Справа №760/3161/20
Провадження №3/760/2379/20
07 лютого 2020 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., за участю секретаря Хліменкової А.Л., представника Київської міської митниці ДФС Грабчака П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Дніпропетровська область, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце роботи: тимчасово не працює, паспорт громадянки України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 22.03.19 року, орган, що видав 8103, запис № 20020829-01129 , ІПН № НОМЕР_3 , у зв'язку з порушенням митних правил, передбачених ст.471 МК України,-
Відповідно до протоколу 0930/10000/19 про порушення митних правил від 22.12.2019, вбачається, що 22.12.2019 об 11 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2 , яка прилетіла до України з Австралії через Катар, м. Доха, рейсом QR № 295, літаком авіакомпанії "QATAR", своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.
Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю
Під час проходження митного контролю на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного кодексу України, громадянці України ОСОБА_3 , було задано запитання щодо наявності в неї подарунків та покупок, на що вона заявила, що має при собі подарунки, та пред'явила фіскальний чек № 6108 від 21.12.2019 на ім'я ОСОБА_4 , на вказані товари, що були придбані в Австралії м. Сідней, а саме:
-шкіряна жіноча сумка ТМ «LOUIS VUITTON» вартістю 2 140 австралійських доларів.
-ключниця шкіряна ТМ «LOUIS VUITTON» вартістю 380 австралійських доларів.
Після чого громадянку України ОСОБА_5 , було запрошено до службового приміщення митниці, де пасажиркою було пред'явлено подарунки.
Нова сумка жіноча та ключниця ТМ «LOUIS VUITTON» знаходилися у фірмовій коробці з написом «LOUIS VUITTON» що була у валізі (ручна поклажа) та переміщувались без ознак приховування.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надавала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні, роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталася.
Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_6 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 Митного кодексу України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
З частини фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1 000 євро, а саме 566 євро, громадянкою України ОСОБА_7 було сплачено митні платежі у сумі 4 691,30 грн за уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія РА 075353 від 22.12.2019.
Частиною 2 ст.366 Митного кодексу України передбачено, що канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами і не підлягають письмовому декларуванню.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_2 , своїми діями під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 Митного кодексу України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого(передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.
Обставини вчинення порушення митних правил підтверджуються наступними доказами: протоколом про порушення митних правил № 0930/10000/19, поясненнями громадянки України ОСОБА_1 , актом про проведення огляду від 22.12.2019 № UA 10290/2019/22.
Представник Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_2 порушила митні правила, у зв'язку з чим відносно останнього складено протокол про порушення митних правил №0930/10000/19 за ст.471 МК України. Протокол підтримав в повному обсязі та просив гр. ОСОБА_5 визнати винною за порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про день, час та місце судового засідання. Причини неявки суду не відомі.
Враховуючи вимоги ст.526 МК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Згідно ч.1 ст.485 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Судом встановлено, що 22.12.2019 об 11 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2 , яка прилетіла до України з Австралії через Катар, м. Доха, рейсом QR № 295, літаком авіакомпанії "QATAR", своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.
Під час проходження митного контролю на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного кодексу України, громадянці України ОСОБА_3 , було задано запитання щодо наявності в неї подарунків та покупок, на що вона заявила, що має при собі подарунки, та пред'явила фіскальний чек № 6108 від 21.12.2019 на ім'я ОСОБА_4 , на вказані товари, що були придбані в Австралії м. Сідней, а саме:
-шкіряна жіноча сумка ТМ «LOUIS VUITTON» вартістю 2 140 австралійських доларів.
-ключниця шкіряна ТМ «LOUIS VUITTON» вартістю 380 австралійських доларів.
Після чого громадянку України ОСОБА_5 , було запрошено до службового приміщення митниці, де пасажиркою було пред'явлено подарунки.
Нова сумка жіноча та ключниця ТМ «LOUIS VUITTON» знаходилися у фірмовій коробці з написом «LOUIS VUITTON» що була у валізі (ручна поклажа) та переміщувались без ознак приховування.
Відповідно до положень ст.486 МК України та ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з приписами ст.489 МК України та ст.289 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.366 МК України, митний контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами здійснюється за двоканальною системою.
Згідно ч.1 цієї статті, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Відповідно до п.4, п.5 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Частиною 3 ст.197 МК України передбачено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Своїми діями пасажирка - порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
В письмових поясненнях від 22.12.2019 ОСОБА_2 зазначила, що вона ввозила речі як подарунок та визнає свою вину у вчинені порушення митних правил за ознаками ст.471 МК України.
Водночас, вирішуючи питання про накладення на гр. ОСОБА_5 адміністративного стягнення, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 ст.487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до санкції ст.471 МК України, вчинення порушення митних правил передбаченого диспозицією даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Так, відповідно до ч.1 ст.1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
В той же час, згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм правом. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»; від 06.11.2008 у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.
Виходячи з наведених положень закону та з урахуванням обставин справи суддя вважає, що в якості основного стягнення до гр. ОСОБА_1 підлягає застосуванню штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Закон не містить застережень щодо можливості іншого порядку переміщення предметів, щодо яких встановлено заборону чи обмеження.
Разом з тим, нові речі до ввезення в Україну не заборонені та не обмежені, тому конфіскації не підлягають.
Товари не вилучались. З частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянка ОСОБА_2 сплатилаа митні платежі за квитанцією МД-1 РА 075353 від 22.12.2019 від 22.12.2019 у сумі 4 691,30 грн.
За таких обставин, вбачається за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 420 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 33, 265, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.3, 196, 197, 366, 370, 374, 466, 471, 485-487, 495, 527 Митного кодексу України, суд, -
Громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у порушенні митних правил, передбачених ст.471 Митного Кодексу України.
Застосувати до гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн, який необхідно сплатити на наступні реквізити: Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі; Код ЄДРПОУ отримувача: 38050812; МФО: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010, призначення платежу: номер справи про ПМП №, П.І.Б. (порушника).
Стягнути з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп., які підлягають сплаті на наступні реквізити: УК у Солом'янському районі/Солом'янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя - Г.О. Козленко