020 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду С.Г. Пронін