233 № 233/4691/13-к
24 лютого 2020 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянув у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12012050380000536 від 22 грудня 2012 року про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в. Костянтинівка, Донецької області, громадина України, з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, не судимого, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 271 КК України,-
В провадженні судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12012050380000536 від 22 грудня 2012 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.271КК України.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.12.2014 року ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.871 КК України, був оголошений у розшук, провадження по справі було зупинено до його розшуку.
До суду надійшло клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, вчиненого за наступних обставин:
22.12.2012 року о 07 годині 00 хвилин водій ОСОБА_5 отримав у телефонному режимі завдання від суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на виконання робіт для ПП «Кравченко» щодо перевезення автомобілем марки КАМАЗ-54112 держ. номер НОМЕР_1 сипкого вантажу (цукру та муки) із залізничного вокзалу до складу сировини Костянтинівської кондитерської фабрики АТ «ВО «КОНТІ». Згідно з запису у відомості реєстрації в'їзду-виїзду автомобільного транспорту АТ «ВО «КОНТІ» на фабрику, водій ОСОБА_5 на автомобілі марки КАМАЗ-54112 д/н НОМЕР_1 , що був завантажений цукром, прибув о 09 годині 54 хвилини. Після розвантаження цукруу складі сировини водій ОСОБА_5 „ знову поїхав на залізничний вокзал під завантаження мукою.
Об 11 годин 44 хвилин водій ОСОБА_5 вдруге привіз вантаж і поставив автомобіль під розвантажування на території складу сировини кондитерської фабрики АТ «ВО «КОНТІ» за адресою: м, Костянтинівка, вул. Інтернаціональна, 460.
Технологією розвантажування муки передбачено поступове просування автомобіля територією складу по мірі заповнення складських ємностей. При повторному розвантажуванні автомобіля КАМАЗ причеп автомобіля розвантажувався у складському приміщенні, тоді як кабіна знаходилась за воротами складу на території підприємства, Водій ОСОБА_7 , вийшовши з автомобіля із сторони водійського сидіння, підійшов до пасажирської двері та відчинив її.
22 грудня 2012 року приблизно в 11 годин 00 хвилин Дубіна ВО, в телефонному режимі отримав інформацію від комірника Костянтинівської кондитерської фабрики АТ «ВО «КОНТІ» Профатілова ІК, про те, що підійшла його черга на завантаження автомобілю готовою продукцією.
Об 11 годин 30 хвилин на територію фабрики (у перше) заїхав автомобіль марки VOLVO FН 12 д/н НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_4 для завантаження готової продукції біля аміачної компресорної, Водій VOLVO FH 12 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_8 - фізична особа- підприємець, працює згідно із договором від 02.02.09 N9 8 між ОСОБА_9 та ПП «КРАВЧЕНКО», надає послуги щодо перевезення вантажу автомобілем,який знаходиться в його власності.
ОСОБА_4 , подавши свій автомобіль марки VOLVO FH 12 д/н НОМЕР_3 під завантаження до аміачної компресорної, взяв автомобіль на утримання за допомогою стояночного гальма і однієї упорної колодки, не виконав заходів щодо встановлення автомобілю під кутом до краю проїзної частини таким чином, щоб виключити можливість раптового самостійного руху автомобілю під уклін, та залишив кабіну вантажівки. Після чого ОСОБА_4 попрямував до контрольно-пропускного пункту фабрики і знаходився там, розмовляючи із водіями ТОВ «Модус Драйв» Подольським ЄС. та ОСОБА_10 , які закінчили завантаження і оформляли документи на продукцію.
Вантаження готової продукції автомобіля марки VOLVO FH 12, д/н НОМЕР_2 відбувалось за допомогою дизельного навантажувача під керуванням водія завантажувача ОСОБА_11 , який підвозив по одному Піддони з ящиками з готовою продукцією із складу готової продукції та завантажував у причеп автомобілю VOLVO FH 12, д/н НОМЕР_3 під контролем комірника складу готової продукції ОСОБА_12 . Під час вантажних робіт в причепі автомобілю знаходились вантажники ОСОБА_13 , та Філіп C,O,, які за допомогою гідравлічної теліжки для переміщення вантажів на піддонах СВУ-АС одразу рівномірно розставляли ящики у причепі.
Об 11 годин 45 хвилин, поставивши у причеп автомобіля п'ятий піддон, водій навантажувача ОСОБА_14 поїхав до складу готової продукції за шостим піддоном. В цей же час автомобіль VOLVO FH 12, д/н НОМЕР_2 самовільно зрушив з місця та покотився під уклін в сторону автомобіля водія ОСОБА_5 «КАМАЗ» -54112 д/н НОМЕР_1 , який стояв під розвантажуванням,Відстань між автомобілями на час початку руху складала приблизно 30 м.
У цей час водій ОСОБА_5 , стояв спиною до автомобіля, котрий рухався на нього. Водії автомобілів ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , що знаходились біля контрольно-пропускного пункту фабрики та бачили, як автомобіль VOLVO FН 12 д/н НОМЕР_2 , який стояв під завантаженням раптом почав рух під уклін, намагалися криками звернути увагу ОСОБА_5 , що стояв біля кабіни «КАМАЗ», Водій ОСОБА_8 побіг назустріч автомобілю, що рухався, проте ніяких заходів щодо термінової зупинки VOLVO FH 12 д/н НОМЕР_2 здійснити не встиг.
Водій ОСОБА_16 не зреагував на крики робітників. Автомобілі VOLVO FН 12 д/н НОМЕР_2 та «КАМАЗ» -54112 д/н НОМЕР_4 зіткнулися. Водій ОСОБА_5 , був затиснутий між автомобілями, що зіткнулися, та отримав травми, несумісні із життям.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці» працівники підприємств повинні дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно з п. 1.24 розділу XIII Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом N 9 964 MHC України від 09.07.2012 року, при зупинці (стоянці) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити всіх заходів проти самовільного його руху: зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач (контролера) у нейтральне положення,загальмувати автомобіль стоянковим гальмом. Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному уклоні, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки, На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху. Відповідно до п. 1,25. розділу ХІІІ Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом N9 964 MHC України від 09.07.2012 року виходячи із кабіни автомобіля або салону автобуса, водій повинен попередньо переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги - ще і у відсутності транспорту, що рухається як у попутному, так і зустрічному напрямках.
Однак водій ОСОБА_4 , в порушення ст.14 Закону України «Про охорону праці» та пунктів 1.24, 1.25 розділу ХІІІ «Вимоги безпеки під час експлуатації транспортних засобів» Правил охорони праці на автомобільному транспорті, в частині того, що він, при постановці автомобіля під завантаження,не переконався в стані поверхні та не вжив всіх заходів проти самовільного руху автомобіля, а саме не поставив його під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість самовільного руху автомобіля, у зв'язку з чим автомобіль марки VOLVO FН 12 д/н НОМЕР_5 самовільно зрушив з місця та зіткнувся з автомобілем «КАМАЗ» -54112 д/н НОМЕР_1 , в результаті чого між автомобілями був затиснутий водій ОСОБА_5 , який в подальшому від отриманих поранень помер на місці.
Таким чином, своїми діями вираженими в порушенні вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.271 ч.2 КК України.
Отримання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу викликано необхідністю забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки згідно ст. 193 КПК України його участь є обов'язковою.
Одночасно прокурором до суду подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Суд, вислухавши прокурора, вивчивши клопотання і додані матеріали, а також матеріали кримінального провадження, приходить наступних висновків.
Клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, з яким звернувся прокурор, відповідає вимогам ст. 188 КПК України.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 189 КПК України, суд надає дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу, якщо є достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у розшуку з 19 травня 2015 року ОРС «Розшук» № 38-267.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення обвинуваченого від суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 188, 189 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Костянтинівка, Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Костянтинівка, Донецької області, громадина України, з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, не судимого, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Провадження по справі зупинити до розшуку (затримання) обвинуваченого.
Виконання ухвали доручити Костянтинівському ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 191 КПК України, затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала про затримання з метою приводу втрачає свою силу з моменту приводу обвинуваченого, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, або відкликання ухвали прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя